Владислав Гераскевич з трибуни Верховної Ради закликає позбавити Сергія Бубку звання «Герой України».
Ще трохи – і вимагатимуть у Зеленського… забрати орден у Гераскевича
Емоційні роздуми про те, чи моральна позиція спортсмена є меншою цінністю, ніж його титули? І чи достатньо для державної нагороди лише спортивної величі, якщо немає чіткої позиції в момент історичного випробування?
Минулого тижня скелетоніст Владислав Гераскевич, який був дискваліфікований на Олімпіаді-2026 за «Шолом пам’яті», де розмістив світлини із вбитими росією українських спортсменів, виступив у Верховній Раді і наголосив на неприпустимості збереження державних нагород в осіб, які співпрацюють із ворогом.
Спортсмен підкреслив, що колишній очільник Національного олімпійського комітету Сергій Бубка підігрує країні-агресору і веде на окупованих територіях бізнес у той час, поки українські воїни здобувають звання Героїв ціною власного життя. І закликав позбавити Бубку звання «Герой України», попри його величезні спортивні досягнення.
Після його промови камери вихопили вигляд згори зали Верховної Ради, де яскраво було видно, що не вся частина депутатського корпусу стоячи аплодує спортсмену-патріоту. Багато хто в цей час спокійно собі сидить з опущеними руками. Кадр різко змінюється на спікера парламенту Руслана Стефанчука, який підвівся з крісла, активно плескає і запрошує «ще раз подякувати олімпійцю». Але в цю мить так уже хочеться жбурнути гранату (і не одну) в ту сидячу частину перелицьованих недобитків «партії регіонів», які з опущеними руками там щось собі чухають…
Але це були, як кажуть, тільки квіточки. Бо далі на нас очікували не просто ягідки, а удари важкої артилерії. Навіть той факт, що воїни з передової фронту масово підтримали позицію Владислава Гераскевича, який заради пам’яті загиблих пожертвував успіхом, адже перед фіналом показував результати, які могли б принести медаль (єдину для країни), не зупинили огульних критиків – і на спортсмена полилася величезна лава негативу. Мовляв, «хто такий Гераскевич, який нічого не здобув, найвище досягнення якого – 4-е місце на Чемпіонаті світу-2025, а хто такий – Бубка – олімпійський чемпіон і 10-разовий чемпіон світу?!» І то не тільки від прихованих під «ніками» невідомих «хейтерів», а публічних осіб зі світу спорту. Хоча, повторюсь, Владислав Гераскевич жодним чином не піддав сумнівам видатні спортивні досягнення стрибуна із жердиною.
Звісно, першим у «бій за Бубку» (який не тільки як член МОКу не захистився на Олімпіаді-2026 за Владислава Гераскевича, а й жодним словом публічно не засудив війну, яку росіяни розв’язали проти України) став відомий боксер і прихильник «церкви кіріла» Василь Ломаченко, який опублікував у Facebook три фото Бубки з українською символікою, додавши підпис: «З повагою, Легенда! Мир всім».
Далі у своєму Telegram-каналі публікацію зробив і уславлений чемпіон з боксу Олександр Усик:
«На цьому фото я з Бубкою Сергієм Назаровичем, одним із найвидатніших легкоатлетів в історії, справжньою легендою стрибків із жердиною та світовим рекордсменом. Я щиро радий бути знайомим із цією видатною людиною… Це перший спортсмен в історії, який подолав 6,00 м (1985) та 6,10 м. Особистий рекорд на відкритому повітрі – 6,14 м (1994) та у приміщенні – 6,15 м (1993).
Більше десяти років абсолютного домінування у світовій легкоатлетиці. Це неймовірно!».
Мовляв, «хто такий Гераскевич, який нічого не здобув, найвище досягнення якого – 4-е місце на Чемпіонаті світу-2025, а хто такий – Бубка – олімпійський чемпіон і 10-разовий чемпіон світу?!»
Вставила свої «п’ять копійок» і його дружина – Катерина Усик, яка, щоправда, хоч якось «просвітила» нинішню діяльність Сергія Бубки: «Ця людина ще до мого народження вже легендою була. Була, є і буде. В нашій країні так багато почали розкидатися ОЧ (олімпійськими чемпіонами. – Ред.), таке враження, що вони, с**а, на кожному кроці валяються, – обурювалася Катерина Усик. – Сергій Назарович Бубка особисто передавав мені речі 2 роки поспіль, щоб хлопці, які лежать у шпиталях, які я ремонтувала, не влада (бо не на часі), не голі повертались додому. B мене все. Отямтесь, люди!!!».
Але найбільше добила Аліна Шатернікова, також боксерка – найвідоміша в Україні, нині віцепрезидентка Національної ліги професійного боксу. «Не маю часу писати довжелезні пости, маю багато щоденної кропіткої роботи з розвитку українського спорту та підтримки через спорт ветеранів. Часи шарікових продовжуються, моя підтримка і повага Сергію Назаровичу!!!», – наголосила в соцмережі пані Шатернікова.
О, думаю, дарма кажуть, що «боксерам відбивають мізки», вони – філософи і літературознавці, раз володіють такими думками: «Часи шарікових продовжуються…» Шаріков, до слова, Поліграф Поліграфович – вигаданий персонаж повісті носія «русского міра» Михайла Булгакова «Собаче серце». Він є результатом наукового експерименту професора Преображенського, який пересадив гіпофіз людини-алкоголіка Клима Чугункіна псу Шарику. Персонаж зі світоглядом «взяти все та поділити» символізує невігластво, хамство, аморальність та соціальний паразитизм…
І людину з такою характеристикою – Владислава Гераскевича – президент Володимир Зеленський перед цим нагородив орденом Свободи з формулюванням: «За самовіддане служіння українському народові, громадянську мужність і патріотизм у відстоюванні ідеалів свободи і демократичних цінностей». Ще й наголосив у соцмережі: «Пишаємося Владиславом та його вчинком. Мати сміливість – це більше, ніж мати медалі».
Невже тепер у президента вимагатимуть забрати… орден у Гераскевича?!
Але що я помітив: активно накинулися на Владислава Гераскевича носії російської мови в побуті і прихильники «русского міра». Воно й не дивно, адже мова спорту в Україні, на жаль, – російська. І якщо попередній мовний омбудсмен Тарас Кремінь ще якось намагався з цим явищем боротися, то від нинішнього – головної захисниці рідної мови Олени Івановської – я щось таких потуг в галузі спорту не спостерігаю…
Хоча тут борись-не борись, а українська мова не переможе в Україні доти, поки в нашій країні не переможе той президент, який вдома у ліжку не говоритиме «першій леді» замість «Я тєбйя люблйю» – «кохана» («серденько», «зіронько», «ластівко», «рибонько», «пташечко»)… Бо, склалося враження, що всі наші правителі вважають українську мову вторинною, «телячою», селянською, хоча самі при цьому зводять свої замки-хороми по селах. Звісно, обгороджуючись триметровими тинами від «холопів».
От у кінці минулого року на терени Шацького краю неофіційно (тобто, «побухати») приїжджала чимала компанія з урядових київських пагорбів, то на царському застіллі за участі представників волинської «іліти» нашою «солов’їною» розмовляла… лише прислуга, яка подавала їжу і напої. Після цього у простих поліських тіток і дядьків виникло логічне запитання: «То за що там воюють наші сини і чоловіки? За російську мову на Волині? За «русскій мір»?»
Бо сьогодні, коли пройтися вулицями Луцька, хочеться закривати вуха руками: так ріже та кацапська мова! І не тільки від переселенців, а й молодих юнок і юнаків, для яких слова – «какая разніца» – головне, аби назбирати «лайків» у всяких «тік-токах»…
А їх – переглядів, коли запостити «па-русскі», – буде більше.
Он колеги з інтернет-видання Sport.ua написали, що нинішній головний тренер київського «Динамо» Ігор Костюк проводить тренування російською, і… отримали справедливу «атвєтку»: «А чому у вас на сайті є і його російськомовний варіант?» У десятку! Бо в час нелюдського повномасштабного російського вторгнення ЖОДЕН (!) із відомих українських сайтів – від «Української правди» до «24 каналу» – не позбувся російськомовного варіанту!!! Бо це ж – втрата не просто аудиторії, а – «бабок». Яка там патріотична позиція! Яке там протистояння словам путіна, що росія там, де звучить російська мова, тому й пішов визволяти «русскоговорящєє насєлєніє». Гроші перш за все! Я взагалі дивуюся, що в нас ще й досі на іконах не замінили Ісуса Христа і Матір Божу на зображення купюр доларів чи євро. І наївно сподіватися, що на так званих мирних переговорох з росіянами представники від України типу Умєрова чи Арахамії ревно противитимуться офіційній кацапській мові і церкві у нас…
…Смерті десятків тисяч і трагедії сотень тисяч нічого нас так і не навчили. Підтверджує цей сумний висновок новий рейтинг довіри українців до публічних осіб, де на другому місці в симпатіях наших співвгромадян – Олександр Усик, якому довіряють 55% українців. Це змушує замислитися… Відвертий прихильник промосковської церкви і кіріла, який благословляє вбивати українців, – у час війни на другому місці довіри українців? Невже нам, українцям, не болить кривавими слізьми попереднє голосування «по веселому приколу»?! Здається, путін знову має кого підтримувати у нас на президентських виборах…
Добре, що все ж на першому місці із довірою у 63% надзвичайний та повноважний посол України у Великій Британії, ексголовнокомандувач ЗСУ, Герой України Валерій Залужний.
Але все одно це не вкладається в голову: рейтинг боксера Усика вищий навіть за рейтинг президента Зеленського – попереднього «бога», який лише четвертий (49%)!
Не дивно, що на запитання про президентські амбіції, Олександр Усик уже загадково відповідає: «Якщо Бог дасть мені шанс і знак, буду працювати для блага країни».
Напевне, цей рейтинг – і є вже «Божий знак». Проголосуєте? Не боїтеся, що знову чухатимете свою потилицю: «Бачили очі, що вибирали – їжте, хоч повилазьте», у той час, поки інші задоволено чухатимуть інші свої місця на владних печерських пагорбах?..
Тому, схоже, пропозиція Владислава Гераскевича позбавити Сергія Бубку звання «Герой України», стане голосом волаючого у пустелі. У пустелі, де більшість живе за принципом «какаяразніца», «лішь би нє била вайни»… І навряд чи президент Зеленський захоче взяти на себе сміливість підписати указ про позбавлення Бубки звання «Герой України». Добре й так, що він дав Гераскевичу орден Свободи.
Але найголовніше: патріотичний крок Владислава Гераскевича підтримали найхоробріші сини України – воїни. Тому не опускати рук, Владиславе! «Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть, там грудь сильніша од гармат...» – учив нас не здаватись в «Енеїді» Іван Котляревський.
Олександр ЗГОРАНЕЦЬ, головний редактор газети «Волинь».
Зараз також читають: Волинським воїнам-«гномам» на передовій допомагають навіть… їжаки (Фото, відео).
