До завершення виборчих перегонів лишились лічені дні: обиратимемо за двома бюлетенями: серед представників партій та з представників конкретних громад, тобто кандидатів-самовисуванців, яких називають іще мажоритарниками. І той факт, що одна й та ж людина не може балотуватися у народні депутати і за партійними списками, і за мажоритарною системою, безумовно, є позитивним. Бо підтверджує, що вибори проходитимуть на демократичних засадах. Тож якщо з ідеологіями партій на сьогодні ми так чи інакше знайомі, то з позицією кандидатів-самовисуванців ознайомимося ближче у ці дні. Про бачення сьогоднішньої ситуації та плани на майбутнє розмова з кандидатом по одномандатному виборчому округу №21, відомим бізнесменом та меценатом Степаном Івахівим (на фото)
Наталка ІВАНЧЕНКО
—Степане Петровичу, про що під час зустрічей із вами люди запитують найчастіше? — З того, про що і як питають, чітко бачу й відчуваю: час порожніх обіцянок політиків, що при владі, а також багатьох нинішніх кандидатів — минув. Сьогодні людей цікавить, що ж конкретного, істотного ти зробив для ось цього села, селища, міста чи району. Які питання в цілому тобі під силу вирішувати? Яким є твоє бачення роботи, якщо тебе оберуть до Верховної Ради? Люди дуже зневірились. За останні десять років (!) у них не було конкретної людини, представника-депутата від певної територіальної громади. Багато приїздили, чимало обіцяли і майже нічого не виконували. Тому я на кожній зустрічі — в селі чи на підприємстві — доповідаю людям про вже зроблене та ділюся планами на 2013-2015 роки. — Цікавляться, якою буде ваша позиція, якщо пройдете до Верховної Ради? — Це, мабуть, одне з питань-рекордсменів. Його справді задають найчастіше. Тож і відповідь моя чітка. Публічно заявляв і повторюю ще раз: до складу Партії регіонів, правлячої коаліції не піду за жодних умов! У Верховній Раді матиму іншу місію: планую створити депутатську групу «За розвиток поліських територій», куди входило б не менше двадцяти народних депутатів, власне, вихідців-представників таких територій. Ми повинні об’єднатися. Чому? Бо в Україні поліські землі — це понад 40 районів таких областей, як Волинська, Житомирська, Київська, Сумська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька і Чернігівська. Це землі з особливим, грунтовим та кліматичним статусом: вони різняться від решти за характером ведення сільськогосподарських робіт — вирощуванням культур і виробництвом продукції. Тому саме такі території повинні мати додаткове фінансування з боку держави. І ми з групою «За розвиток поліських територій» відстоюватимемо їхнє право на гарантований збут продукції, на встановлення такої ціни, яка б зацікавила селянина в тому, щоб вирощувати овочі та тримати поголів’я худоби. І це далеко не повний перелік тих завдань, які будуть у робочих планах групи. — З ким в разі обрання співпрацюватимете у Верховній Раді? — Свою співпрацю в парламенті бачу лише з демократичними силами, бо певен, що Україна має розвиватися демократичним шляхом. Такі сили у Верховній Раді будуть. Тому що особливості виборів 2012 року саме в тому, що одну половину депутатів будемо обирати за політичними списками. А от другу — за справами конкретних (тобто представників з кожної території, округу) осіб. Саме на останніх волиняни, з якими зустрічаюся щодня, покладають найбільші надії. — Але що може стати на заваді потім такому депутатові перейти до лав якоїсь із партій? — Якраз заборона на законодавчому рівні депутатам-самовисуванцям вступати до будь-якої політичної партії (про що я вказав у своїй передвиборчій програмі!). І це слід зробити для того, щоб депутат був зобов’язаний відповідати перед людьми! Щоб він не мав іншого вибору, як працювати та вирішувати конкретні питання тієї території, звідки його обрали. У будь-якому іншому випадку ми будемо мати ситуації, як у випадку з Мостицьким чи Мартиненком: люди їх обрали, а вони попереходили в партії й до Полісся більше не поверталися. Тому, повторюю, проект закону про відповідальність депутата-мажоритарника, який повинен виконувати свої зобов’язання перед громадою, — внесу обов’язково! Люди мають отримати цю можливість: відкликати депутата за невиконання взятих на себе зобов’язань. Це буде чесно й справедливо!
