— У мене сьогодні двадцять перше побачення з нею, — хлопець на вулиці сповіщає про своє щастя комусь у трубку так голосно, що чують всі, хто поруч. Він має на це право: доходився аж до двадцять першого побачення...
— У мене сьогодні двадцять перше побачення з нею, — хлопець на вулиці сповіщає про своє щастя комусь у трубку так голосно, що чують всі, хто поруч. Він має на це право: доходився аж до двадцять першого побачення.
Шапка-вушанка на молодій розгарячілій голові підскакує у ритм швидкій ходьбі. Може, юнак зараз йде до універмагу, щоб купити дівчині двадцять одну троянду. Або двадцять одну цукерку. Або двадцять один раз у різних словесних інтерпретаціях освідчиться під її балконом. Або двадцять один вірш напише для своєї обраниці. А, може, й не зробить жодної із цих затертих кіношних банальностей. Бо й так уже достатньо проявив у собі романтика. Пильний юнак прийде і скаже їй: «У нас сьогодні двадцять перше побачення». А вона, може, й не зауважила досі цієї дати.
