РЕФОРМИ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я ВОЛИНІ ОЦІНИЛИ СВІТОВІ ЕКСПЕРТИ*

Про досягнення влади та реальні кроки щодо підвищення якості медичних послуг розповів в ефірі Волинського телебачення голова обласної державної адміністрації Борис Клімчук (на фото)...


ІНОЗЕМЦІ ЗАЗДРЯТЬ НАШІЙ ОБЛАСНІЙ ЛІКАРНІ
На початку жовтня на Волині працювала група фахівців у складі представників апарату Адміністрації Президента, Міністерства охорони здоров’я України та експертів Світового банку. Мета візиту — ознайомитися з реформами у волинській медицині і побачити зроблене особисто, а не лише зі слів керівника області. Адже я часто буваю у столиці і доповідаю Президенту і главі уряду, Ірині Акімовій, Раїсі Богатирьовій про реальну ситуацію. Але одна справа, коли Клімчук розповідає, інша справа, коли це побачили фахівці.
До нас ще будуть приїжджати спеціалісти, які допоможуть корегувати проект перинатального центру. Моє завдання — переконати Адміністрацію Президента, Міністерство охорони здоров’я, що в Луцьку потрібно завершити спорудження обласного перинатального центру. Ми показали не лише цю частину робіт, а й те, як працює Любомльсько–Шацький госпітальний округ. У Ковелі продемонстрували макет ще одного госпітального округу. Щодо останнього, то всі технологічні процеси завершуються і з першого січня цей госпітальний округ розпочне роботу.
Ми не пілотна область, але на Волині вже успішно працює госпітальний округ Любомльсько–Шацького районів. Колись це був один Любомльський район. А 1993 року створили Шацький район і зараз модель їх розвитку на значно вищому організаційно–методичному і матеріальному рівнях. Бюджети медицини злиті. Ними управляє головний лікар. Так, до речі, буде і в Ковелі. Якщо людина з району лікуватиметься у місті залізничників, то гроші з того ж таки району будуть перераховані на Ковельську лікарню. Тобто, ми запроваджуємо модель, коли гроші йдуть за хворим, а не за ліжко–місцем, як це найчастіше буває.
Мене дивує, коли в передвиборний період депутати їздять селами, підбурюють головного лікаря і людей, переконуючи їх, що лікарня на п’ять ліжок перспективна. Не має вона перспективи! Вас обманюють, люди, дурять! Не на ліжка ми будемо надалі планувати бюджетні кошти, а на реального хворого. Це — архаїзм радянського часу. На жаль, ми вже двадцять один рік топчемося на місці, але зміни розпочалися. У мене вистачає адміністративної, політичної волі, щоб ці роботи завершити. Бо я розумію, що роблю.
Був величезний спротив, коли ми створювали Любомльсько–Шацький округ. І прокуратура запити писала, щоб роз’яснили для чого це робиться. Я відповідав, що на виконання програми реформ нашого Президента. Якщо є ще якісь запитання, тоді пишіть у Київ! Бо весь час хтось був зацікавлений, щоб нам створювати незручності, а собі натомість відстоювати інтереси чийогось брата, свата чи кума. Бо хтось втрачав «тепле» місце. Мене це не цікавить, я турбуюся про ефективність обслуговування і лікування наших людей. Цим живу щодня.
Паоло Беллі, експерт Світового банку, мені сказав, що не бачив таких лікарень у Німеччині, як обласна клінічна лікарня. Не бачив такої системи роботи, як у Любомлі і Шацьку. Навіть у прогресивних районах Чехії і Словаччини такого немає. Тобто, ми виходимо на оптимальні моделі, що базуються на вмінні і знаннях чудових лікарів і медсестер. Моє завдання зробити так, щоб було тепло, були медикаменти, техніка і технології. І я впевнений, що останніх два з половиною роки успішно виконую свої завдання.
Експерт Світового банку, побачивши наші серйозні наміри і вже зроблене у сфері волинської медицини, сказав, що п’ять мільйонів євро для області знайдуть. П’ять мільйонів — це може бути грантова позика під два відсотки плюс тіло кредиту. І, як правило, сюди додається ще безплатний грант на два–три мільйони євро. Тому над цим працюємо. Будуть результати — доповім про них волинянам.

ВОЛИНСЬКА МЕДИЦИНА ЗРОБИЛА ДВА ВАГОМИХ КРОКИ ВПЕРЕД
Зараз ми реалізуємо серпневе доручення Президента — купуємо для обласної клінічної лікарні магнітно–ядерний томограф, а для міської клінічної — ангіограф. У Луцьку буде ще один кардіологічний центр. В обласній клінічній лікарні центр кардіології та лікування серцево–судинних захворювань працює близько п’ятнадцяти років. І ще два роки тому запрацювала програма «Волинькард», наша медицина вийшла на абсолютно новий рівень і тепер ми робимо операції, такі, як у Мюнхені, Бостоні, Лондоні. А незабаром буде ще й конкуренція і право вибору у людей до якого лікаря йти. Це нормально.
Наші волинські лікарі почали їздити на тренінги ще п’ятнадцять років тому. І нині близько двадцяти фахівців стажуються у Європі: Німеччині, Польщі, Чехії. А розпочалася ця співпраця ще у 1998 році зі швейцарцями. Уже тоді наші лікарі розуміли, що таке неонатальна і перинатальна допомога.
Ніну Загребельну, колишнього головного лікаря міського пологового будинку, свого часу звільнили з роботи за політичні уподобання — прекрасного фахівця, заслуженого лікаря України. Але сьогодні з моєї ініціативи Ніна Загребельна призначена директором перинатального центру, що будується у Луцьку. І з цим я вітаю наших волинян. Тендер на будівництво обласного перинатального центру виграв голова правління ВАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха. Медустанова вже будується.
Микола Азаров у вересні мене вислухав і підписав доручення Міністерству фінансів щодо продовження будівництва перинатального центру. Цього року вже виділено з держбюджету п’ять мільйонів гривень, з обласного — два з половиною мільйона. Ми ж не просто їдемо до Києва, щоб попросити державних коштів. А показуємо свою історію, власні напрацювання і вже тоді просимо бюджетне фінансування.
Столична комісія включила нас у програму фонду «Нова якість життя». Тобто, завдяки цьому та фінансуванню з держбюджету, фонду «Нова якість життя» і обласної казни у 2013 році ми здамо центр в експлуатацію.
Це специфічний об’єкт, ось чому така довга його історія. Він буде на сто чотири ліжка. Кошторисна вартість близько дев’яносто мільйонів гривень. Але відразу скажу, що грошей буде вкладено значно більше. Тому що ми отримали завдання будувати не просто перинатальний центр, а медичний заклад європейського зразка. Інакше кажучи — вентиляція там буде особлива, ліфти — фінські. Ми отримали дозвіл на закупівлю такого обладнання. Там не буде жодного квадратного сантиметра сантехнічної плитки, а лише спеціальне покриття. Обмін повітря здійснюватиметься двадцять чотири рази на добу. Тобто, щогодини змінюватиметься повітря і вже не доведеться одягати бахіли і маски, навіть у реанімації.
Ще там буде шістдесят ліжок під майбутній госпіталь. Я впевнений, коли його добудують, ми створимо велику кількість нових робочих місць, кращі фахівці, навіть з районів, зможуть себе тут реалізувати. На жаль, патологій у вагітних жінок не меншає. Тому необхідність такого центру назріває ще більше. Адже невдалі пологи — це трагедія для сім’ї. А в цій установі шансів вижити у маленьких громадян буде більше. Це Богоугодні справи — допомагати людям народжувати дітей.

В ОНКОДИСПАНСЕРІ — ОНОВЛЕНЕ ГІНЕКОЛОГІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ
Клініка і приймальне відділення онкодиспансеру — це плани 2013 року. Я хочу відзвітувати перед волинянами, що за останніх два роки в оновлення лікарні вкладено два мільйони гривень, які залучали з різних джерел. Нещодавно відкрили після ремонту відділення гінекології. Завершуємо роботи з облаштування боксів вартістю майже три мільйони гривень. Це кошти із фонду Рината Ахметова. Я знаю, що в онкодиспансері ще дуже багато проблем. Але обіцяю, що в 2013 році ми завершимо всі необхідні роботи.

СУЧАСНА ДІАГНОСТИЧНА ЛАБОРАТОРІЯ ДЛЯ ТУБДИСПАНСЕРУ
Чимало робіт позаторік і цього року виконано у тубдиспансері. Зроблено капітальний ремонт приміщення вартістю триста тисяч гривень. До кінця року добудуємо другий поверх, бокси для ізоляції хворих. Утеплюємо приміщення, замінюємо систему опалення. Але найголовніше — до кінця року відкриємо нову діагностичну лабораторію, аналогів якій немає в Україні. Триста тисяч гривень у сучасну лабораторію уже вкладено. Ще шукатимемо резерви в обласному бюджеті. Фонд Рината Ахметова дає спецобладнання на три мільйони гривень.
Налагодили справи у тубфіліях у Хотешові і Поворську. Там прекрасні лікарні, капітально відремонтовані. А головне, що здійснюється біологічна очистка води європейського зразка. Тому що туберкульозні стоки небезпечні і ми вклали величезні гроші в очистку води.

МАЙБУТНЄ — ЗА СТРАХОВОЮ МЕДИЦИНОЮ
Чого гріха таїти — люди часто говорять, що лікарі роблять бізнес на державі. Але то півбіди, якщо йдеться про лікарняну касу. Люди через банк перераховують гроші, я це ще допускаю. Звичайно, класти гроші в кишеню лікареві — не правильно. Альтернатива цьому — страхова медицина. Тоді не доведеться бігати і хапати за руку, відкривати кримінальні справи.
Чесно кажучи, бюджетні лікарі опираються страховій медицині. Я відчуваю цей спротив. Вони вголос не кажуть, кивають головою. Але ми сьогодні робимо все можливе, щоб у майбутньому запровадити медичне страхування. Хочу, аби нам, волинянам, не доводилося їздити до Києва, Запоріжжя чи деінде. Маємо отримувати медичні послуги у себе вдома — внесли свій страховий поліс і лікуємося.
Страхову медицину поляки почали впроваджувати понад десять років тому. Важко їм було. На моїх очах, 1999 року, коли я гостював у Любліні у друзів, відбувалися пікети. Страйкували лікарі і медсестри. Вони кричали «Ганьба!» страховій медицині. Ми маємо шанс це зробити і підійти до питання не через революцію, а через реформи. Однаково — це доведеться робити. Президент сказав, що це заплановано на 2015 рік. Тоді буде готовий пакет законів про страхову медицину.
Лікуючи серце в одній із клінік Любліна, я платив гроші в касу, офіційно, за послугу, яку мені надали. Я хочу так само робити в Україні, от і все. Так буде у нас.
До речі, в Литві жодних ліків без рецептів не купиш, хіба льодяники для горла, а решта — винятково за призначенням лікаря. Та вакханалія, бізнес, який нині побудований на продажу ліків в Україні, будуть припинені відразу після виборів. Так далі не можна. Зараз намагаємося здешевити кардіопрепарати національного виробника, є доручення Президента, постанови уряду, щоб організувати відповідну роботу. Ми сьогодні говоримо, що винятково за рецептом лікаря слід отримувати медпрепарати. Він його підписав, взяв на себе відповідальність за здоров’я пацієнта і за те, що держава компенсує половину вартості ліків.

МІСЦЕВА ГРОМАДА НА СЕЛІ ПОВИННА ГІДНО ЗУСТРІТИ СВОГО ЛІКАРЯ
У нас ще є кілька дільничних лікарень в області. В основному вони у Старовижівському і Ратнівському районах. Особисто втручався у ситуацію в Самарах. Там населення дванадцять тисяч. І ми прийняли рішення не просто залишити лікарню, а надати їй статус районної. Я зрозумів це, і спеціалісти підтвердили, що є така необхідність.
Цього року сорок шість молодих лікарів після інтернатури приступили до роботи. Ще сто дев’яносто майбутніх лікарів навчається. У нас в області прекрасна інтернатура на базі обласної клінічної лікарні і спеціалізованих медустанов. До нас просяться в інтернатуру зі Львова, Тернополя. Не маючи медичного вузу, ми обираємо кращих із кращих.
Укомплектованість лікарями в області — 82,4%. Ніхто не скаржиться, що ще 17 % ніби не вистачає. Так, у нас не укоплектовані сім амбулаторій, бо цього року ми не дочекалися лікарів у трьох районах. Але головне — управління охорони здоров’я облдержадміністрації вирішує кадрові питання.
Насамперед, лікарю потрібне житло. Можливо, першу квартиру йому треба зняти, оплатити чи ще в якийсь спосіб гарантувати, але забезпечити. І тут громада повинна допомогти своєму фахівцеві. Такі громади є. Вони повністю вирішують ці питання — будують квартири, амбулаторії з житлом для лікаря. Ми продовжуватимемо цю практику, бо вона правильна.
Карети швидкої допомоги цьогоріч отримаємо у запланованій кількості — двадцять сім штук. Вони різного класу і комплектації. Це плановий показник, який нам довела держава. Окремі райони купують самі, наприклад, Турійський.

ПАЦІЄНТІВ ТЕПЕР ЛІКУЮТЬ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СТАНДАРТОМ
Що для мене критерій якості лікування і, власне, здійснення медичних реформ? Скільки хворий перебуває на лікарняному ліжку. Динаміка позитивна. Скажімо, в обласній клінічній лікарні в середньому перебування хворого на ліжку становить три з половиною доби, навіть після операції. Це європейський показник. Зробили пацієнту операцію, поставили на ноги і в корпусі Б — проходьте реабілітацію. До речі, цей корпус розрахований на вісімсот відвідувань щодня. Експерти, які приїжджали на Волинь, були дуже здивовані. Вони не могли повірити, що в комплексі обласної лікарні є така реабілітація.
Скорочення перебування хворого на лікарняному ліжку — це два кроки назустріч страховій медицині. Може не всі лікарі усвідомлюють, що так треба. Але я добре знаю, що це — економіка і фінанси. Це той випадок, коли страховики будуть зацікавлені, щоб пацієнт лікувався в обласній клінічній лікарні.

ІВАНИЧІВСЬКА ЛІКАРНЯ БУДЕ ВІДКРИТА 26 ЖОВТНЯ
Ми не завершили всі заплановані роботи у госпіталі. Досі не виконане моє доручення, яке так і називається — Госпіталь інвалідів Великої Вітчизняної війни. Воно чітке і має бути виконане. Право на лікування з 1 січня отримають усі ветерани.
Ми, люди, пишемо регламент і самі ж його змінюємо. Мені не потрібні накази Міністерства охорони здоров’я, щоб у госпіталі лікувалися афганці, чорнобильці. Ми введемо це в регламент без жодного стороннього дозволу. Вони просто будуть мати право там лікуватися. Яка різниця — хто з них ветеран праці чи війни?! Він чи вона ветеран, старша людина і має право на безплатне лікування.
Наш госпіталь завантажений. Тут діє система фінансування ліжко–місць, яка працюватиме й надалі. Маємо чіткий облік пільгових категорій людей. Ліки чорнобильцям компенсуються по факту затрат. Знову ж таки, це завдання місцевих бюджетів, через них здійснюється компенсація. Сума на рік становить понад шість мільйонів гривень. Це на двісті п’ятдесят тисяч більше, ніж торік.
Те ж саме стосується дітей — чорнобильців-інвалідів. У нас їх сто п’ятдесят сім. Це діти, інвалідність яких пов’язана з Чорнобилем. Вони всі на обліку в лікарів, тобто, в полі зору особливої опіки.
У геріатричних пансіонатах проводиться відповідна робота. Там є посилена медична служба для стареньких, які залишилися без догляду. Хоспісна допомога представлена у Луцьку і Хотешові. Будемо відкривати наступного року велике хоспісне відділення в Іваничівській лікарні. 26 жовтня ми цей довгобуд здамо в експлуатацію, а наступного — відкриємо хоспісне відділення.