ЕПІДЕМІОЛОГИ НЕ ЗАЛИШАТЬСЯ БЕЗ РОБОТИ*

Влада виконує свої обіцянки — максимально сприяє веденню малого та середнього бізнесу, скасовуючи зайві дозвільні та контролюючі перепони в роботі підприємців. Для цього уряд реорганізовує деякі наглядові інстанції, які відтепер працюватимуть виключно за світовими стандартами. Зокрема, проводиться реструктуризація Державної санітарно-епідеміологічної служби. Замість застарілої моделі із січня 2013 року запрацює досконаліша та ефективніша система санепідемконтролю, яку виведуть з-під опіки Мінохорони здоров’я і виокремлять в самостійний структурний підрозділ виконавчої влади

Олег КИРИЛЮК


Про нагальність змін у санітарно-епідеміологічній службі (СЕС) говорили давно, принаймні, ще з 2010 року. Проблема загострилася торік, коли значно збільшилась кількість скарг щодо роботи обласних СЕС. Зазвичай підприємці звинувачували службу в застарілих і повільних методах роботи, в тому, що санепідемстанції, начебто, перетворилися з контролюючо-профілактичних на адміністративно-каральні органи.
— Робота санстанції зводилася до відвертого викачування грошей із підприємств, — скаржиться луцький підприємець Юрій Ковальчук. — Буває, бізнес зупиняється, бо санстанція узгоджує нюанси. Навіть коли в тебе повний порядок, інспектори тероризують перевірками. І половина з них завершується лише актом огляду чи вилученням продукції для експертизи — ні висновків, ні експертиз. Прийшли — отримали — пішли.
Власне, епідеміологи теж визнають недосконалість своєї нинішньої роботи.
— Ми сьогодні переглядаємо свої підходи до перевірок та намагаємося змінити адміністративно-командні методи на рекомендаційно-роз’яснювальні, — каже голова Державної санітарно-епідеміологічної служби, головний державний санітарний лікар України Анатолій Пономаренко. — Після реструктуризації скоротиться кількість перевірок. Підприємства високого ризику, де понад півтисячі працівників, школи, лікарні та водоканали перевірятимемо раз на рік. А підприємства середнього ризику — раз на три роки. Якщо кілька перевірок пройдуть без зауважень, інспектори навідуватимуться туди ще рідше.
Як вважає голова Держсанепідемслужби, кардинально змінити ситуацію можна, реформуючи службу в рамках адміністративної реформи. На початку 2013 року нинішня СЕС повинна передати свої функції оновленій структурі — Державній санітарно-епідеміологічній службі, яка не буде підпорядкована Мінохорони здоров’я. В областях, зокрема й на Волині, створять управління Державної санітарно-епідеміологічної служби та центри профілактичної медицини. Внаслідок оптимізації та укрупнення структури будуть ліквідовані районні СЕС.
— Інакше кажучи, з грудня буде ліквідована нинішня санепідемслужба. Але вже в січні 2013-го запрацює нова структура, де працюватиме половина сьогоднішніх працівників. Тобто, загалом в Україні штат працівників територіальних органів Держсанепідемслужби із 52 тисяч зменшиться до 30 тисяч осіб. Деякі співробітники, приблизно 2,5 тисячі в Україні, матимуть статус держслужбовців… Це скорочення планується провести за рахунок вакантних та немедичних посад, зокрема технічного персоналу. Також плануємо «омолодити кадри». Бо нині в цій системі працює 10 тисяч пенсіонерів, — зазначає Анатолій Пономаренко.
Постає запитання: куди працевлаштувати скорочених спеціалістів СЕС? Наприклад, на Волині таких осіб — близько 900. Щоправда, з урахуванням того, що третина фахівців суміщає дві посади, ще третина — працюючі пенсіонери, то реальна потреба в новій роботі торкнеться приблизно півтисячі волинян. Де їм працювати з наступного року? Як запевняє головний державний санітарний лікар України, жоден кваліфікований медпрацівник не залишиться без роботи. Їм запропонують місця в лікувально-профілактичних закладах на лікарських і медсестринських посадах. Також працевлаштують в інших контролюючих органах. Зокрема, у Державній ветфітослужбі, якщо їй від санепідемслужби буде передано повноваження контролю безпеки харчових продуктів, як це передбачено відповідним законопроектом. І, попри це, кожен скорочений фахівець СЕС має можливість отримати роботу за сприяння центрів зайнятості, а за бажанням — безплатно здобути новий фах. Тим паче, що спеціалісти служби зайнятості попереджали волинян про майбутню ліквідацію санепідемстанцій ще за півроку.
— Мова про скорочення велася з квітня, тобто несподіванкою це не було. Відтоді ми організовуємо робочі зустрічі з працівниками районних відділень санепідемслужби, щоб допомогти з пошуком роботи, — розповіла перший заступник директора обласного центру зайнятості Світлана Корецька. — Під час зустрічей роз’яснюємо, як зареєструватися в центрі зайнятості, які є вакансії на спеціальності за фахом, що потрібно для перепрофілювання. Одне слово, той, хто хоче працювати, без роботи не залишиться.
Як розповіла Світлана Корецька, частина звільнених працівників уже сьогодні може влаштуватися на посади за профілем. Адже в базі даних обласного центру зайнятості є близько півсотні медичних вакансій. Скажімо, в Ківерцівському районі є вакансії лікаря-рентгенолога, лікаря-фтизіатра, лікаря-психіатра, гінеколога. Локачинський район потребує педіатра, анестезіолога, сімейного лікаря. Є робота для медиків у Рожищенському, Ковельському районах і Нововолинську.
— Найбільше вакансій на Маневиччині — в райцентрі потрібно 24 медпрацівники і ще двох шукають у Колках, — каже заступник директора обласного центру зайнятості. — До речі, на сьогодні є можливість влаштуватися в луцькі медичні заклади. Є вакансія в поліклініці №2, там потрібен лікар-інфекціоніст. А в луцькій поліклініці №3 — лікар-лаборант.
Для молодшого медичного персоналу з порівняно низькою кваліфікацією центр зайнятості пропонує безкоштовне професійне навчання. Що цікаво: середні зарплати в цих нових сферах значно вищі, ніж у санепідемслужбі. Крім того, під час безплатного перепрофілювання за направленням служби зайнятості виплачується матеріальна допомога. Хто приїздить із районів — тому оплачується дорога і проживання в гуртожитку чи готелі «Світязь» у Луцьку.
— Є ще один варіант працевлаштування — започаткування власної справи, — каже Світлана Корецька. — Спочатку претендент закінчує двотижневі навчальні курси підприємця-початківця. Потім, за нашої допомоги, складає бізнес-план. Ми розповідаємо, куди звертатися на початку підприємницької діяльності, які документи потрібні. І затим люди отримують одноразову допомогу з безробіття для започаткування підприємницької справи. В середньому виплата сягає 8,5 — 9 тисяч гривень. Хоча за певних факторів можна отримати до 26,5 тисячі гривень. На початках цього достатньо, щоб заснувати невеличкий бізнес.
Останнє, на чому варто наголосити: для багатьох скорочених епідеміологів є реальна можливість вийти на дострокову пенсію. Якщо на час звільнення фахівцю залишилося півтора року до пенсії за віком, то він має право на достроковий вихід на пенсію. І фонд сприяння зайнятості населення буде відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на пенсію доти, поки спеціаліст не досягне фактичного пенсійного віку.