Репортаж із «прямої лінії» голови обласної ради Володимира Войтовича (на фото) в редакції газети «Волинь-нова»...
Репортаж із «прямої лінії» голови обласної ради Володимира Войтовича (на фото) в редакції газети «Волинь-нова».
Понад три десятки читачів скористалися можливістю потрапити на телефонний прийом до голови обласної ради. Люди зверталися за допомогою у вирішенні й особистих житейських проблем, і громадських, висловлювали пропозиції, зауваження, побажання. А іноді просто потребували поради, підтримки, зіткнувшись з неуважністю, байдужістю представників влади на місцях. Володимир Войтович пообіцяв, що жодне звернення не залишиться без уваги..
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
СЕЛЯН ГОДУЮТЬ ОБІЦЯНКАМИ — Турбую вас, володимире івановичу, за дорученням усіх сільських господарів ратнівщини. нас хвилює те, що нема збуту на картоплю, моркву, іншу сільгосппродукцію. щороку йде мова про біди селян, які змушені віддавати за безцінь вирощений урожай, але влада нічого не робить, аби змінити ситуацію на краще. — А як ви уявляєте роль обласної ради у вирішенні цінової проблеми в теперішніх ринкових умовах? — Можливо, варто відновити роботу підприємств, які б займалися заготівлею, переробкою сільгосппродукції. — Так, обласна рада може прийняти рішення про створення комунального підприємства, але ситуація на ринку сільгосппродукції від цього кардинально не зміниться. Ми не маємо сьогодні планової економіки, ніхто не диктує, що треба вирощувати, куди збувати. Ринок вимагає стежити за кон’юнктурою, передбачати співвідношення попиту і пропозиції. На мій погляд, проблему треба вирішувати на державному рівні. Має бути враховано досвід тих країн, де держава гарантовано закуповує частину вирощеної сільгосппродукції. Не можна говорити, що ми сьогодні не шукаємо шляхів, як допомогти селянам. Діють обласні програми. Прийнято і урядові документи, скажімо, про підтримку вирощування молодняку великої рогатої худоби в особистих селянських господарствах. Певні кроки уже зроблено, але, звичайно, є ще над чим працювати. Тут і створення оптових ринків для закупівлі сільгосппродукції, й інші заходи. Порушене вами питання — у полі зору влади. — Раніше ми отримували за паї, здані в оренду, зерно. А тепер виявилося, що мій наділ, як і паї ще 48 односельчан, не обробляється. Орендує в нас землю Григорій Іванович Люлька. Допоможіть з’ясувати, чому лише за частину орендованих наділів розраховуються? — зателефонував Филимон Тимофійович Свенцицький із села Хорлупи Ківерцівського району. — Доручу управлінню агропромислового розвитку, щоб спеціалісти на місці розібралися. Якщо ви укладали договір про оренду паїв, то з вами мають розрахуватися. Можливо, є недогляд землевпорядника. Вам буде надіслано письмову відповідь. — Більше двох місяців тому ми здали усі документи, щоб взяти участь у програмі, яка передбачає підтримку господарів у придбанні ВРХ. Чи можна сподіватися на ці кошти? — запитує Ганна Дячук із села Клюськ Турійського району. — Так. На останній сесії обласної ради прийнято відповідне рішення і фінансові ресурси з обласного бюджету вже скеровані на місця. Вам треба звернутися в управління агропромислового розвитку райдержадміністрації. — У мене до вас ще одне запитання. Чула, що з вересня цього року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів про встановлення мінімальної закупівельної ціни на молоко на рівні 2 гривні 20 копійок за літр. Але нам платять по 1,80. Я маю три корови, молоко здаємо фермерському господарству «Аміла». Сім’я багатодітна, виховую шестеро дітей, тож кожна гривня на рахунку, — продовжила Ганна Дячук. — На жаль, молокопереробні підприємства не виконують згадану вами постанову, закуповують продукцію за низькими цінами, вчасно не розраховуються з селянами. Обласна влада не може втручатися в їхню господарську діяльність. Але обіцяю направити лист керівнику господарства «Аміла». — Чи можна сьогодні придбати на пільгових умовах мотоблок? — В області діє програма підтримки сільгоспвиробників, які хочуть придбати сільськогосподарську техніку. Вам слід звернутися в управління агропромислового розвитку, де отримаєте роз’яснення щодо умов, передбачених програмою. При формуванні бюджету на наступний рік суми коштів на фінансування програм зменшувати не будемо, навпаки, рівень підтримки селян розширюватиметься. Тож цілком реально буде скористатися можливістю придбати техніку. — Ми давно здали документи і гроші землевпоряднику сільської ради на виготовлення державних актів на землю. Досі цих необхідних паперів нам не видали. Хто працює на керівних посадах, про себе подбали, а простим селянам і далі кажуть, що треба ждати. Не буду називати свого прізвища, бо це не тільки моя особиста скарга, а більшості односельчан, — зателефонував житель Купичева, що в Турійському районі. — Хоча на анонімні звернення зазвичай не реагують, я відступлю від правила, доручу розібратися районним службам, щоб перевірили, чому затягується справа з виготовленням державних актів на землю. РАДА ВІД СЛОВА «РАДИТИСЯ»? — У жовтні під час прес-конференції голова облдержадміністрації сказав, що Палац культури у Ковелі, який належить «Сільмашу», доведеться брати на обласний бюджет. Чи справді обласна рада прийняла таке рішення? — запитує Володимир Косцьов’ят із міста залізничників. — Поки що жодного документа про передачу Ковельського Палацу культури в обласній раді немає. Якщо об’єкт знаходиться у власності «Ковельсільмашу», то відповідне рішення має бути прийняте на підприємстві. Власник тоді подає клопотання, щоб це питання винести на розгляд сесії обласної ради. А далі усе залежатиме від того, як проголосують депутати. — Я вважаю, що в нас у Рожищі органи місцевого самоврядування недопрацьовують. Як голова громадського об’єднання захисту прав споживачів, бачу, що в місті ціни на товари вищі, ніж у Луцьку, нема контролю за їх належною якістю. Турбує людей і стан доріг. Депутати ж про свою діяльність не звітують, — нарікає Олександр Гаврук. — Кожен депутат повинен щороку звітувати перед своїми виборцями: чи то на зборах, чи через засоби масової інформації. Якщо цієї вимоги не дотримуються ваші обранці, то є процедура відкликання депутатів, які ігнорують волю виборців. Щодо завищених цін, то я дам доручення інспекції з контролю за цінами поцікавитися, чи справді у Рожищі є порушення. А ось з приводу того, наче стан доріг нікого не цікавить, я з вами не погоджуюся. За останніх два роки багато зроблено в області й в Рожищі зокрема. Можу перелічити вулиці, де дорожнє покриття відремонтовано, і роботи ці будуть продовжуватися. — Звертається журналіст Андрій Развін із Нововолинська. Зараз багато говориться про альтернативні джерела палива. Україна платить мільярди за природний газ із Росії. А на Волині є і вугілля, і торф, і дрова. Як би так зробити, щоб волинське вугілля більше використовувалося для опалення, адже воно добре підлягає брикетизації, можна його змішувати з відходами деревини. — У нас в області діє програма, спрямована на ширше використання альтернативних видів палива. Щорічно зменшується використання природного газу в закладах бюджетної сфери. У школах, дитсадках, лікарнях котельні працюють на відходах деревини, торфобрикетах. На останній сесії обласної ради розглядали питання про надання дозволів на розробку нових родовищ торфу в Камінь-Каширському районі. Заслуговує уваги і ваша пропозиція. Але тут мають своє слово сказати фахівці, які обізнані з усіма деталями технології виробництва вугільно-деревних брикетів. Під час засідання комісії з питань промисловості, транспорту і зв’язку обговоримо це питання, запросимо і фахівців «Волиньвугілля». — У нас, у Цумані, в селищній раді вирішили, що не будуть брати у садок дітей із тих сімей, де батьки не працюють. Я виховую четверо дітей, чоловік зараз не має роботи. Чи правильно діє наш голова? — обурюється Людмила Олек сандрівна Боровицька. — Це вже другий дзвінок із селища Цумань про труднощі з влаштуванням дітей у дитсадок. Керівник дошкільного закладу не має права відмовити у влаштуванні дитини у садочок, якщо є вільне місце, незалежно від того, батьки працюють чи ні. Доручимо керівництву районного управління освіти перевірити дотримання черговості. А закону такого, щоб вимагати довідки про працевлаштування батьків при оформленні дітей у садочок, нема. — Моя внучка працювала у сільському ФАПі. Пішла у декрет, а тепер знову має приступати до роботи. Тільки ось біда, молода сім’я не має житла. У селі є хати, які продаються, але де взяти гроші, щоб відразу заплатити. Може є якісь пільги для молодих спеціалістів, для сільських медиків, є програми для забезпечення їх житлом? — Так, в області діють програми і підтримки будівництва житла на селі, і молодіжного будівництва. Вам слід звернутися у райдержадміністрацію або у районну раду, де отримаєте детальні роз’яснення, які документи потрібно представити, щоб поставили на чергу. Кредити вигідні, повернення коштів передбачено за 10 — 20 років. У районах мають дбати про закріплення медичних працівників, тож повинні посприяти чи у придбанні, чи у будівництві житла. — Декілька років тому був прийнятий закон про проведення тендерів, який ускладнює закупівлю продуктів для харчування учнів у шкільних їдальнях. Тендер проводиться у серпні, коли ціни, наприклад, на овочі вищі, ніж у жовтні. У результаті тендерні ціни не вигідні, і батьки мають претензії, і кошти витрачаються нераціонально. Чи не можна було б перед новим складом Верховної Ради ініціювати зміни в порядку проведення тендерів? Адже і під час підготовки до навчального року, коли проводимо ремонти, закуповуємо матеріали, тендерні закупівлі ускладню ють освітянам життя, — звертається директор Ковельської ЗОШ №2 Ігор Олегович Ткачук. — Дуже слушна пропозиція. Під час селекторних нарад із керівниками бюджетних закладів часто порушується ця проблема, бо непорозуміння з тендерними процедурами виникають у багатьох. Надішліть свої пропозиції до обласної ради у письмовому вигляді. На засіданні профільної комісії їх буде узагальнено, доповнено, і відповідне звернення направимо у комітет Верховної Ради. — Чи справді, як часто доводиться чути, нині добирають керівні кадри лише з огляду на приналежність до Партії регіонів, а не за рівнем професійності? Невже позапартійна людина жодних перспектив не має? —запитує Олеся Григорівна Ковальчук, заслужений учитель України. — Я чимало років працював керівником і завжди добирав кадри за професійними якостями, ніколи не цікавився їхньою приналежністю до тих чи інших політичних партій. У доборі керівних кадрів, до призначення їх на посаду стараюся якнайбільше довідатися про людські якості, моральні пріоритети претендентів. І, звичайно, при прийнятті рішення орієнтуюся на норми українського законодавства. — Чому почуваються безкарними ті чиновники, які допускають порушення, зловживання? Я особисто в цьому мав змогу переконатися. У Ковелі на вулиці Косачів триває незаконне будівництво, дозволи видані з очевидними порушеннями. Звичайно, подібні питання мають вирішувати прокуратура, судові органи. Але на ділі виходить, що винних нема, — обурюється Володимир Пархонюк, директор ТОВ ВКП «Каскад» із Ковеля. — Напишіть на моє ім’я листа, докладно викладіть суть проблеми. Обіцяю розібратися.
ГРОШЕЙ ЗАВЖДИ БРАКУЄ — Володимире Івановичу, мене цікавить, які дотації з обласного бюджету передбачені у наступному році на підтримку місцевих видань. Вас, напевне, теж непокоїть непроста доля комунальної преси, — звертається працівник газети «Вісті Ковельщини» Гнат Ольхович. — Звичайно, мені не байдужа доля комунальних засобів масової інформації. Я вважаю, що об’єктивно можуть висвітлювати життя тільки ті ЗМІ, які є незалежними. Роздержавлення комунальних газет має відбуватися цивілізовано, такий крок дасть змогу журналістам бути об’єктивнішими, відчувати більшу відповідальність за свою роботу. Думаю, що в обласному бюджеті на наступний рік буде закладено кошти для реалізації програми економічної підтримки засобів масової інформації в не менших обсягах, ніж цьогоріч. — Турбує вас Надія Лисюк із селища Цумань Ківерцівського району. У нас багатодітна сім’я, будуємося. Дійшло до підведення електролінії. Усі витрати, як нам сказали, мають оплатити люди: і на трансформатор, і на стовпи. Чи правильно це? — Ви маєте право, як багатодітна сім’я, звернутися за фінансовою допомогою до районної ради. Виходячи з можливостей місцевого бюджету, вам можуть виділити певну суму. На жаль, сьогодні склалася така практика, що прокладання електроліній, підведення газу — за кошти забудовників. Знаю про це з власного досвіду. Мій син будується, всією вулицею люди складалися, щоб провести газопровід, але потрібної суми ще не зібрали. — Чому не виплачують мені грошей як багатодітній матері? Виховала шестеро дітей. Чула, що іншим жінкам уже видали доплати, а я давно подала документи, та досі нічого не одержала, — скаржиться Віра Севастянівна Мішак із села Згорани Любомльського району. — Якщо йдеться про присвоєння звання «Мати-героїня», то мусите зважити на те, що є черговість в оформленні документів, адже у нас багатодітних жінок чимало. Питання вирішується в Києві. Я дам доручення, щоб спеціалісти з’ясували і поінформували вас, коли одержите і звання, і належні грошові виплати. — Місяць тому ми з вами, Володимире Івановичу, відкривали пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам, які полягли в Афганістані. Віддали шану полеглим. Але й ті учасники бойових дій, які вціліли, повернулися додому, потребують уваги й підтримки. На березі Світязя в урочищі Гряда розпочато будівництво реабілітаційного центру, щоб інваліди війни могли оздоровитися. Чи зможе обласна рада підтримати фінансово це будівництво? Хвилює нас і забезпечення житлом афганців, — зателефонував член правління обласної організації воїнів-афганців Василь Олексійович Півень із Ратного. — Пропоную, щоб керівництво організації воїнів-афганців підготувало звернення з приводу виділення коштів з обласного бюджету на будівництво реабілітаційного центру. Після того, як буде прийнято закон про державний бюджет, приступимо до формування головного фінансового документа області. Під час засідання комісії з питань бюджету і фінансів обласної ради приймемо рішення, яку суму зможемо виділити. Проблеми воїнів-афганців нам відомі й обласна влада робитиме все, що від неї залежить, аби сприяти у їх вирішенні. — Я — пенсіонер, «дитина війни». Звернувся до суду, щоб відстояти своє право на доплату до пенсії. Суд прийняв рішення на мою користь, але виконавча служба не може забезпечити його виконання. Кажуть, що нема коштів. У результаті моя пенсія не тільки не збільшилась, а стала меншою на 59 гривень, — нарікає Іван Миколайович Парфенюк із Любешова. — Сьогодні було декілька телефонних дзвінків від пенсіонерів- «дітей війни». У кожному конкретному випадку будуть розбиратися спеціалісти управлінь Пенсійного фонду. Ви отримаєте письмову відповідь. На жаль, наші політики у Верховній Раді прийняли багато популістських законів, які не підкріплені фінансово. Закони приймали, щоб сподобатися виборцям, а коли голосують за бюджет, то забувають передбачити кошти на виконання обіцяних пільг. ЗА ДОРУЧЕННЯМ ГРОМАДИ — Допоможіть, Володимире Івановичу, жителям села Маяки Луцького району, які користуються рейсовим автобусом № 220, що курсує по об’їзній дорозі. Люди нарікають, що кількість рейсів їх не влаштовує, — звернувся Ростислав Кушнірук. — Думаю, вдасться вирішити це питання. Я записав ваше звернення, доручу відповідним службам розібратися. — Перед селом Сокіл Рожищенського району є піщаний кар’єр. Вантажний транспорт розбив дорогу вщент. Рейсові автобуси за кілька кілометрів до кар’єру їдуть зі швидкістю 5 — 10 кілометрів на годину, бо ж під колесами суцільні ями. — Мені добре відома ця проблема і разом із районною владою ми постараємося вам допомогти. Звичайно, цього року фінансові ресурси на будівництво і ремонт доріг уже використано. Будемо планувати на наступний, 2013 рік ремонт вашої дороги. Звернення я направляю начальнику управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Леоніду Кирильчуку та начальнику служби автомобільних доріг в області Анатолію Посполітаку. — Поясніть, будь ласка, де ми будемо пасти корів? Біля ставка, де був випас, землю роздали під ділянки забудовникам. Голова сільської ради, до якого ми звернулися, сказав: «Я вашого молока не п’ю, де будете корів пасти — не знаю», — скаржиться Антоніна Іванівна Ткачук із села Гаразджа Луцького району. — Сільський голова не має права — ані морального, ані юридичного — вам так відповідати. Він на те обраний, щоб вирішувати питання, які турбують громаду. У компетенції сільської ради вирішувати, де буде новий випас. В окремих районах, знаю, навіть виділяли кошти із бюджету на залуження виділених ділянок під пасовища. Матиму розмову з вашим сільським головою. — У нас у Колках пішла мода на копання ставків. Де хто хоче, там і копає. Хтось — у межах власної земельної ділянки, а хтось — і поза межами. Має ж бути якийсь у цьому порядок? — запитує Олександр Каразія. — Звісно, щоб копати ставок, треба мати проектну документацію, дозвіл. Селищний голова мав би за цим стежити. Будемо підключати і земельне управління, і природоохоронні органи, щоб провели перевірку і вжили заходів. — Звертаюся за дорученням жителів шести сіл, яких обслуговувала лікарня у Великій Глуші. Тепер її закрили. Добиратися до Любешова нам далеко. Просимо відновити роботу нашої лікарні, — телефонує Василь Михальчук із села Щитинь Любешівського району. — Обласна рада не приймала рішення про закриття вашої лікарні. Вирішувати її долю — компетенція районної ради. Лікарню перепрофільовано в амбулаторію з денним стаціонаром. Якщо людей не задовольняє її робота, має районна влада розібратися, в чому причина. — У нас на межі сіл Лаврів і Чаруків будують вишку мобільного зв’язку. Мотивують тим, що Лаврівська сільська рада дала на це дозвіл. Але вишка буде стояти недалеко від будинків жителів Чарукова. Люди не погоджуються, протестують. — Треба з’ясувати, чи є висновки контролюючих організацій, які відповідають за безпеку і здоров’я людей, чи є всі необхідні погодження. Доручу це перевірити. Але, можливо, і вам треба переглянути свій підхід: усі ж ми користуємося мобільними телефонами, тож і вишки потрібні. Мусимо думати не тільки про власні інтереси, а й про інтереси всієї громади.
