Уряд посилив контроль за процедурою реєстрації майнових прав...
Уряд посилив контроль за процедурою реєстрації майнових прав.
Той, кому довелося купувати, продавати, міняти чи дарувати квартиру, будинок або ж земельну ділянку, не зі слів знає, скільки кіл пекла треба було пройти, аби оформити необхідні документи. Здавалося, що в такий спосіб людей перевіряють… на витривалість, адже паперова тяганина могла тривати кілька місяців! Тож, коли з 1 січня 2013-го заговорили про впровадження нової схеми реєстрації майна, мало хто вірив, що процедуру направду спростять. Одначе…
Олена ПЕРЕДРІЙ
Скорочення кількості інстанцій, до яких слід звертатися, фіксована плата за відповідну послугу, захист особистої інформації, гарантований державою, та чіткі терміни виконання — головні переваги запроваджених змін. І хоча від початку новацій минув місяць й система лише входить у робочий ритм, результат уже помітний. Із 1 січня 2013-го вступили у дію нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закон «Про державний земельний кадастр», і ситуація відтак помітно змінилася. Відтепер Бюро технічної інвентаризації здійснює безпосередньо інвентаризацію нерухомості, а реєстрацією майнових прав займається Державна реєстраційна служба та нотаріуси. Отож, якщо раніше, аби купити чи продати свої кревні квадратні метри, необхідно було отримати витяг із БТІ, йти до нотаріуса, аби укласти договір купівлі-продажу, а тоді — знову в БТІ, щоби оформити право власності, то нині все крутиться довкола однієї інстанції. Новобудови оформлятимуть у реєстраційній службі, як і реконструйовані приміщення. Натомість до нотаріуса необхідно звертатися при купівлі, продажу, обміні чи даруванні майна. Що важливо, законодавець чітко визначив терміни: 14 робочих днів для служби та день для нотаріусів. — Так, відповідна процедура проходитиме значно швидше, — підтвердив Сергій Передон, начальник реєстраційної служби головного управління юстиції у Волинській області. — Державні реєстратори виконують первинну функцію, а нотаріуси (і державні, і приватні) — вторинну. Що важливо, введення в дію нової схеми не завдасть зайвих клопотів тим, хто давно подбав про наявність необхідних документів і став повноправним власником квартири, хати чи земельної ділянки. Чому? Адже закон не вимагає робити перереєстрацію. — Права власників нерухомого майна держава залишила чинними, — зауважив Сергій Володимирович. — Вони дійсні й такими будуть. Тому немає необхідності знову проходити відповідну процедуру. Вона стане актуальною лише тоді, коли власник вирішить продати, поміняти чи подарувати майно. Від початку року визначено фіксований розмір держмита, котре необхідно заплатити при оформленні майнових прав, — 119 гривень (7 неоподаткованих мінімумів). Раніше вартість цього встановлювали органи місцевого самоврядування. Зрозуміло, що керувалися власними аргументами, відтак у різних областях країни доводилося за одну й ту ж процедуру викладати різні суми. Якщо врахувати ще й витяг, котрий обов’язково потрібно отримати і вартує він 120 грн, то загалом доведеться дістати з кишені 239 грн за все. Зміни торкнуться й землевласників, адже раніше ділянки реєстрували в Держкомземі. Тепер відповідний орган фіксуватиме тільки інформацію про ділянку — присвоєння кадастрового номера, межі, місце розташування. А далі реєстрацію на право власності здійснюватиме реєстраційна служба. Спершу власник звертається до кадастрового реєстратора, аби внести всю інформацію в базу даних та отримати кадастровий номер. А тоді, на підставі отриманої інформації, реєстратори визнають за людиною право власності. Що ж робити тим, хто не отримав кадастрового номера, адже до 2004-го такого не практикували? Доведеться оформити, інакше продати, поміняти чи подарувати шматок землі буде неможливо. Варто зазначити, що, продаючи земельну ділянку з будинком, відтепер не потрібно окремо оформляти споруду, а окремо — землю. Які ж документи потрібно підготувати, аби зареєструвати майно? — Потрібно мати заяву встановленого зразка, паспорт, а для іноземців — посвідку про проживання в Україні, квитанції про сплату держмита та про сплату за надання виписки, — наголосив Сергій Передон. Усю інформацію щодо реєстрації майнових прав фахівці заносять до Державного реєстру майнових прав, котрий фактично систематизує відомості з трьох таких переліків: реєстру права власності, котрий формувало БТІ, реєстрів обтяжень та іпотек. Останні велися нотаріусами. Тепер усі ці відомості поступово зводять. Що ж до Державного реєстру майнових прав, то він є закритим. Це — непублічна інформація. Отримати відповідні відомості мають право тільки власники нерухомого майна. Законом передбачено три випадки щодо надання інформації: витяг, інформаційна довідка і виписка. За витягом може звернутися власник та правонабувачі, або правонаступники нерухомого майна. За інформаційною довідкою — тільки посадові та державні органи, тобто СБУ, прокуратура, міліція, податківці. Тож дізнатися про майно конкретної особи будь-хто не зможе. Інша справа щодо іпотеки та обтяжень. Таку інформацію зможе отримати практично кожна юридична особа, але в тому разі, якщо відомості вже внесено до реєстру речових прав.
ПРЕМ’ЄР НЕ ПРОБАЧИТЬ НЕДБАЛОСТІ
Прем’єр-міністр України Микола Азаров під час засідання уряду висловив сильне невдоволення помилками й недоліками, а іноді навіть організаційними прорахунками у ході запровадження нової системи реєстрації майнових прав. Зрозуміло, що перехідний період завжди супроводжується певними стартовими неузгодженостями. Главу уряду турбує, чому людям одразу створили незручності і що заважало уникнути їх, грунтовніше продумавши систему. «У кількох обласних і районних центрах пункти реєстрації відкрилися у погано пристосованих, не дуже зручних для громадян місцях: на околицях чи у важкодоступних районах, — зауважив Микола Азаров. — У Києві, наприклад, — аж біля аеропорту Жуляни. Переконаний, цю справу можна було організувати краще». Обурила його і погана поінформованість громадян про місця й час роботи центрів реєстрації. Таким фактам, за його словами, взагалі немає виправдань. Не менші, ніж у БТІ, черги й численні нарікання людей красномовно проілюстрували неспроможність виконавців нововведення. Фактично нема інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який продовжує наповнюватися переважно за заявницьким принципом. Така ситуація виникла через те, що більшість БТІ вели відповідні реєстраційні справи в паперовому вигляді, тоді як реєстр являє собою електронну базу даних. «Чому інформацію з баз даних БТІ не було вчасно перенесено до реєстру? — запитав урядовців Микола Азаров. — Чому приватні нотаріуси повноцінно не включилися у реєстрацію?». Ось і довелося уряду терміново втручатися в ситуацію. «Я подав на звільнення керівника Укрдержреєстру. А також доручив віце-прем’єр-міністрові Олександрові Вілкулу разом із Мін’юстом та Мінрегіоном створити робочу групу, яка повинна в найкоротші терміни усунути всі проблеми і прорахунки в організації цієї роботи», — категорично заявив прем’єр-міністр. За матеріалами газети «Урядовий кур’єр».
