Журналістка з Волині побувала на місці вшанування Джона Леннона у Нью-Йорку

Чим переймалася і з чого дивувалася упродовж останнього часу заслужений журналіст України Катерина ЗУБЧУК.

...спогадом про зустріч в Центральному парку… Нью-Йорка

Приводом для цієї розмови стало... 14 лютого. Власне, те, як головний редактор газети «Волинь» Олександр Згоранець своєрідно й коротко сказав в інтернет-програмі «вайбер» про День закоханих, процитувавши фразу Джона Леннона: «Любов – це відповідь. А яке було запитання?..» Ця фраза  мимовільно нагадала мені «зустріч» з Джоном Ленноном у Центральному парку... Нью-Йорка.

Це було торік. Вересневого дня ми з родиною сина, покинувши гамірну вулицю з велетнями-хмарочосами, потрапили в легендарний нью-йоркський Централ-парк посеред острова Манхеттен. Це, до речі, перший створений штучно такий проєкт у США довжиною 4 кілометри і шириною 800 метрів, а площею парк перевищує князівство Монако. Тут можна було б цілий день ходити й дивуватися. Але скажу, що в нас була цільова екскурсія – побувати на «Суничних полях», де знаходиться місце вшанування Джона Леннона. Ніякої помпезності й пафосу – просто в центрі – символ-мозаїка з написом назви пісні «Imagine» («Уяви»).

Меморіал  було відкритого 9 жовтня 1985 року, у день 45-річчя музиканта, якому доля відвела лише 40 років. Він знаходиться навпроти будинку «Дакота», де Джон Леннон жив з 1973 року й був убитий 8 грудня 1980-го в арці будівлі.

 «Суничні поля» задумувалися як тиха, тіниста ділянка – «сад миру». Довкруж символу-мозаїки – лавочки. Одні фанати сидять, інші – в колі – співають, зокрема й цю пісню «Уяви», де є такі слова: «Уяви, що всі люди живуть у мирі». А це те, про що ми зараз говоримо: якими щасливими були б люди, коли б жили у мирі – без воєн і ненависті, якби ті гроші, які щодня, щохвилини вистрілюються й забирають тисячі життів, пішли на розвиток, на облаштування планети Земля?..

Раніше Джуліан казав, що співатиме цю пісню тільки тоді, якщо почнеться кінець світу.

Був жаркий день, а тут, у тіні розлогих дерев, – блаженна прохолода, дивовижна атмосфера й відчутття нереальності (залишалося хіба що полежати на зеленій травичці, як справжній американець). І Катя – дівчинка з Переспи, зворушена тим, що потрапила за океан (у моєму віці це здається фантастикою!), стояла на тому місці, де колись ходив Джон Леннон зі своєю японкою Йоко Оно, чи з маленьким сином Шоном, якого Йоко народила в 1975 році (якраз у день 35-ліття Джона).

 До речі, від першого шлюбу в Джона Леннона був син Джуліан. 8 квітня 2022 року саме Джуліан виконав легендарну пісню батька «Уяви», що стала своєрідним гімном пацифістів. Було це в рамках глобальної благодійної кампанії Stand Up For Ukraine («Стань за Україну») зі збору коштів та гуманітарної допомоги для українських біженців і внутрішніх переселенців. Акція, підтримана знаменитостями, зібрала понад 10 мільярдів доларів. Відомо, раніше Джуліан Леннон казав, що співатиме цю пісню тільки тоді, якщо почнеться кінець світу. На його думку, текст пісні зображає колективне бажання миру в усьому світі – війну в Україні він назвав «неуявною трагедією».

...що сьогодні світ без війни – утопія

А ось щодо фрази Джона Леннона: «Любов – це відповідь. А яке було запитання?..», то Джон Леннон вважав, що незалежно від того, яка проблема стоїть перед людством (війна, самотність чи пошук сенсу), єдиним правильним розв’язком завжди є любов. Це – і в пісні «Imagine» («Уяви»), в якій він закликає уявити світ без кордонів, релігій, власності й воєн заради єдності людства, і в багатьох інших – зокрема й «All You Need Is Love» («Все, що тобі потрібне, це любов»), написаній Джоном Ленноном і Полом Маккартні в 1967 році – в розпал війни у В’єтнамі. Джон Леннон створив цей гімн хіпі як антивоєнний маніфест, що транслювався в 26 країнах на першому в історії супутниковому телемості «Our World» 25 червня 1967 року, закликаючи до любові та миру замість війни.

У цьому зв’язку –  ще один вислів-кредо Джона Леннона, який був антивоєнником: «Якщо кожна людина, яка хоче миру, підніме руку – не залишиться рук, щоб вести війну». Суть його в тому, що, коли критична маса людей відмовиться від насильства, механізм війни просто зупиниться, бо йому не буде на кого спиратися.

  Але, на жаль, це – утопія. І після  чотирьох років кровопролитної російсько-української війни кожен притомний українець це скаже. Є оборонні та визвольні війни. Не наші війська прийшли на московію, а путінські. І, пригадую, свого часу, ще в 2022  чи 2023 році, хтось з авторитетних діячів Європейського Союзу висловив думку, яку (не дослівно, звичайно) можна передати так: коли росія перестане воювати, то війна закінчиться, коли ж Україна складе зброю – її не буде, країна втратить свою державність, суверенітет. 

Сьогодні ми не раз згадуємо давно забутий Будапештський меморандум. У 1994 році Україна підписала цей документ, відмовившись від третього у світі ядерного арсеналу в обмін на обіцянки США, росії та Британії поважати її кордони та безпеку. Тепер ці гарантії виявилися фількіною грамотою – папірцем, який не має ніякої реальної сили й значення. росія, одна з гарантів, окупувала території України, розв’язавши повномасштабну війну. Світ без війни неможливий, поки над здоровим глуздом переважатимуть диктаторські амбіції путіна – такого собі наполеончика з прагненням до імперської величі та територіальних загарбань, до того, щоб «собрать ісконно русскіє землі».

...еволюцією людиновбивства

Війни були завжди. На жаль, така реальність. Вони існували ще в кам’яному віці – значно раніше появи перших держав. Конфлікти між первісними групами виникали через боротьбу за ресурси – мисливські угіддя, воду, територію та здобич, що підтверджується археологічними знахідками зброї та скелетів із травмами. Перш людина  взяла в руки камінь, потім зробила спис, винайшла порох... І, як би  це дико не звучало, думка її завжди працювала в тому напрямку, як зробити зброю ефективнішою.

Хто бачив фільм «Оппенгеймер», то знає, що Оппенгеймер, який увійшов в історію як батько атомної бомби, згодом (після того, як бомби були скинуті на японські міста Хіросіму й Нагасакі й показали свою смертоносну силу) став прибічником ідеї ядерного стримування. Він закликав зупинитися на тому, що є, й за це потрапив в немилість влади США. А Альберт Ейнштейн не брав участі в розробці атомної бомби (Манхеттенський проєкт) через свої пацифістські переконання, а також через недовіру з боку спецслужб США. Хоча Ейнштейн підписав листа Рузвельту, що ініціював цю програму через страх перед нацистською Німеччиною, сам він вважав це найбільшою помилкою та закликав до міжнародного контролю над атомною зброєю...

Як не печально, насилля є частиною людської історії з давніх-давен, воно супроводжує гомо сапієнс (розумну людину) протягом усього часу еволюції. Завжди десь ідуть більші чи менші війни. І як сказала про це знаменита Ліна Костенко:

«І виростають покоління, котрі не чули тишини

О найстрашніше з літочислень – війна війною до війни!

І вже новітні канібалиі втрат людських не одридать,

Що вберегли ми, що надбали, щоб дітям в спадок передать?!».

Катерина ЗУБЧУК, заслужений журналіст України.

Зараз також читають: На Волині патрульні не спокусилися на хабар.