Хто ти? Чия ти? Скажи мені, жінко!..
Коси русяві, очі–барвінки…
Смужка печалі в міжбрів’я лягла…
Чим ти журилася? Чим ти жила?..
Євгенія НАЗАРУК
Хто ти? Чия ти? Скажи мені, жінко!.. Коси русяві, очі–барвінки… Смужка печалі в міжбрів’я лягла… Чим ти журилася? Чим ти жила?
Хто в твої очі сипнув стільки знади, Жінко–спокусо, жінко–відрадо?.. В них — тихий біль і якась таїна… Жінко–журбинко, чого ж ти сумна?
Хто був для тебе і Сонцем, і Ладом? Хто цілував і, цілуючи, зрадив? Гаснуть барвінки, в засмуті чоло… Певно, ой певно, нелегко було.
В долю чиюсь я дивлюсь крізь шпаринку… Хто ж ти? Чия ж ти? Скажи мені, жінко!!! … Щось у душі ворухнулось на дні… З дзеркала жінка всміхнулась мені. с. Лище Луцького району.
