«ПЕРШИМ ЧИТАЮ ЩЕ НЕВИДАНІ КНИЖКИ»

Андрій МЕЛЬНИК (на фото) у 28 років став наймолодшим депутатом обласної ради, куди був обраний по багатомандатному виборчому округу за виборчим списком обласної організації Партії регіонів. Нині він начальник головного управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації. А, як депутат облради, ще й член постійної комісії з питань духовності, релігій, освіти та науки, культури, ЗМІ. Що саме вдалося зробити у цій сфері та які проблеми чекають вирішення — у розмові з ним


Леся БОНДАРУК


-У нас традиційно найважливішою вважається бюджетна комісія, бо вона вирішує фінансування багатьох доленосних питань, — усміхається Андрій Андрійович. — Насамперед економічних. Звичайно, економічний блок пріоритетний, але духовний напрямок не менш важливий, оскільки наш рівень культури бажає бути вищим. Тому Президент Віктор Янукович оголошував роки культури, сім’ї, охорони здоров’я. Визначені концептуальні засади, що не лише економіка має домінувати, повинна бути паритетність в усіх сферах, відповідне створення дорадчих органів і гуманітарної ради та інших необхідних інституцій. На Волині також створено чимало об’єднань, які популяризують гуманітарні, культурні цінності. Зокрема й гуманітарна громадська рада, яка визначає напрямки розвитку духовності і культури. У цій площині є тісна співпраця з депутатським корпусом.
— Які найгостріші питання розглядала комісія, в якій ви працюєте як депутат, останнім часом?
— На останньому засіданні депутати піднімали питання боротьби з дитячим алкоголізмом. Як свідчить статистика, рівень продажу алкогольних напоїв останнім часом зріс. Це дало чималі прибутки до бюджету, але водночас підвищився рівень дитячої злочинності на грунті пияцтва. На засіданні комісії депутати вирішили глибше вивчити цю проблему, проаналізувати її і визначити заходи для її подолання.
— А, можливо, недостатньою є інформаційна кампанія про цю проблему?
— Нарікати на слабку інформаційну кампанію не варто, бо вона постійно діє. Ми неодноразово сприяли виданню за бюджетний кошт потрібної літератури й інформаційних матеріалів. Але, як бачимо, ситуація мало міняється у кращу сторону. Особливо гострою є проблема вживання спиртного молоддю на селі. При тому, що ціни у барах досить високі, діти десь беруть кошти на це. Не думаю, що якийсь тато чи мама свідомо дають гроші на відвідання подібних закладів… Проблема ще й у тому, що основну функцію виховання батьки перекладають на школу. Але їхнім прямим обов’язком є контролювати дитину до її повноліття. Отже, маємо проблему з культурою виховання. Якщо на рівні держави чи школи ми можемо якось впливати на ситуацію, то на рівні сім’ї — ні. Потрібно, щоб безпосередньо у родині більше приділяли уваги вихованню дітей, а не лише думати про те, як заробити гроші. Матеріальні блага — не основа життя, це лише один із засобів, щоб задовольнити першочергові потреби. Депутати обласної ради вирішили залучити широкі кола громадськості до вивчення проблеми дитячої злочинності й алкоголізму та провести заходи для її подолання. Бо в молодіжному середовищі є тенденції до культурної деградації і протистояти цьому можуть лише спільні зусилля держави і батьків.
— Багато зараз нарікають на проблеми в українському книговиданні. Оскільки ваша комісія неодноразово сприяла їх вирішенню, то чим можете усе ж похвалитися?
— За два з половиною роки чимало зроблено. Пам’ятаю, коли в кінці року йшла підготовка до продовження програми про підтримку книговидавничої справи та підтримки ЗМІ. До програми про ЗМІ зауважень у депутатського корпусу не було. А з приводу книг почалися дискусії. Справа в тому, що за останні роки підтримка обласною радою книговидання суттєво зросла, але у деяких депутатів несподівано прозвучала пропозиція припинити надання державної дотації: «Навіщо ми витрачаємо кошти, якщо ту книжку ніхто не купує?». Я був цим здивований. Насправді ж проблема не у книжці, а у тому, що депутати облради не володіють ситуацією. Вони постійно отримують запрошення на книжкові виставки-ярмарки, які у нас відбуваються, але не всі ходять туди, а тому мало знають реальний стан справ. А ми в рамках цієї програми підтримали твори понад 70 волинських письменників! Серед них були твори авторів відомих у всій Україні — Ніни Горик, Василя Гея, Василя Слапчука, Володимира Лиса. Чимало їхніх книжок потрапило у сільські, районні, міські бібліотеки. Мені вдалося переконати членів комісії прийняти цю програму на наступні 5 років. Але вступив у дію Закон «Про державні закупівлі» і змінився механізм виділення коштів на підтримку книговидання. З цього приводу я мав розмову у Держказначействі, консультувався у Міністерстві економіки, але тепер державна фінансова підтримка волинської книги можлива лише шляхом тендерного конкурсу на всеукраїнському рівні. Ми діємо в рамках закону, сподіваємося, що це розуміють наші письменники.
— Що з прочитаного останнім часом стало для вас відкриттям?
— Мене зацікавили ті видання, яких безпосередньо підтримувала обласна рада. До речі, я мав величезний привілей читати першим ще невидані книжки, робити нотатки з прочитаного. Мені сподобалися твори Василя Гея і Віктора Лазарука. А ще зі шкільних років моїм улюбленим романом став «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова, який перечитав кілька разів. Нещодавно з цікавістю познайомився з творами Дена Брауна.
— Андрію Андрійовичу, які культурні події, на вашу думку, були найбільш знач­ ними на Волині у 2012 році?
— Футбольні змагання Євро-2012, як на мене, стали також і помітною культурною подією. Наш народ проявив високу культуру гостинності, вболівання і спілкування. Фес­ тиваль «Поліське літо з фольклором» на Волині став яскравою подією міжнародного рівня. Надзвичайно видовищно цього року пройшло феєричне шоу «Ніч у Луцькому зам­ ку». Цікавими цьогоріч були книжкові виставки «Книги Великої Волині» та «Світ волинської книги». Добрим стар­ том став початок роботи Школи молодого журналіста, в рамках якої волинські журналісти мали можливість познайомитися з досвідом роботи колег у Польщі й Білорусі.