ОЛЕНА ГОЛЄВА: «ВИБУДОВУВАТИ МАЙБУТНЄ — НАЙВАЖЛИВІША СПРАВА СЕРЕД «СУТО ЖІНОЧИХ» ОБОВ’ЯЗКІВ»*

Нещодавно соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати цікавого дослідження. Соціологи запитали українців — хто, на їхню думку, найбільше відповідає образу «справжньої жінки»? На першому місці очікувано опинилась Юлія Тимошенко. А вже за нею — «зірки» естради Ротару з Пугачовою та інші відомі жінки. Потрапили у цей рейтинг Маргарет Тетчер, Ангела Меркель. Решта жіночих облич — представниці вітчизняного політикуму, але вони набрали дуже мало відсотків

Марія ТАРАСОВА


Отже, суспільство чітко продемонструвало образ справжньої жіночості в обличчі лідера опозиції. Взагалі гендерна тематика на цих виборах звучить активніше, ніж у минулі роки. Аналітики зазначають — українська політика наскрізь чоловіча і в цьому сенсі держава пасе задніх, адже представництво жінок в органах влади Європи є вищим в рази. Що вже казати про обласний центр Волині, де до парламенту балотується лише одна жінка? Олена Голєва (на фото), мажоритарний кандидат від Європейської партії, багато в чому намагається наслідувати політичний і жіночий образ Юлії Тимошенко, і робить це природно і досить успішно. Але ударів та образ також зазнає нині не менше за колишнього прем’єр-міністра: такого обсягу спрямованих проти неї так званих «чорних» технологій не відчуває жоден з кандидатів-чоловіків. А останнім часом зміст спрямованої проти Голєвої «чорнухи» став настільки потворним, що навіть такі авторитетні громадські організації, як «Опора», заговорили про цілеспрямовану медіа-атаку. Зацікавилися цим насправді феноменальним явищем і міжнародні спостерігачі: представники неурядової організації «CANADEM» та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ вже відвідали Луцьк, щоб зафіксувати ті брудні технології, які застосовують проти жінки — кандидата в нардепи.
— А що думає про це сама Олена Голєва?
— Спочатку було боляче, а зараз, коли межа здорового глузду моїх опонентів залишилася далеко позаду, часом навіть смішно. Взагалі я не хочу марнувати час, аналізуючи різноманітні брудні витівки. Мені вкрай необхідно бути мобілізованою, бо виборча кампанія не передбачає якихось особливих умов для жінки. Маю на увазі те, що треба, як і завжди, приділяти увагу дітям, чоловікові, батькам. Отже, коли день закінчується — я повертаюсь додому і все, що стосується політики, залишається за дверима. Родина мене нині підтримує, як ніколи. Старший син вже розуміє те, що відбувається. Я бачу, як він сильно переживає за мене. Підозрюю, що в школі діти обговорюють певні моменти того, як і що робиться проти мене. І тут зрозуміла реакція моєї дитини — захистити маму, її честь, її світлий образ… Думаю, саме в такі моменти родина проходить певний тест на витривалість і єдність. І я радію з того, що мої сини — справжні маленькі чоловіки, мужні і віддані. У кожній ситуації є дві сторони. І в тому, що відбувається нині, я бачу і позитив, спостерігаючи за відданістю і любов’ю власних дітей, відчуваючи підтримку родини.
— Вам не здається, що жінки-політики є скоріше винятком саме через переконання більшої частини суспільства в тому, що місце жінки не на трибуні…
— А де? На кухні? У наш час це вже не так актуально.
Звичайно, поєднувати політичну діяльність з жіночими домашніми обов’язками — річ важка. Бо найголовніший сенс життя жінки — у створенні родинного затишку, вихованні дітей… Але не всі вони готові займатись виключно цими речами. Доля непередбачувана. І кожній жінці дає свій шанс. Мені пощастило займатися тим, чим займаюсь. Але від того не стала «чоловіком у спідниці». Я звичайна жінка, і якщо зранку готую каву чоловікові та перевіряю, як зібралися до школи мої сини (аби якогось підручника не забули), і все це після тривожної ночі, адже у маленької доньки ріжуться зубки, невже це означає, що суспільно-політична діяльність не для мене?
— Але ж ця діяльність, як свідчать останні події, є певною мірою небезпечна.
— Розумію, про що ви кажете. Бачу реакцію дітей, коли мама повертається додому у супроводі двох міліціонерів… Ніколи б не подумала, що таке можливо. Але після нападу на мою приймальню, міліція надала мені охорону. Я дуже вдячна правоохоронцям. А дітям просто пояснюю, що це — тимчасово.
— Це їх заспокоює?
— Вони заспокоюються моментально, коли бачать, що я вдома і зі мною все гаразд. Чоловік каже, що доки не прийду, вони навіть не починають своїх репетицій. У мене ростуть гітарист та барабанщик. До речі, дуже талановиті. Чоловік в цьому плані багато їм дав. У нього вишуканий музичний смак — за радянських часів він захоплювався музикою 70-–80-х років.
— А донька на чому буде грати, як гадаєте?
— Про це рано ще говорити, маленька… Та брати її так опікають, думаю, готують собі співачку у групу. Але нехай просто мають щасливу долю. Бачити дітей здоровими і радісними є найвищою насолодою для жінки. А якщо вона бажає, щоб вони реалізували себе в житті, то… іде у політику! І це не жарт. Бо вибудовувати майбутнє — найважливіша справа серед «суто жіночих» обов’язків.