ЛЮДМИЛА ЛАЗАРЕНКО: «У МАЙБУТНЄ — З ВІРОЮ, НАДІЄЮ І ХРИСТИЯНСЬКОЮ ЛЮБОВ’Ю»*

Директор Іваничівської школи-інтернату Людмила Лазаренко (на фото) –людина слова і діла, щира, відкрита, відповідальна, авторитетна, з оптимізмом, великою вірою і надією дивиться у майбутнє.
Маючи за плечима великий життєвий і управлінський досвід роботи головою районної ради, керівництва районною організацією ВО «Батьківщина», йде у народні депутати, щоб відстоювати права та інтереси виборців.
Саме про головні моменти передвиборної програми кандидата у народні депутати, її бачення майбутнього розвитку країни — наша розмова

В’ячеслав СТРИЙ

—Людмило Ростиславівно, надважливим питанням для України є енергетична безпека. Яким ви бачите її зміцнення?
— Шлях виходу нашої країни з енергетичної, а значить економічної залежності від Російської Федерації — це побудова терміналів по прийому скрапленого газу на узбережжі Чорного моря, що дасть змогу диверсифікувати поставки газу в Україну та знизить ціну на нього для наших споживачів. Імпорт скрапленого газу вже змінив європейський газовий ринок і змусив постачальників традиційного газу знизити ціни.
За прогнозами, ціна скрапленого газу, який надходитиме до терміналу, не перевищуватиме 190 доларів за тисячу кубів. Це майже вдвічі менше, аніж нині Київ платить за російський газ, що надходить трубопроводами.
Збудований термінал вартістю мільярд доларів зможе забезпечити імпорт 10 мільярдів кубічних метрів скрапленого газу. А Україна загалом споживає його щорічно 60 мільярдів кубометрів. Офіційні затрати на проведення Євро-2012 у розмірі 5 млрд доларів могли б повністю забезпечити потребу країни альтернативним газом.
Нам слід також нарощувати видобування вугілля, розробляти родовища шельфу Чорного моря та сланцевого газу. Прикро, що затягується введення в дію єдиної, що будується в Україні, шахти №10 «Нововолинська». А тому ініціюватиму, щоб у держбюджеті окремим рядком було записано виділення асигнувань на цю будову.
Схема споживання країною енергоносіїв має складатися з 20-ти мільярдів кубометрів газу, що імпортуються газогонами, 20 млрд мають надходити у вигляді скрапленого газу та 20 млрд повинні забезпечуватись внутрішнім видобутком. Паралельно ця схема повинна скорочуватися за рахунок впровадження альтернативної енергії та використання новітніх технологій енергозбереження.
Це покращить соціально-економічне становище громадян у період опалювального сезону, адже саме тоді левова частка бюджету кожної сім’ї йде на оплату енергоносіїв. Опосередковано це вплине на загальну систему ціноутворення в країні.
За рахунок економії мільярдів доларів за рік на різниці ціни газу: поліпшиться зовнішньо-торговельний баланс України; зміцниться позиція гривні; частка собівартості енергоносіїв в одиниці продукції зменшиться, а тому зросте конкурентоспроможність нашого металу на світовому ринку цін.
Маємо завдання захищати екологію за рахунок не адміністративних, а економічних стимулів, наприклад, впровадження генеральних планів на рівні селищ та міст з енергозаощадження; запроваджувати пільгове кредитування на енергоощадні технології в побуті та промисловості; допомагати пільговим категоріям громадян. Тільки такий комплексний підхід може зробити країну екологічно орієнтованою та енергоощадною державою, що в свою чергу підсилить економічну та енергетичну безпеку. Це дасть додатковий ресурс для розвитку науки, освіти, медицини та оборонної сфери, зміцнить національну безпеку та якісно покращить життя кожного українця.
— Свого часу ви влучно сказали: «Якби навести порядок лише у сільськогосподарському виробництві, держава могла б озолотитися».
— Я у цьому переконана. Через нарощення виробництва аграрної продукції, її збереження, раціональну переробку ми можемо значно наповнювати державний бюджет, мати кошти на виробництво сучасної вітчизняної сільськогосподарської техніки.
Міністерство агрополітики тут має виступити дієвим менеджером. Щоб селянин заздалегідь знав, якої і скільки продукції нам потрібно, щоб задовольнити власні продовольчі потреби і забезпечити її імпорт.
Що аграрієві потрібно? Збут і нормальні ціни на зерно, молоко, м’ясо та іншу продукцію, щоб фермер та одноосібник були в рівних умовах, мали однакову підтримку від держави.
Нам не потрібні єгипетська картопля чи китайська гречка. Ми здатні їх виробляти самі. Цукрова чи інші подібні лихоманки — наслідок непродуманих реформ.
У порівнянні з 1990 роком у країні скоротилося поголів’я худоби, зменшилося споживання молока і м’яса, земля вкрай мало отримує органіки, ґрунти деградують. Це теж проблема, яку треба вирішувати.
Для розвитку Волині певний поштовх може дати відродження льонарства. Селяни із Любомльщини навіть виношують ідеї вирощувати екологічно чисті лікарські рослини. Такі ініціативи варті уваги. А загалом велике майбутнє за виробництвом екологічно чистої продукції.
Усе це, як і багато чого іншого, дасть роботу людям, сприятиме відродженню села — колиски української нації.
— У вашій програмі відчувається державницький підхід до розвитку всіх сфер суспільного життя. А яке ваше бачення майбутнього медицини, виховання молодого покоління на засадах патріотизму, любові до рідного краю?
— Коротко відповім так: головним завданням держави має бути культ здорової людини. Починаючи з дитсадка, школи діти мають відвідувати спортивні гуртки, секції. Освіта і медицина повинні бути високоякісними і доступними для кожної сім’ї.
Держава має по-особливому турбуватися про сільського медика, створювати йому всі належні умови, щоб у молоді було бажання працювати за цим фахом, стояти на сторожі здоров’я людини.
Гармонійний, фізичний, духовний, патріотичний розвиток людини — наш пріоритет. Я виступала і буду виступати за те, щоб у засобах масової інформації не пропагувався культ насилля та розбещеності.
— Яка ваша думка стосовно ефективності роботи правоохоронних органів у нинішніх умовах, а саме міліції?
— Коли була головою райради, особливу увагу приділяла правоохоронним органам. Тому вважаю, перш ніж питати з них про результативність роботи, необхідно забезпечити усім необхідним — паливно-мастильними матеріалами, технікою тощо. Не може бути один дільничний інспектор на декілька сільрад. Йому навіть важко добратися до всіх населених пунктів, не те що виконувати оперативну роботу. Нам треба впроваджувати досвід передових держав у цьому питанні. Професія міліціонера повинна бути високооплачуваною, престижною. Відбір претендентів повинен відбуватися на конкурсній основі, бажано із тих населених пунктів, які буде обслуговувати.
— Ви говорите про правоохоронні органи. А наші Збройні сили?
— При мізерних коштах на оборону годі сподіватися на високі результати. Тому давно настав час, щоб армію і флот технічно переоснастити. Щоб людина зі зброєю була соціально захищена, пишалася своєю професією, мала гідну зарплату і житло.
Має бути впроваджена контрактна служба на конкурсній основі. Тоді матері, дружини військових будуть впевнені і спокійні за них, гордитимуться своїми рідними, які виконують почесний обов’язок — захист Батьківщини.
— Як керівник школи-інтернату, що би хотіли сказати про перспективу закладів такого типу?
— Особливо теплі, ніжні почуття викликають у мене діти — вихованці нашої школи. Саме така школа є альтернативою навчання і виховання ослабленої дитини, яка не встигає опановувати насичену, переобтяжену програму загальноосвітньої середньої школи. Не всі діти можуть знімати, як мовиться, зорі з неба. Кожен батько і мати знають здібності та можливості своїх дітей. Тому вважаю недоречним муштрувати, заставляти і, не дай Бог, насильно примушувати до навчання.
У нас, педагогів і батьків, спільна мета — виховати добру і чуйну людину. У нашому навчальному закладі хлопчики здобувають спеціальність майстра-столяра, а дівчатка — швачки-мотористки, що дає їм змогу реалізувати себе, вижити у цьому світі. Тому такі заклади повинні відчувати особливу батьківську турботу, сприяння, допомогу з боку держави.
— Ніщо, мабуть, так негативно не впливає на нашу свідомість, як соціальна несправедливість.
— Це — свята правда. Купка олігархів у загальноукраїнській родині і 80 відсотків тих, які за європейськими мірками проживають за межею бідності, — це ненормально. Величезна прірва між багатіями і простим людом.
— Наведу лише один приклад. Колись керівник району отримував 350 карбованців зарплати, а доярки — шеститисячниці у тодішньому передовому агроформуванні «Ленінський шлях» Іваничівського району — 600-800. Тепер ситуація кардинально змінилася. У виробника, який отримує мізерію, втрачається інтерес до високопродуктивної, високоякісної праці.
Зарплати чиновників мають залежати від росту рівня економіки, середньої зарплати в районі, області.
— Пані Людмило, у своїй програмі «Українцям — гідне життя!» ви не просто вказуєте на те, що виборцям найбільше болить, а й шляхи вирішення цих питань, пропонуєте своє бачення наповнення бюджету коштами на ці потреби.
— Я виступаю за те, щоб зменшити навантаження на фонд заробітної плати, раціонально використовувати бюджетні кошти, залишити в руках держави стратегічні галузі економіки. Якби влада проявила політичну волю, то лише від оподаткування коштів, які олігархи вивозять в офшорні зони, можна було б вирішити багато насущних питань, в тому числі і подолання бідності.
— Людмило Ростиславівно, у бесідах із виборцями ви наголошуєте, що у парламент мають прийти нові люди. Чому?
— Прикро, але ця Верховна Рада заплямувала себе бійками, іншими негативними вчинками. А коли закон порушують народні обранці, це має негативний вплив на громадян. Я переконана: у Верховній Раді повинні бути творці законів, люди чесні, порядні, справедливі, професіонали, які б мали волю і відповідальність перед тими, хто довірив їм свої долі.
На жаль, нині більшість із депутатів — привілейовані мільйонери, які захищають передусім свої інтереси. А тому влада має бути відокремлена від великого капіталу.
Вважаю, що будь-який бізнесмен або підприємець, який балотується до Верховної Ради, в першу чергу буде працювати на свою власну кишеню, збільшуватиме свої статки. Наприклад, у Європі є нормою, коли парламентар добирається на роботу велосипедом, не користується привілеями, надмірною розкішшю, а на рівні з усіма відповідальний перед законом. І не дай Бог його порушити. Такі норми моралі мають бути і в нас. Люди в Європі відчувають себе захищеними, бо живуть у правовій державі.
Якщо мені буде виявлене довір’я, я підтримуватиму закон про відкликання депутатів, їх персональне голосування в Раді, кримінальну відповідальність тих, хто це робить за інших.
— Людмило Ростиславівно, а як ви ставитесь до закону, який надав статус регіональної російській мові?
— Негативно. Мова — одна з ознак держави. І цим все сказано.
Коли буду обрана депутатом, я всіма законними способами захищатиму рідну українську мову, сприятиму її утвердженню та розвитку.
Вільна, незалежна, соборна, сильна і впливова Україна — понад усе!
Звертаюсь до вас, шановні виборці, і щиро прошу підтримати мене. Спільно ми переможемо! З нами Бог, Україна і Правда.