Про ці та інші проблеми сімей, що опинилися у скрутних життєвих обставинах, ми поцікавилися у заступника директора Луцького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ольги МАКСИМ’ЯК...
Психологи дослідили: імовірність того, що хлопчики, які стали свідками жорстокого поводження зі своїми матерями, у зрілому віці битимуть партнерок, в одинадцять разів вища порівняно з їхніми ровесниками із тих сімей, де немає проявів насильства. А 70% чоловіків, які піднімають руку на своїх дружин, жорстоко поводяться й зі своїми дітьми. Як допомогти дитині, яка потерпає від домашнього насильства? Як навчити подружжя розв’язувати суперечки без кулаків? Куди звернутися, якщо в сім’ї є кривдник? Про ці та інші проблеми сімей, що опинилися у скрутних життєвих обставинах, ми поцікавилися у заступника директора Луцького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ольги МАКСИМ’ЯК
Інна БАС
—Хто може з вер нутися за допомогою до Луцького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді? — Центр працює із сім’ями, де виховують дітей, або з особами до 35-річного віку, які опинилися у складних життєвих обставинах. У таких родинах часто тато або мама залежні від алкоголю, іноді — від наркотиків, тривалий час безробітні, батьки чи діти мають інвалідність. Також допомагаємо сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, ВІЛ-інфікованим, сім’ям, де є факти домашнього насильства. Працюємо з особами, які повернулися з місць позбавлення волі або умовно засуджені. Надаємо допомогу жінкам, котрі мають намір відмовитися від новонародженої дитини. Один із таких випадків стався нещодавно. У Луцькому пологовому будинку на родила неповнолітня. Батьки навіть не здогадувалися, що донька вагітна, а її хлопець відмовився від майбутньої дитини. Щойно малюк з’явився на світ, юна мама вирішила від нього відмовитися. Аби цього не сталося, із нею довгий час працював психолог, їй надали речі першої необхідності та продукти. І переконати маму не робити найбільшу помилку у житті таки вдалося. Нині її маля підростає в колі родини і люблячих бабусі й дідуся. — Чи багато у Луцьку сімей, які не можуть розв’язати своїх проблем самотужки і потребують підтримки соціальних служб? — Нині на обліку в центрі перебуває близько 350 сімей, що опинилися у складній ситуації. У них виховується понад 660 дітей, майже двісті дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загалом у структурі Луцького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді діє п’ять спеціалізованих формувань. Серед них — служба соціальної підтримки сімей, служба соціально-профілактичної роботи, консультативний пункт при пологовому будинку, «Школа волонтерів» і телефон довіри. Нині у нашому центрі працює двадцять спеціалістів, серед яких десятеро — фахівці соціальної роботи. Таку посаду було введено цьогоріч у липні в рамках реалізації соціальних ініціатив Президента України. — Яку саме допомогу може отримати сім’я, яка опинилася у важкій життєвій ситуації? — Передовсім — консультацію психолога, педагога та юриста. Також працює кабінет екстреної допомоги, де можна отримати речі першої потреби, одяг, продукти. Найбільш кризові сім’ї беремо під соціальний супровід та активно з ними працюємо, аби допомогти подолати труднощі. За консультацією або порадою до центру може звернутися кожен, хто бажає, допомогу надаємо безплатно. У нас працює телефон довіри (25-60-42), куди можна зателефонувати з 8.00 до 17.15 (у п’ятницю — до 16.00) і поспілкуватися з психологом, педагогом та юристом. Найчастіше нам повідомляють про складні стосунки у сім’ї, про домашнє насильство. Буває, звертаються люди, які мають намір скоїти самогубство. — Що спонукає людей звертатися до центру? — Найчастіше — це фізичне насильство, але воно зазвичай супроводжується і психологічним, і економічним, а подекуди і сексуальним. Однак бувають звернення суто психологічного характеру. У 2010 році отримали майже 450 повідомлень про сімейне насильство, 2011-го — близько 900, а за три квартали цього року надійшло майже 600. Зараз помітна така тенденція: зростає кількість випадків, коли насильство вчиняють діти над рідними. Найчастіше, це молоді безробітні нереалізовані люди, які у стані алкогольного сп’яніння піднімають руку на своїх батьків. — Чи трапляється, що жертви сімейного насильства відмовляються від допомоги? — Так, і досить часто. Спершу жінка пише заяву в міліцію і категорично запевняє, що не буде жити зі своїм чоловіком. Але минає місяць, і вона знову хоче до нього повернутися. Ми розглядаємо різні шляхи виходу із кризової ситуації, залежно від обставин інформуємо жінок, які потерпають від насильства, про можливість тимчасового проживання в обласному центрі соціально-психологічної допомоги. У цьому притулку жінки можуть перебувати до трьох місяців за державний кошт, доки триває розлучення, пошук роботи, нового житла тощо. Важливо, що цей центр чоловік-кривдник ніколи не знайде, адже інформація про місце його розташування конфіденційна. Але якщо жінка відмовляється від такої пропозиції, ми безсилі, адже допомогти можемо лише тоді, коли людина погоджується прийняти таку допомогу.
У Волинській області працює 409 фахівців із соціальної роботи. Протягом серпня-жовтня 2012 року вони відвідали та проінспектували близько 5 тисяч сімей. Під соціальним супроводом фахівців перебуває 465 сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах
