Заключне слово Президента України Віктора Януковича на засіданні Комітету з економічних реформ...
Заключне слово Президента України Віктора Януковича на засіданні Комітету з економічних реформ.
Основною рушійною силою нашої роботи повинно стати суттєве покращення інвестиційного клімату шляхом нового якісного регулювання усіх сфер економіки. Ми з вами добре знаємо, що без залучення інвестицій ні про яку модернізацію практично говорити не можна. Впевнений, що це є потенціалом і головною конкурентною перевагою, що здатна посилити стійкість до глобальних викликів і вивести Україну на територію впевненого зростання. Інвестиційний клімат — це не лише зовнішні інвестиції, а й насамперед розвиток українського бізнесу, його вихід на нові внутрішні та іноземні ринки збуту. Ми досі не використали на повну потужність можливості покращення регуляторного середовища. Ми розпочали цю роботу, вже маємо досвід і побачили, які бюрократичні та інші перешкоди стоять на цьому шляху. У багатьох сферах господарської діяльності й надалі присутні надмірні чи обтяжливі регуляторні процедури. За напрямом поліпшення інвестиційного клімату ставлю такі завдання. Слід досягти нової якості дерегуляції. Передусім маємо на практиці спростити дозвільні процедури у сфері будівництва, а також запровадити європейську модель контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів. Електронна реєстрація нового бізнесу через Інтернет має стати насправді зручною та невитратною. Підприємці — фізичні особи повинні нарешті отримати право закрити бізнес за заявницьким принципом. Необхідно нарешті впорядкувати діяльність контролюючих органів. Кількість контролюючих органів повинна бути скорочена, з їх функцій потрібно прибрати дублюючі. Значно скоротити перевірки, там, де вони не потрібні. Питання перегляду критеріїв віднесення підприємств до того чи іншого ступеня ризику, а також затвердження листів-перевірок має бути остаточно вирішене до 1 березня цього року. Це вимога. Наголошую на необхідності позбавлення контролюючих органів права зупиняти діяльність підприємств без відповідного судового рішення. Органи пожежного нагляду перші почнуть жити за новими правилами. Вимагаю, щоб протягом двох місяців до парламенту були внесені законопроекти, що поширюють такий підхід на всі сфери державного нагляду. Наступне ключове завдання — створення належних умов для отримання громадянами адміністративних послуг. Протягом цього року в кожному місті, районі повинен з’явитися сучасний центр адміністративних послуг. Тут мають надаватися гарантовані найбільш затребувані громадянами та бізнесом послуги. До цього переліку обов’язково слід включити послуги з оформлення землі, дозвільних документів у сфері будівництва та реєстрації нерухомості, оформлення документів, що посвідчують особу. Вони повинні надаватися в мінімальні строки, наприклад, паспорт громадянина — не більш ніж за 10 днів. Електронне урядування — це реальна можливість перейти на принципово новий вимір ефективності влади. Не менш важливе завдання — залучення інвестора в транспортну інфраструктуру. Ви всі знаєте, що транспортна інфраструктура потребує значних інвестицій. Необхідно надати стимули для того, щоб у цій сфері працювали не лише бюджетні ресурси, а й приватні задля розбудови портової інфраструктури, оновлення рухомого складу залізниці, розвитку повітряного сполучення і так далі. Законодавча база для цього створена. Тепер потрібно, щоб вона запрацювала та дала відчутний економічний ефект. Тому такі завдання, як розвиток мережі місцевих доріг, від яких залежить вчасність приїзду швидкої допомоги або підвіз сільських учнів, повинні перебувати під нашою з вами, шановні колеги, постійною увагою. Покращення інвестиційного клімату в усіх напрямках має дати поштовх для розвитку економіки та створення основи для надання більш якісних соціальних послуг. У цій сфері нам потрібні нові принципи: визначення державою стандартів послуг соціальної сфери; запровадження договірних відносин з надавачами таких послуг, які передбачатимуть певну самостійність закладів як стимул до більшої ефективності та відповідальність за якість послуг; створення конкурентного середовища, жорсткий контроль якості послуг з боку держави та громадськості, передусім — професійних асоціацій. Ключ до цього — перехід від застарілої моделі бюджетного фінансування медицини, освіти та соціальної сфери, що базується на утриманні закладів, до моделі закупівель послуг. Впритул до виконання цього завдання у медичній сфері підійшли пілотні регіони. Цього року вони мають підготувати нову модель бюджетного фінансування, вихідною точкою якої є визначення вартості медичної допомоги. Провести апробацію в окремих багатопрофільних лікарнях, щоб переконатися, що новий підхід забезпечує стимули закладам для підвищення якості медичної допомоги та ефективності використання бюджетних коштів. Важливі завдання стоять перед рештою непілотних регіонів. Слід завершувати реорганізацію інфраструктури первинної меддопомоги згідно з новими стандартами. Сімейний лікар має стати ближчим до пацієнта, а через новий підхід до оплати праці — ще й вмотивованішим до вчасного виявлення проблем зі здоров’ям. Для цього по всій країні мають бути організовані Центри первинної медичної допомоги. Всі регіони мають забезпечити нову якість надання екстреної медичної допомоги. «Швидка допомога» повинна стати дійсно швидкою. Відмов у виїзді на виклик взагалі не може бути. Має стати реальністю стандарт приїзду бригади до пацієнта в межах 10 хвилин для міста та 20 хвилин — не більше — для села. Треба оновити систему контролю за якістю медичної допомоги. Необхідно змінити підходи до ліцензування медичної практики. У цьому процесі серйозну роль мають відігравати професійні асоціації медиків, а також незалежні центри оцінювання. Потребує модернізації сфера освіти. Прийняту рік тому Національну рамку кваліфікацій необхідно наповнювати змістом. Уряд та об’єднання роботодавців мають провести масштабну роботу — понад 1000 професій потребують розробки професійних стандартів. На цій основі Міністерство освіти і навчальні заклади мають розробити і впровадити нові освітньо–кваліфікаційні стандарти. Крім того, надмірний контроль держави, а фактично — чиновника, за діяльністю навчальних закладів необхідно замінити їх автономією. Прийшов такий час. Це дасть змогу досягти конкурентоспроможності випускників на ринку праці для задоволення потреб економіки. Індикатором успішності модернізації вищої освіти стане включення вітчизняних університетів до провідних міжнародних освітніх рейтингів. Інше завдання — наближення соціальних послуг до одержувача насамперед через розширення відповідної інфраструктури. За рік ми зміцнили соц-служби більш ніж 12 тисячами соціальних фахівців. Мета цього — людина. Якщо кажемо про зміцнення соцслужб, то повинні зробити так, щоб людина не бігала за допомогою, а представники соцзабезпечення мають приходити з послугою до людини у складних життєвих обставинах. Важливо створити додаткові стимули для залучення інвестицій у соціальну сферу. Наразі маємо одиничні приклади реалізації проектів державно–приватного партнерства, хоча законодавство надало таку можливість ще два роки тому. Над цим питанням треба працювати. Тільки чітка скоординована робота дасть можливість нам подолати існуючі виклики, сформувати нову якість бізнес–середовища у країні та підняти на вищий рівень якість соціальних стандартів життя наших людей.
