Роман КАРПЮК: «ОПОЗИЦІЯ ПОВИННА ТРИМАТИ УДАР»*

Мар’яна ВЕРБІВСЬКА

«ВІДМОВИВСЯ СТАТИ ЗРАДНИКОМ — ПОЧАЛИСЯ ПЕРЕВІРКИ»
— Романе Петровичу, вашу постійну депутатську комісію можна назвати гуманітарною, адже проблеми, які обговорюєте разом із своїми колегами-депутатами, насамперед стосуються соціально-культурних закладів. Чи не так?
— Культура, збереження архітектурних пам’яток, книговидавнича справа, підтримка закладів освіти і дошкілля, інші напрямки гуманітарної сфери завжди потребують уваги як обранців громади, так і виконавчої влади. Щоб спрямувати саме сюди додаткові кошти обласного бюджету, прийнято низку програм, виконання яких депутати нашої постійної комісії тримають під своїм контролем. Загалом діє понад дванадцять довгострокових документів. Більшість із них стосуються розвитку освіти. Цю галузь вважаємо пріоритетною у своїй роботі. Тут працюють програми, спрямовані на розвиток позашкільної, професійно-технічної, дошкільної освіти, роботи з обдарованою молоддю, впровадження профільного навчання, підвищення якості природничо—математичної освіти.
Члени нашої комісії ініціювали розширене засідання, учасники якого обговорили стан та перспективи розвитку дошкільної, загальної та професійно-технічної освіти в області. Свою точку зору мали змогу висловити як керівники навчальних закладів різних рівнів акредитації, начальники міських та районних управлінь освіти і науки, так і представники органів місцевого самоврядування, вчителі і навіть учні. Результати такого обговорення, пропозиції, які висловлювали учасники зібрання, комісія скерувала обласній державній адміністрації. Окреслено проблемні питання, вирішення яких належить до компетенції центральних органів влади. Тому було ініційоване звернення до Верховної Ради, Кабінету Міністрів щодо необхідності запровадження додаткових коригуючих коефіцієнтів на утримання малокомплектних та малочисельних шкіл, особливо у сільській місцевості, визначення на законодавчому рівні умов закриття таких навчальних закладів, прискорення темпів реалізації державної програми «Шкільний автобус» тощо. На жаль, відповіді ні від Кабінету Міністрів, ні від Верховної Ради так і не надійшло.
В області також діє програма «Вчитель». Члени нашої комісії згідно з положенням відзначають вчителів області преміями за заслуги в сфері освіти, присвоюють звання «Кращий науковець Волині». На мою думку, це піднімає престиж освітянської професії, дає додатковий стимул педагогам вдосконалюватися самим і дбати про якість навчання учнів.
— Ви запропонували обласній раді проект програми розвитку інклюзивної освіти, однак у сесійній залі він не дістав схвалення більшості депутатів. Яка подальша доля цього документа? Чи будете повторно пропонувати його?
— У проекті цієї програми передбачено чимало заходів, які б враховували специфіку розвитку дітей з особливими потребами не тільки у вищих навчальних закладах, а й у школах, допомагали б їм адаптуватися до самостійного життя. Адже серед дітей—інвалідів є багато обдарованих. Щоб вони змогли розвивати свої здібності в одному середовищі із фізично здоровими ровесниками, потрібно не так багато: облаштувати пандуси, встановити спеціальні ліфти, додаткові засоби для засвоєння знань. Наш навчальний заклад якраз має такі напрацювання, які впроваджуються навіть у сусідній Польщі. Їх ефективність підтверджують конкретні приклади: багато наших вихованців — серед паралімпійських чемпіонів.
Однак проект програми розвитку інклюзивної освіти з «легкої руки» голови облдержадміністрації Бориса Клімчука так пустили по чиновницькому колу, що він десь і загубився.
— Можливо, таке ставлення Бориса Петровича стало наслідком вашої непоступливості? Адже невдовзі після місцевих виборів ви привселюдно заявили про тиск на вас, вимогу вступити до депутатської групи «Нова Волинь».
— Власне, про це можна було б не згадувати, але… Як тільки вибори до обласної ради закінчилися, мені запропонували зрадити фракцію «Батьківщина». Я відмовився. Після цього наш навчальний заклад почали перевіряти працівники управління по боротьбі з організованою злочинністю. У моєму кабінеті опинилися міліціонери. Ледь не всіх працівників вузу викликали на допити, де тримали по вісім годин. Вигадали проти мене декілька абсолютно абсурдних звинувачень. Так тривало майже півтора (!) року, однак усі справи були, як кажуть, шиті білими нитками. Незважаючи на шалений тиск владних структур, зрадником я не став.
«БОРИСУ КЛІМЧУКУ НЕ ЗАВЖДИ ПОДОБАЄТЬСЯ ПОЗИЦІЯ ЧЛЕНІВ НАШОЇ КОМІСІЇ»
— Давайте повернемося до роботи постійної комісії. Які ще напрямки вважаєте пріоритетними?
— Це — охорона культурної спадщини, збереження архітектурних пам’яток, підтримка книговидавничої справи та засобів інформації. Власне, саме на це й спрямовані заходи програми розвитку культури, мистецтва і туризму в області на 2011-2015 роки, інших програм. Торік відбулося виїзне засідання, під час якого депутати оглянули церкви — Покровську в Піддубцях і Різдва Пресвятої Богородиці у Воротневі Луцького району, замково—палацовий комплекс Радзивиллів у селищі Олика Ківерцівського, садибу і парк родини Липинських у Затурцях, залишки Загорівського монастиря у селі Новий Загорів Локачинського районів, об’єкти державного історико—культурного заповідника «Стародавній Володимир», а також Шляхетський будиночок та замковий Свято—Архангельський чоловічий монастир на території заповідника «Старий Луцьк». Уже тоді депутати били тривогу з приводу нагальної необхідності здійснення протиаварійних робіт на окремих із цих об’єктів культурної спадщини. Тож, напевне, і до нашого голосу прислухалися на найвищих щаблях влади, коли вже навіть Президент Віктор Янукович заговорив про реставраційні роботи Покровської церкви, Шляхетського будиночка, музею Стравінського. Тому категорично не можу погодитися з оцінкою прискіпливості наших депутатів, яку вищі чини виконавчої влади намагаються звести до пустопорожніх балачок. Звісно, Борису Клімчуку, напевне, не завжди подобається позиція членів нашої комісії, які часто приймають рішення всупереч його клопотанню.
— Ви маєте на увазі пропозиції голови облдержадміністрації щодо кадрових призначень?
— Так, адже саме члени нашої комісії рекомендують сесії облради продовжувати чи розірвати контракти з керівниками закладів обласної комунальної власності. Подання Бориса Клімчука щодо розірвання контракту з директором обласного ліцею з посиленою військово-спортивною підготовкою Павлом Боснюком викликало не тільки гарячі дискусії на засіданні комісії, а й широкий резонанс серед громадськості області. У поданні, яким пропонувалося розірвати контракт із цим керівником, йшлося про нібито системні грубі порушення, ігнорування розпорядчих документів управління освіти, недотримання етичних і моральних норм при виконанні службових обов’язків. Коли досконало вивчив усі документи, не знайшов достатньо аргументів, щоб рекомендувати обласній раді звільнити керівника, який фактично з перших днів заснування ліцею робив усе, аби заклад став одним із кращих не тільки в області, а й в Україні. Під час обговорення цього питання думки членів комісії розділилися, ми так і не змогли прийняти рішення. Бо мої колеги не виключали політичної складової цього конфлікту, який вийшов за рамки службових кабінетів. Тому, вважаю, голова облдержадміністрації Борис Клімчук і змушений був зняти це питання з порядку денного сесії.
Члени нашої комісії не задовольнили також клопотання щодо накладення дисциплінарного стяг нення на директора Заболоттівської спеціалізованої школи-інтернату Тетяну Арендарук. А на останньому засіданні більшістю голосів проголосували за продовження на один рік терміну дії контракту з ректором Інституту післядипломної педагогічної освіти Михайлом Сташенком — знову ж таки всупереч поданню голови облдержадміністрації Бориса Клімчука. Депутати врахували, що протягом останнього року цей заклад нагороджено срібною медаллю Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти — 2012», золотою медаллю 4—ої національної виставки «Інноватика у сучасній освіті». Цілком очевидно, що безглуздо позбавляти керівника посади, якщо інститут успішно розвивається. Тож на наступній сесії обласної ради слід сподіватися гарячих дебатів із цього питання, адже є два протилежні за змістом проекти рішення щодо Михайла Сташенка.
— Яким проблемам члени постійної комісії з питань духовності будуть приділяти увагу надалі?
— Зараз готуємося ще до одного виїзного засідання. Цього разу депутати, які входять до нашої комісії, хочуть оглянути сільські заклади культури, на власні очі пересвідчитися, в яких умовах нині бібліотеки, клуби та будинки культури Ратнівського та Старовижівського районів. За два роки, відколи працюємо, відбулося майже двадцять засідань, прийнято понад 140 рішень, більше половини з них винесено на розгляд обласної ради. З ініціативи нашої комісії на сесійних слуханнях обговорили становище осіб ромської національності та шляхи їх соціальної інтеграції, проблеми гендерної рівності. Наступна тема розширеного засідання — тривожна ситуація, зумовлена поширенням алкоголізму та пияцтва.
Загалом, наріжним каменем у прийнятті кожного рішення вважаю орієнтири депутатів — членів комісії на патріотизм, духовність, чесність. Саме це допомагає опозиції тримати удар і з боку влади, і з боку перебіжчиків—перекинчиків. Такі принципи стали визначальними, коли обговорювали на своєму засіданні звернення щодо прийняття Закону України «Про засади державної мовної політики». Більшість депутатів, які працюють у нашій комісії, мають однакову позицію: вважають цей закон ганебним і зрадницьким.