«ВІД ВЕРХОВНОЇ РАДИ ЧЕКАЮ КОНСТРУКТИВНОЇ РОБОТИ, ЩОБ ЛЮДЯМ ЖИЛОСЯ КРАЩЕ»

2012-й відраховує останні дні на календарі. Яким він був для шахтарського міста, чого очікувати в наступному році, звідки черпати оптимізм? — про це та інше в ексклюзивному інтерв’ю з нововолинським міським головою Віктором Сапожніковим (на фото)

Алла ЛІСОВА

— Рік видався непростим для міста, — говорить Віктор Борисович. — Хоча були й успіхи. Нехай не сприймається це як похвальба, але мені насамперед приємно, що, незважаючи на економічні труднощі, нам вдалося втримати першість серед міст обласного значення щодо кількості виробленої промислової продукції на одного мешканця. А це 29 659 гривень, тоді як у Луцьку — 9 529, у Володимирі-Волинському — 7 563.
Характеризують економіку міста й прямі іноземні інвестиції, а це — розбудова і модернізація підприємств, створення нових робочих місць. У Нововолинську цей показник — 1350,9 долара на одного жителя, у той час, як в обласному центрі — лише 931 долар, а в інших містах значно менше. Середня заробітна плата за січень — вересень цього року досягла 3018 гривень. Знизився рівень безробіття — від 3,1 у 2009 році до 2,4 — у нинішньому. Тобто, хоча в цілому спостерігався спад в усіх сферах життєдіяльності, все ж таки вдалося наростити випуск промислової продукції.
— Вікторе Борисовичу, на яких підприємствах відбулося фінансове «вливання»?
— Значний крок вперед зроблено на ПуАТ «Нововолинський ливарний завод», ТзОВ «Кроноспан», «Олійно — жировий комбінат», «Хан — Електробау». Шкода, що не вдалося все заплановане втілити в життя на ТзОВ «Кроноспан». Через невчасне повернення ПДВ, велику суму штрафних санкцій, накладених Антимонопольним комітетом, нова лінія з виробництва плити МДФ «пішла» в Білорусь. Власник заявив, що коли й далі відбуватиметься фінансовий тиск, то для Нововолинська інвестиції будуть «заморожені», а виробництво переорієнтують на Білорусь або Латвію.
Тішить, що цього року поблизу колишньої шахти №2 розпочалося будівництво нового переробного підприємства.
— Що у вас як міського голови викликало найбільшу тривогу?
— Шахтарські проблеми. Волинське вугілля, на жаль, не користується попитом. Двічі зупинялася Червоноградська збагачувальна фабрика, куди надходить наше паливо. Тривалий час у зимову пору стояли навантажені вугіллям вагони. Одна з причин — і приватизація Бурштинської та Добротвірської електростанцій. Загалом непокоїть і приватизація волинської групи шахт, про що вже йдеться у відповідних документах. Маємо й таку невеселу реалію: вперше за останніх 8 років не виконуємо міський бюджет.
— Чи очікуєте змін на краще?
— Судячи з отриманої з різних джерел інформації і доведених попередніх цифр, прийнятий державний бюджет не є таким, що викликає оптимізм. Дотації місту зменшилися майже на 8 мільйонів, а ціни на енергоносії, заробітна плата зростають. Хіба це вихід — розпочинати рік зі скорочень? Зараз з цього приводу раджуся з податківцями, керівниками бюджетних та комунальних організацій, міркуємо, як бути.
— Чи правда, що Нововолинськ через певні політичні настрої перебував у пасинках в обласної влади? Наскільки оперативно вам вдавалося вирішувати гострі проблеми міста?
— Скажу відверто, якби не обласна влада, мені б важко було «розрулити» шахтарське питання. Відомо, що гірники зараз дають небагато валової продукції, але зарплата трьом із половиною тисячам працівників виплачується. А це — суттєве наповнення міського бюджету. Дякую обласній владі й за те, що вона допомогла завершити будівництво плавального басейну ЗОШ №6, провести благоустрій біля міськради, вчасно підтримала з виплатою зарплати бюджетникам. У той же час нам нічого не перепало з п’яти видів дотацій і субвенцій, які надійшли в інші міста та райони. Сподіваємося, що у новому році нас не забудуть.
— Вікторе Борисовичу, вам довелося не раз бувати за кордоном. Що б, на вашу думку, з їхньої практики варто впровадити, аби місту додати штрих європейськості?
— Ключовими залишаються одні й ті ж питання: благоустрій, покращення надання різноманітних послуг, створення нових робочих місць. У сусідній Білорусі благоустрій, будівництво доріг, незалежно від статусу населеного пункту, введені в ранг державної політики. У нас же 95 відсотків бюджету витрачається на освіту, медицину, соціальний захист. Тепер, коли «швидка допомога» підпорядковуватиметься Луцьку й обслуговуватиме мешканців ще й Іваничівського району, вважаю, погіршиться якість обслуговування наших хворих. То нехай би держава, декларуючи безплатну медицину, повністю взяла її на своє утримання.
В американському місті, приблизно такому, як Нововолинськ, бюджет у 5 разів більший і витрачається виключно на муніципальну поліцію та дороги. А ми змушені скоротити свою муніципальну поліцію, бо немає відповідного закону. Треба повністю змінювати підходи до бюджетування і систему взаємовідносин між делегованими й самоврядними повноваженнями.
— Що перешкодило здійснити задумане?
— Економічна криза. Окремі проекти, як-от будівництво філіалу автозаводу, оптового ринку та інші через відсутність відповідного кредитування в банках, низьку платоспроможність населення залишилися поки що на папері.
— Подією року, безперечно, стали вибори до Верховної Ради. Чи виправдав її склад ваші сподівання?
— Про це поки що рано говорити. Через рік побачимо перші результати роботи нового парламенту. Все залежить від того, чим будуть займатися депутати: політичними розбірками й чварами, а чи врешті приступлять до конструктивної роботи — творення законів, які б покращили людям життя. Бо за двадцять років парламент жодного із скликань не спромігся, наприклад, прийняти Житловий кодекс, який нам вкрай потрібен. Для мене як міського голови важливо також, наскільки депутати-мажоритарники допомагатимуть вирішувати місцеві проблеми.
— Чекаєте під Новий рік якихось приємних сюрпризів?
— Якщо відверто, то з роками великого піднесення свято Нового року не викликає. Я — прихильник традицій, які склалися десятиліттям: Новий рік зустріти лише вдома в колі сім’ї. А душею і серцем буду з нововолинцями, побажаю їм миру, радості і благополуччя. Хай у їхніх сім’ях завжди буде побільше свят, які б додавали сил, оптимізму й впевненості в завтрашньому дні!