Влада й опозиція нині по-різному оцінюють суспільно-економічну ситуацію в державі...
Влада й опозиція нині по-різному оцінюють суспільно-економічну ситуацію в державі. Якщо сьогоднішня влада гучно рекламує досягнуту стабільність, то опозиція гостро критикує своїх опонентів за невиконання обіцянок покращити життя українців уже сьогодні. Народний депутат України (фракція БЮТ — «Батьківщина») Микола Потапчук (на фото) вважає, що в Україні загострюються протиріччя між кланово-олігархічною верхівкою і народом
Валентина БЛІНОВА
-На мою думку, перш за все стрімко збільшується розрив, прірва між бідними та багатими, — пояснює Микола Леонтійович. — Незважаючи на економічну кризу, статки українських олігархів дедалі зростають за рахунок найнижчої заробітної платні, мізерних пенсій, які отримують прості громадяни України порівняно із сусідами-європейцями. До того ж рівень корупції у нас найвищий в Європі. Саме через це, за даними міжнародних і наших експертів, щороку з України олігархи виводять багатомільярдні кошти в офшорні зони та зарубіжні банки без сплати будь-яких податків у державну казну. Їм списують значні борги за енергоносії, з грубими порушеннями йде приватизація державного та комунального майна, у великих масштабах розкрадається державний бюджет, земля, надра та інші національні багатства. Влада посилює протистояння між Сходом і Заходом, віддаляючи Україну від Євросоюзу. Сьогодні все більш реальною стає можливість виникнення проросійського Євразійського союзу, що буде набагато гіршим, ніж колишній СРСР. До непередбачуваних наслідків може привести посилення диктатури однієї людини — Президента. Сьогодні звичайний громадянин не в змозі знайти захист ні у влади, ні в судах чи правоохоронних органах. Часто він не знає, до кого можна звернутись за допомогою, бо великими грошима можна все купити і багатьох підкупити. Реформи, які проводить уряд під постійним контролем Президента — пенсійна, освітня, медична та інші — для простих людей обертаються тільки проблемами. Так звана оптимізація медичних закладів передбачає закриття дільничних лікарень і переведення їх у статус амбулаторій, що й розпочалось на Волині. Планується створення одного госпітального округу на три — чотири районні територіальні громади. Лише в центрах цих округів хворі зможуть отримати повноцінну медичну допомогу, зокрема хірургічні операції, прийняття пологів. А в інших районних лікарнях планується лише реабілітація пацієнтів та лікування хронічно хворих. «Оптимізація» освіти зводиться до закриття невеликих шкіл. І все це проводиться під гаслом «покращення життя українців». Але хто повірить, що воно нарешті настане, коли вже минула половина терміну перебування на президентській посаді Віктора Януковича, а народ все годують одними солодкими обіцянками? — Однак нинішня влада свої прорахунки продовжує списувати на попередників. Що ви думаєте з цього приводу? — Це справді так. Проблеми в державі зростають, а уряд все киває на «папєрєдніков», «памаранчєвих». Це нагадує мудру народну приказку про те, що в усьому винна невістка. Але ж Віктор Янукович був прем’єр-міністром України із серпня 2006 по грудень 2007 року ще за Президента Віктора Ющенка, який своїми діями, а ще більше бездіяльністю дав шанс регіоналам, комуністам та литвинівцям прийти до влади. Напевне, вже ніхто сьогодні не вірить діючому прем’єр-міністру України Миколі Азарову, який переконує українців і світ у тому, що постійно і невпинно зростає внутрішній валовий продукт (ВВП) нашої держави. Складається враження, що ми скоро за цим важливим показником догонимо і перегонимо високорозвинені країни світу. Тільки ж у багатьох моїх земляків виникає запитання: чому ж у них не покращується життя, чому в економічно розвинутих країнах світу середня заробітна платня, пенсія вищі від наших у декілька разів? У своїх передвиборних програмах кандидат у Президенти України Віктор Янукович обіцяв з першого січня 2011 року підвищити мінімальну пенсію до 1200 гривень, але навіть через рік, станом на 1 січня 2012 року вона досягла лише 822 гривень. Аналогічно середню пенсію наш гарант обіцяв у розмірі 2000 гривень, але станом на 1 січня 2012 року вона добігла лише до 1246 гривень. Мабуть, тодішній кандидат у Президенти помилився роками, маючи на увазі 2015 рік — рік нових президентських виборів, але чи ще буде так? Бо ця влада забрала в багатьох категорій громадян багато пільг, зменшила пенсії, стипендії. Зробивши гарну міну при поганій грі, когось за це навіть посварила і почала перед виборами добавляти по декілька гривень, обіцяючи в майбутньому ще більші добавки. Таку поведінку нинішньої влади хочеться охарактеризувати словами самого ж Віктора Януковича, коли він звертається до опозиції, журналістів, які пишуть про Межигір’я: «Брешуть. Брешуть. Брешуть». — Чи могли б ви підсумувати свою роботу в парламенті, роботу з виборцями? Яку допомогу вдалося надати волинянам? — Ми, народні депутати-волиняни, залишились у рядах опозиції, принципово голосували щодо доленосних для України законопроектів. Сьогодні мені не соромно дивитися в очі виборцям. Незважаючи на те, що в останній рік мало бував серед виборців через серйозну травму, за роки роботи у Верховній Раді України відвідав майже всі населені пункти, трудові колективи закріплених за мною Камінь-Каширського, Ратнівського, Любешівського районів. У деяких з них побував декілька разів. На зустрічах, особистих прийомах отримував багато запитань, заяв, пропозицій. У різні інстанції скерував більше 1400 листів, клопотань та звернень. З трибуни Верховної Ради України було виголошено 49 моїх запитів. Близько 60 відсотків порушених проблем вирішено позитивно. За цим — різноманітна допомога, зокрема і значна матеріальна. Я сам за професією будівельник. Коли нинішня опозиція була при владі, багато робив для включення в перелік необхідних об’єктів, прискорення повного отримання коштів із державного бюджету на будівництво в області об’єктів соціально-культурного призначення, підвідних газопроводів. У програмі 2009 року, яка була затверджена урядом Юлії Тимошенко, передбачалося закінчення спорудження підвідних газопроводів із високим ступенем готовності. Для цього наша область отримала 18 мільйонів гривень. За мого сприяння 14 мільйонів гривень із цієї суми були направлені саме в поліські райони: Камінь-Каширський, Старовижівський, Любешівський, які в усі часи були забуті владою. Однак до цього часу генпідряднику не погашено незначних боргів, а тому неможливо подавати газ до всіх населених пунктів у передбачених обсягах. У 2010 році допоміг моєму рідному місту Каменю-Каширському при підготовці і затвердженні постанови Верховної Ради України щодо розширення меж цього населеного пункту вдвічі. Це дасть можливість жителям міста впродовж багатьох років будувати власне житло, споруджувати виробничі приміщення, а значить — розвиватися. Під час буревію, який у 2009 році пронісся над селищем Любешів, селом Зарудчі, я зі своїми колегами Сергієм Шевчуком та Віктором Олійником зробив усе, щоб прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко на власні очі побачила нанесені збитки. Як наслідок — потерпілі своєчасно отримали державну допомогу. Не випадково згадую своїх колег — народних депутатів, адже вони також багато зробили для волинян. Тому обурює, коли журналісти, прикриваючись псевдонімами або підкупленими «авторами», озброївшись затемненими товстими лінзами, пишуть або передруковують наклепницькі статті, перекручують факти нашої роботи у Верховній Раді та в закріплених за нами виборчих округах. Ми не критикуємо керівництво Об’єднаної опозиції, партії «Батьківщина», до якої належимо, за той партійний список кандидатів у народні депутати, який спільно затвердили на з’їзді, хоча саме це і найбільше турбує наших опонентів. Переконаний: якби наш лідер Юлія Тимошенко була на волі, ситуація склалась би інакше. — Що б ви сьогодні побажали волинянам в очікуванні нових виборів? — Розумію, що більшість українців розчаровані через зраду політиками ідеалів Помаранчевої революції. Однак все-таки прошу волинян, всіх українців не опускати руки, вірити у перемогу добра над злом. Нам потрібно згуртуватись, не піддаватись на провокації, підкупи і зробити все для зміни влади конституційним шляхом. Це можливо лише у разі перемоги демократичних сил на виборах до Верховної Ради та подальшого імпічменту Президента. Лише таким чином зможемо зберегти незалежність і суверенітет нашої держави. Тому ще раз прошу чітко усвідомити, що голосувати потрібно за покликом серця і обов’язково йти на вибори. Певен: Україна має шанс у недалекому майбутньому стати сильною, багатою державою, якою будуть гордитися наші діти та внуки. Повірте, цей шанс у ваших руках. Ще раз закликаю: не продавайтесь, не будьте рабами! Слава Україні!
