«ТРЕБА МАТИ МУЖНІСТЬ ГОВОРИТИ НЕПОПУЛЯРНІ РЕЧІ»

Перед початком інтерв’ю голова обласної ради Володимир Войтович (на фото) усміхнувся: «Можете задавати будь-які питання, навіть незручні».


Олександр НАГОРНИЙ

«ІНОДІ ПІД ЧАС СЕСІЇ ДУМАЮ: ЯКЕ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї ОТРИМАВ ЦЕЙ ДЕПУТАТ?»
-Володимире Івановичу, у нашій газеті є рубрика «Редакційний щоденник», в якому автор розповідає про те, які події або вчинки викликали в нього подив, тривогу. До речі, в щоденнику вже виступив голова облдержадміністрації Борис Клімчук. А ось що вас схвилювало чи здивувало останнім часом?
— У мої обов’язки як голови обласної ради входить організація роботи депутатів, їхня консолідація, і для цього є різні форми. Ось ми недавно проводили День депутата в Старовижівському й Ратнівському районах. Знайомилися з роботою підприємства «Калвіс», яке на одній із сесій депутати гостро критикували. Під час Дня депутата ми побачили котли, які працюють на відходах деревини, торфокришці. У центральній районній лікарні в Ратному після того, як встановили ці котли і відмовилися від газу, протягом року зекономили 1 млн 200 тисяч гривень. За ці кошти депутат обласної ради, головний лікар Михайло Бегаль замінив комунікації, купив лікувально-діагностичну апаратуру. Як відомо, в області є дві програми з енергоефективності, які стосуються бюджетної сфери, житлово-комунальних підприємств. Тож вразило, що з енергозберігаючими технологіями ознайомилося лише 12 депутатів із нинішніх 76.
Ще один факт. На засідання комісії з питань соціального захисту, на якому повинні були розглядати актуальні питання, що винесені на наступну сесію, прибув лише її голова. У мене виникає думка: а чи мав я рацію, коли стверджував, що наші депутати активні, турбуються про потреби людей? Хочеться запитати: ви йшли до обласної ради, щоб працювати, чи були інші мотиви, які спонукали балотуватися?
— Напевно, в кожного справді є різні «мотиви». Депутати міських рад від Києва до Луцька без землі під час каденції не залишаються… Яким чином, на вашу думку, можна підвищити відповідальність депутата обласної ради?
— На моє переконання, депутати до місцевих рад повинні обиратися за мажоритарною системою. Вважаю, що депутати, обрані безпосередньо громадою, більш відповідально ставляться до виконання наказів виборців, своїх зобов’язань.
— Однак перед телевізійними камерами депутати мало не сорочку рвуть на грудях, коли йдеться про політику. Мабуть, вас немало втомлює роль арбітра в затяжних, непримиренних суперечках, претензіях, інколи з особистими образами, глузуванням.
— Я не хочу нікого образити, але часом, дивлячись у сесійний зал, думаю, яке виховання в сім’ї людина отримала, чи знає, що таке чемність і ввічливість, якщо інколи емоції превалюють над здоровим глуздом. З’являється думка в суспільстві про владу: «Усі вони такі…».
— До речі, двох депутатів із різних фракцій — «Свободи» і Партії регіонів — притягнуто до кримінальної відповідальності, хоча по другій особі слідство ще триває.
— Це не прикрашає обласну раду, не робить їй честі. Тому я й обстоюю не партійний принцип виборів в обласну раду. Менша ймовірність проходження в представницьку владу особи, за якою тягнеться шлейф порушень, але вона безкарна, бо входить в якусь «команду».
— Володимире Івановичу, а чи не впливають на поведінку наших депутатів недостойні вчинки, аж до бійок і наклепів, їхніх колег із Верховної Ради?
— Стосунки між фракціями справді схожі. Мабуть, і в нас було голосування і за того відсутнього на сесії «хлопця». Однак це могло відбутися лише тоді, коли не вирішувалася доля якогось принципового рішення, прийняття якого залежало від одного-двох голосів. Постукаю по дереву — такого за два роки не траплялося.
«КОМПРОМІСИ І ПОРОЗУМІННЯ В НАШІЙ ОБЛРАДІ МОЖЛИВІ»
— Чи вважаєте, що все ж вам вдалося консолідувати депутатський корпус? Як на мене, то розбрат почався відразу після створення Борисом Клімчуком депутатської групи «Нова Волинь». Очевидно, надійшли пропозиції, від яких неможливо було декому відмовитися. Ось у недавньому інтерв’ю нашій газеті депутат від БЮТу Роман Карпюк говорив про тиск на нього, про залучення УБОЗу для перевірок навчального закладу.
— Питання складне. Після обрання головою обласної ради я попередив керівництво Народної партії, до якої належу, своїх колег, що мої зусилля будуть спрямовані поза політичними інтригами чи лобіюванням певних депутатських груп (їх у нас зараз три), чи якихось інтересів у своєму виборчому окрузі поза законом. Така поведінка голови, як на мою думку, все ж викликала довір’я керівників партійних фракцій. Коли розгорілися дискусії з приводу проекту, а згодом і Закону України «Про засади державної мовної політики», а звернення до центральної влади не набрало більшості голосів у сесійному залі, то я провів чотири засідання голів фракцій по три години. З’ясувалося, що ми готові до компромісів і порозуміння. Я вдячний і авторам звернення зі «Свободи», і представникам фракції Партії регіонів — вони повелися гідно.
Щодо заяви депутата Романа Карпюка, то будь-яких звернень з боку силових струк­ тур не отримував. Як і не було його звернення з приводу конфлікту до мене, аби я міг вникнути в ситуацію в міру своїх повноважень. Тому можу лише сказати, що Роман Петрович має свою точку зору і займає принципову позицію з багатьох питань. Він дотримується і не зраджує тих цінностей, які декларує. Висновки я роблю з його виступів на засіданнях постійної комісії з питань духовності, релігій, освіти і науки, культури, засобів масової інформації, яку очолює.
— Відшуміла виборча парламентська кампанія. Як люди кажуть, перемогли в основному гроші. Як ви оцінюєте вибір волинян?
— Я знаю кожного з обраних народних депутатів із Волині як по партійних списках, так і по мажоритарних округах, їхній інтелектуальний та управлінський рівень. Не один раз переконувався, що для цих особистостей, які досягнули успіху в житті, не байдужа доля держави. Вони мають значний фаховий потенціал. Це люди, яким, звісно, не треба думати про дах над головою, про хліб насущний, отже, слід працювати на добробут виборців, які їм довіряють. Радий, що вибори на Волині відбулися без порушень закону.
— Ви говорили про звернення обласної ради до центральної влади з тих чи інших проблем, які не раз викликали запальні суперечки. А яка зворотна реакція?
— Ось, наприклад, трапилася відома трагедія на вулиці Рівненській, у будинку 109. Через кілька днів після направлення депутатського звернення ми вже мали позитивні результати від уряду України. Протягом двох років у сесійній залі розглядалося 47 звернень до центральних структур держави, в основному політичного характеру та з питань соціального захисту. Після обговорення 24 звернення депутати обласної ради схвалили. Не одержали відповідь на п’ять звернень, які стосуються компетенції Конституційного Суду тощо.
«ПОТРІБНІ СИСТЕМНІ ЗМІНИ, А НЕ ПОПУЛІСТСЬКІ РІШЕННЯ»
— Володимире Івановичу, давайте із сесійного залу повернемося, як кажуть, до землі. У минулі роки відбувалися затяжні конфлікти з приводу комунальної власності, тієї ж Шацької рятувальної станції, санаторію «Пролісок» і т. і. А як зараз?
— Я не прихильник того, щоб триматися за комунальну власність, якщо вона ледве животіє. Ось приклад. У Луцьку ми передали приміщення підприємства кіновідеопрокату, що в Старому місті, у відання технікуму харчових технологій, тобто у державну власність. Маємо виграш — реконструйовано і раціонально використовується приміщення. Тепер будемо виставляти на аукціон базу комплектації будівельних матеріалів, що на вулиці Єршова, де не можуть дати раду із великою територією. Депутати побували на місці об’єкта, вивчили проблеми, чи раціонально використовується майно, а після того ухвалили рішення. У цьому році від оренди комунального майна, податку на прибуток, продажу надійде в обласний бюджет приблизно три мільйони гривень. Кошти начебто невеликі, але все відбувалося законно.
Щодо Шацької рятувальної станції, санаторію «Пролісок» всі суперечності врегульовано. «Пролісок» -— одне з найуспішніших комунальних підприємств сьогодні.
— Чимало років ведуться розмови про реформи, зокрема, щодо створення виконкомів в обласних та районних радах, формування бюджету знизу вверх, адміністративно-територіальні зміни… Хто ж гальмує реформи, які, за висновками фахівців, конче потрібні для подальшого розвитку, вступу країни в Євросоюз?
— Вважаю за доцільне, щоб до наступних місцевих виборів було проведено адміністративно-територіаль­ ну реформу, податкову, реформування органів місцевого самоврядування. Асоціація обласних і районних рад виробила концепцію реформ. Проекти підтримав Президент. Але проекти навіть не розглянули в комітетах Верховної Ради, депутати притримувалися популістських тенденцій. Чого варта постанова про заборону закривати школи, якщо в них навчається хоча б декілька учнів. Треба мати мужність говорити непопулярні речі. Адже йдеться не тільки про фінансові затрати, а й про якість знань. Не відповідає потребам нормативно-правова база функціонування шкіл, закладів охорони здоров’я. Голова обл­ держадміністрації змушений їздити і «вибивати» кошти на насущні потреби — аргумен­ тувати і просити. Ми маємо багато сільських рад, які на себе не заробляють. За радянської влади в Рожищенському районі було дев’ять середніх шкіл, а тепер їх 20  І — ІІІ ступенів. Хай їх буде більше, але ж треба виділяти бюджетні кошти не тільки на зарплату вчителям, а й на інші виробничі потреби. Потрібні системні зміни — це очевидно.
«НЕ РОБЛЮ ВИСНОВКІВ НА ОСНОВІ ЧУТОК»
— Попри всі труднощі, чи є успішні приклади реального впливу органів місцевого самоврядування на економічну активність у нашій області?
— За рахунок врегулювання земельних відносин, проведення інвентаризації та грошової оцінки земель у межах населених пунктів, обгрунтованого збільшення ставок орендної плати за землю в цілому по області додаткові надходження плати за землю до бюджетів місцевого самоврядування за 10 місяців цього року становили понад 4,8 мільйона гривень. Тільки за ра­ хунок укладення нових договорів оренди землі до бюджетів Галичанської сільської ради Горохівського району (голова С. С. Холонівець) додатково залучено 34,4 тисячі гривень надходжень від оренд­ ної плати за землю, Датинської Ратнівського (І. В. Гуд) — 30,2 тисячі гривень, Тростянецької Ківерцівського (В. Є. Ткачук) — 23, 4 тисячі гривень.
Результатом спільної роботи органів місцевої влади та податкових органів у цьому році були вагомі надходження до місцевих бюджетів від оподаткування доходів у сфері бізнесу, пов’язаного із заготівлею дикорослих ягід і грибів, надійшло 9,2 мільйона гривень. Найкращий результат досягнуто у Ковельському, Камінь-Каширському та Маневицькому районах. Значні суми податку на доходи фізичних осіб та збору за спецвикористання лісових ресурсів надійшли до бюджетів Скулинської і Колодяжненської сільських рад Ковельського, Солов’ївської, Дубечненської Старовижівського, Верхівської, Нуйнівської Камінь-Каширського, Городоцької, Лісівської та Новорудківської Маневицького районів.
Датинською сільською радою Ратнівського району по проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» залучено 72 тисячі гривень із фонду Програми розвитку ООН та 8,6 тисячі гривень від громади села Датинь на ремонт фельдшерсько-акушерсь­ кого пункту. Крім того, сільською радою виграно проект по створенню культурно-пізнавального комплексу розвитку громади, що фінансується за рахунок субвенції з державної казни місцевим бюджетам на фінансування програм-переможців Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування в сумі 100 тисяч гривень і залучено співфінансування місцевих бюджетів обсягом 121,3 тисячі гривень.
— Володимире Івановичу, відзначаючи День місцевого самоврядування, у вас, напевне, є слова подяки багатьом місцевим головам?
— Звичайно, у нас є сільради, де вміло господарюють. Радію з діяльності річицького сільського голови Ратнівського району Василя Мажули, де в рамках проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» виконали робіт у школі, ФАПі села Мельники Річицькі майже на півмільйона гривень, внесок громади — по­ над 22 тисячі гривень. Подібні енергозберігаючі заходи із залученням громадських коштів провів Тростянецький сільський голова Ківерцівського району Валерій Ткачук, Боблівський Турійського — Сергій Кисель, Пісочненський Ковельського — Руслан Лисковець, Самійличівський сільський голова Шацького — Олександр Кусько. Загалом можу сказати, що успішний той голова, який має підтримку громади.
А ще я хотів би висловити задоволення від того, що завдяки прийнятим Кабінетом Міністрів заходам маємо значну підтримку коштами розвитку тваринництва в особистих та фермерських господарствах області. Слід відзначити ініціативи заступника голови облдержадміністрації, депутата обласної ради Віталія Карпюка. З обласного бюджету надійшло 12 мільйонів гривень на ту чи іншу підтримку селян. Це сприяє зайнятості населення області.
— Питання, звісно, не до вас. Але з’явилися повідомлення в Інтернеті про звільнення з посади Бориса Клімчука. Це при тому, що досі відзначалися вагомі соціально-економічні успіхи області. Як ви це прокоментуєте?
— Не хочу робити висновків на основі чуток. Лише можу сказати, що Борис Петрович є успішним управлінцем, державним діячем. Якщо навіть колись стануться зміни в його подальшій діяльності, то знаю, що такі досвідчені, умілі кадри будуть необхідні державі. Я впевнений, що Борис Петрович не стоятиме осторонь від потрібних для громади справ.
— Що ви чекаєте від роботи обласної ради в наступному році?
— Ми навчилися плідно працювати в правовому полі, не зважаючи на окремі конфлікти. Досить сказати, що коли в минулі роки надходили десятки прокурорських протестів щодо наших рішень, то тепер отримали лише два. Без юридичного висновку будь-яке питання я не виношу на обговорення сесії, хоча дехто й ображається. Хотів би, щоб депутати менше тратили часу на питання, які для волинського краю не мають особливого значення. Загальнодержавними проблемами треба перейматися, висловлювати зважену позицію, але все ж вони належать до компетенції парламенту, уряду, Президента. Треба вирішувати насущні питання життя волинян. Вибори тільки підтвердили, що населення цінує конкретну діяльність.
— Володимире Івановичу, не секрет, що принципова позиція нашої газети не всім до вподоби і це виявляється в ставленні деяких керівників до передплати видання. Чи «Волинь-нова» лежить на вашому столі?
— З початку 70-х років я передплачую найбільш популярну, найбільш змістовну і читабельну газету, яка раніше називалася «Радянська Волинь», тепер — «Волинь-нова», і виходить тричі на тиждень. Як людині з філологічною освітою мені також приємно, що на її сторінках не зустрічається мовних недоречностей на відміну від центральних видань. І не забуваю, що обласна рада є одним із засновників газети. Я ніколи не давав вказівки, що передплачувати керівникам бюджетних організацій. Можу тільки попросити передплатити і читати цікаву газету. Спасибі вам за творчу працю.
Я знайомлюся з усіма волинськими виданнями, переглядаю Інтернет, щоправда, відділяю зерно від полови.