Анатолій ГРИЦЮК: «НИНІШНЯ ВЛАДА НЕХТУЄ ІНТЕРЕСАМИ «ЧОРНОБИЛЬЦІВ»*
Жителі поліських районів, які довгий час потерпають від безробіття, останній рік стали ще й об’єктом знущань з боку діючої влади, яка всіма доступними їй методами намагається відібрати у них законні «чорнобильські» пільги...
Жителі поліських районів, які довгий час потерпають від безробіття, останній рік стали ще й об’єктом знущань з боку діючої влади, яка всіма доступними їй методами намагається відібрати у них законні «чорнобильські» пільги. У результаті законодавчого свавілля люди втрачають гроші, які для багатьох сімей є чи не єдиним засобом для існування, вважає кандидат у народні депутати по Маневицькому виборчому округу №23 Анатолій ГРИЦЮК (на фото)
На Волині сьогодні майже 150 тисяч людей підпадає під дію Закону України «Про статус та соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». 2390 є учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС, з них 536 — інваліди. Більшість цих людей проживає на території виборчого округу, де я балотуюся кандидатом у народні депутати України. Це Маневицький, Камінь–Каширський та Любешівський райони. Тому про те, як цинічно чинять із чорнобильцями урядовці, знаю з перших уст. Треба сказати, що виділяти гроші на 100–відсоткове забезпечення усіх пільг, передбачених «чорнобильським» законодавством, було важко усім урядам. Але чи чули ви коли–небудь від прем’єра Юлії Тимошенко про те, що уряд під її керівництвом не виконуватиме рішення судів і не виплачуватиме чорнобильцям гроші? Такого не було ніколи. «Реформатори» Азарова вирішили, що їм закони не писані. Нагадаю: восени минулого року уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроект «Про гарантії виконання судових рішень», за яким розмір соціальних виплат відтепер визначається не профільними законами, як було раніше, а рішенням Кабміну, виходячи з наявності коштів у держбюджеті. Думаю, всім зрозуміло, що для простого люду у держбюджеті при нинішній владі коштів не було і не буде. Тому після того, як хлопці, які пройшли Афган і Чорнобиль, штурмом брали Верховну Раду, депутати злякалися і розгляд законопроекту було відкладено. Він був прийнятий лише 5 червня 2012 року. Проте свої підступні наміри не виконувати судові рішення влада законодавчо закріпила ще раніше — у прикінцевих положеннях Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік». Депутати надали право Кабінету Міністрів встановлювати розмір виплат пільговикам, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду. Далі ми всі стали свідками ще більшого беззаконня: Конституційний Суд визнав таке рішення правомірним. Тобто з точки зору суддів зменшувати соціальні гарантії «чорнобильців» — цілком законно. Хоча коли йшлося про те, щоб зменшити захмарні пенсії у 20, 30, 40 тисяч, нараховані віп–пенсіонерам, у тому числі і суддям Конституційного Суду, тоді ці служителі Феміди зайняли іншу позицію: конституційним рішенням заборонили зменшувати соціальні гарантії. Як бачимо, один і той же закон в Україні читають по–різному. Хочу сказати, що у програмі Об’єднаної опозиції ми записали: коли отримаємо більшість у Верховній Раді, обов’язково розпустимо цей Конституційний Суд, який захищає права лише владної верхівки. Ми заставимо владу виконувати закони. Громадяни, які підтвердили в судовому порядку своє право на додаткові виплати, обов’язково їх мають отримати. Щодо виплат. Аби хоч якось підсолодити пілюлю і не викликати нових хвиль обурень, 23 листопада минулого року Кабмін прийняв постанову №1210. У ній йдеться про підвищення виплат для інвалідів–ліквідаторів, інвалідів з числа потерпілих, непрацездатних осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо. Цифри записані нібито немалі. Інваліди першої групи згідно із документом мають отримувати 285% мінімального прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Тобто, пенсія для інваліда першої категорії з жовтня має бути мінімум 2 тисячі 439 гривень. Хоча, якщо рахувати за чорнобильським законом, який ще ніхто не відмінив, вона мала б бути більшою у рази. Так от, навіть ті кабмінівські гроші, про які я щойно говорив, отримати чорнобильцям сьогодні не просто. Влада придумала «витончений» хід: щоб зробити перерахунок пенсій, «чорнобильцям» потрібно наново подати всі документи до Пенсійного фонду. Пройшло 20-25 років, уже давно розвалилися організації і колгоспи, які посилали людей працювати у «зону». Документів більшості з них в архівах немає. Якщо говорити про військові архіви, то вони в основному знаходяться у Росії. Переписка з цією державою розтягується на місяці! Скажіть, навіщо людей заставляти поновлювати документи? Адже все зберігається у Пенсійному фонді. В тому числі і довідки про заробітну плату. А я скажу для чого, – щоб люди не отримали належного їм. Хіба так відповідальна влада чинить зі своїми громадянами? Свої дії Азаров із Тігіпком виправдовують тим, що грошей у бюджеті немає. Мовляв, для забезпечення усіх пільг треба 8-10 мільярдів гривень. Значить – треба знайти. Можливо, менше тратити на себе, а більше людям віддавати. Приміром, не їсти малину по 675 гривень за кілограм, не витрачати щороку мільйони на ремонт президентських санаторіїв, не купувати люстри за кілька десятків тисяч доларів одна. «Щороку Україна, за мінімальними підрахунками, втрачає 20 мільярдів гривень від корупції». Цю фразу сказав не опозиціонер, а сам Президент Янукович. Йому, напевно, видніше. Тільки хочеться запитати, а хто у цій державі займається корупцією: ми з вами чи сановники від Партії регіонів? За приблизними підрахунками, тільки на об’єктах Євро-2012 було вкрадено 25-30 мільярдів гривень. Це я до того, що гроші є. Їх потрібно тільки перерозподілити на користь людей. Особисто я не вірю в те, що це зроблять олігархи, які сьогодні рвуться у крісла Верховної Ради і які вже мали протягом двадцяти років незалежності держави продемонструвати свої можливості. Ще жоден український мільйонер не вніс на розгляд законопроект, що стосується соціального захисту громадян. Їх здебільшого цікавлять акцизи на паливно–мастильні матеріали, заборона діяльності міні–нафтопереробних заводів, які їм не підконтрольні тощо. Іншими словами, олігархи йдуть у владу для захисту інтересів власного бізнесу, на людей їм наплювати. Можливо, грубо, але це правда.