Що вимагається від лідерів громад для комплексного розвитку краю, як розбудовувати соціальну інфраструктуру, стимулювати волинян до праці та приватної ініціативи, розповів сільським, селищним і міським головам Волині голова облдержадміністрації Борис КЛІМЧУК (на фото)...
Пріоритетними завданнями, з огляду на специфіку Волині, залишаються розвиток агропромислового виробництва, запровадження інноваційних технологій у провідних галузях промисловості задля конкурентоспроможності наших товарів. На цьому наголосили керівники області під час підсумкової наради з питань роботи виконавчих комітетів рад у 2012 році та завдань щодо розвитку сільських територій на 2013 рік. Що вимагається від лідерів громад для комплексного розвитку краю, як розбудовувати соціальну інфраструктуру, стимулювати волинян до праці та приватної ініціативи, розповів сільським, селищним і міським головам Волині голова облдержадміністрації Борис КЛІМЧУК (на фото)
ОБІЗНАНІСТЬ — ЗАПОРУКА РЕАЛЬНОЇ САМООЦІНКИ — Ми озброюємо сільських, селищних і міських голів знаннями, методиками і техніками, впроваджуємо інноваційні інструменти комунікацій та створюємо можливості для обміну досвідом, — каже керівник області. — Лідери громад повинні сповна відповідати сподіванням волинян своєю ерудованістю, знаннями і щоденним прикладом уболівання про майбутнє громади. Торік область мала гарні результати у збільшенні доходів населення, стабілізації цінової ситуації на споживчому ринку та у сфері фінансів, відновленні інвестування економіки. Продовжено позитивну тенденцію розвитку АПК, обсяги виробництва сільгосппродукції в усіх категоріях господарств сягнули 6,2 млрд грн. У порівнянні з 2011 роком виробництво зросло на 7,1 відсотка. Питома вага області в загальноукраїнському обсязі сільськогосподарської валової продукції сягає 2,8%. А за темпом росту виробництва Волинь займає 6 місце в державі… До загального фонду місцевих бюджетів області торік надійшло 1 млрд 20 млн 800 тисяч гривень, тобто 100,5 % запланованого. Понадпланові надходження становили 4,7 млн грн. А надходження до загального фонду місцевих бюджетів, порівняно з 2011 роком, зросли на 108,8 млн грн. Більше половини підприємств області (61,3%) одержали прибуток. Кількість збиткових підприємств зменшилася на 102 одиниці. На будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт соціально-культурної та дорожньої інфраструктури в області було виділено 244 млн грн державних коштів. За рахунок цих та залучених джерел побудовано, реконструйовано та проведено капітальний ремонт 34 дитячих садочків, 9 шкіл, поліклініки у селищі Шацьк, реанімаційного та дитячого відділень Горохівської центральної районної лікарні, дитячої поліклініки Ківерцівської райлікарні та ФАПу в селі Звірів Ківерцівського району, сільської лікарської амбулаторії в селі Павлівка Іваничівського району, реанімаційного відділення Луцької центральної районної лікарні та інших соціальних об’єктів… До того ж протягом 2012 року держава фінансово підтримала майже 95 тисяч волинських родин, що потребують соціального супроводу. Їм виділено і вчасно виплачено 1 млрд 175,9 млн грн, що на 15 відсотків (на 177,5 млн грн) більше, ніж у 2011 році. Торік в області середній розмір пенсії цивільних пенсіонерів зріс на 179 гривень. Усі пенсії вчасно виплачено. Створено 21,5 тисячі нових робочих місць. Середньомісячна заробітна плата зросла за рік на 17 відсотків і становила у грудні 2591 гривню. Цінова ситуація в області була стабільною, індекс споживчих цін за січень–грудень 2012 року становив 99 відсотків. За підсумками року Волинь перебуває на 4 місці серед регіонів України, в яких індекс споживчих цін є найнижчим. Усе це — статистика для розуміння, на якому рівні розвитку ми знаходимося. Особливістю сьогодення також є динамічні реформи, які відбуваються в усіх сферах державного життя України. Законодавчі зміни, ініційовані Президентом Віктором Януковичем відповідно до урядової програми на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», дають нам усім шанс підвищити ефективність господарювання і соціальні стандарти, поліпшити добробут волинян. Необхідно уміло, системно і організовано цим шансом скористатися.
БЕЗ РЕСУРСНОЇ БАЗИ НЕ НАПОВНИШ БЮДЖЕТ Голови сільських, селищних рад мусять зрозуміти: чим швидше впорядкуєте свої ресурсні бази і наведете лад у користуванні майном, землею, водними і лісовими багатствами нашого краю, тим більше отримають ваші бюджети. Торік завдяки врегулюванню земельних відносин, проведенню інвентаризації та грошової оцінки земель у межах населених пунктів надходження земельного податку до бюджетів місцевого самоврядування в області порівняно з попереднім роком збільшилися на 4,5 млн грн. На 11,1 млн грн зросли надходження від оренди землі… Пам’ятаймо, що надходження коштів від плати за землю стає одним із найважливіших бюджетоутворюючих чинників. І хоч у 2012 році ці надходження збільшились на 15,6 млн грн у порівнянні із попереднім роком (уже становлять понад 100 млн грн), маємо ще серйозний резерв. Тому засукайте рукави — і до праці.
ЩОБ ОЗЕРА ГОДУВАЛИ ВОЛИНЯН Дохід у місцевий бюджет повинні приносити і 20,7 тисячі га площ під водоймами, яких в області 1144 (867 ставків, 268 озер та 9 водосховищ). Із них у постійному користуванні — 90, а 605 — в оренді. Вкотре наголошую: згідно із Земельним кодексом користування землями водного фонду має здійснюватися на підставі договорів оренди земель. А згідно з Водним кодексом користування водоймами — на підставі договорів оренди водних об’єктів. Тому по кожному водному об’єкту укладається 2 договори окремо: на воду і землю під водою. Сьогодні ж 39 користувачів не мають договорів оренди водних об’єктів. Користування водоймами здійснюється безоплатно, а державний і місцевий бюджети не в повній мірі отримують належні їм доходи. Крім того, чимало орендарів, маючи укладені договори, не сплачують за ними орендної плати. Найгірша ситуація у Шацькому районі, де оплата становить лише 15% від запланованого по району, Локачинському (24%), Рожищенському (60%), Турійському (63%), Луцькому районах (65%). До того ж, розмір орендної плати за укладеними до 2005 року договорами орендодавцями чомусь не коригується. Виявляється, в окремих районах плата менша 10 гривень за гектар. Хоча середня ставка по області становить 50 гривень за 1 га водного плеса… Ось де гроші місцевих громад, що лежать буквально «під ногами». Необхідно не лінуватися і взяти їх.
КОЛИ ГОЛОВА БЕРЕЖЛИВИЙ — СЕЛО З ТЕПЛОМ І ДОСТАТКОМ Для думаючих керівників уже давно зрозумілий позитивний ефект програм енергозбереження. З 2011 року в бюджетній сфері реалізовано 936 енергозберігаючих заходів. Торік на це спрямовано з бюджетів усіх рівнів 53,16 млн грн, що на 22,16 млн грн більше, ніж попереднього року. Економія — 17,9 млн гривень. Відзначу роботу з переведення закладів бюджетної сфери з природного газу на місцеві види палива — торфобрикет, дрова — у Ратнівському районі. Окрім того, що в бюджетних закладах району торік встановлено 15 твердопаливних котлів, що є найбільшим показником серед інших районів області, так ще з них 10 встановлені на заміну газоспоживаючому теплогенеруючому обладнанню. За розрахунками, це дасть змогу замістити місцевими видами палива 202 тис. кубометрів природного газу, що становить майже 25 відсотків бюджетного споживання Ратнівського району. У Шацькому районі впроваджено технологічну установку для приготування щепи із відходів деревообробки та лісосіки для опалювання бюджетних установ потужністю до 2 тис. тонн на рік. Затрати на впровадження цієї технології становили 55,2 тис. гривень. А на вугіллі зекономлено 320 тис. гривень.
ПРІОРИТЕТИ 2013-ГО — СТИМУЛИ ДЛЯ ОДНООСІБНИКІВ І КООПЕРАЦІЇ Агропромисловий комплекс є одним з головних джерел доходів волинських селян. Рівень господарювання на селі динамічно зростає. Виробництво зерна збільшилося на 18%, на 3% більше зібрали цукрових буряків. Порадували врожайністю картопля та овочі, розширились площі під озимі культури. В області маємо ріст продукції тваринництва на 6 відсотків. Негативна тенденція спаду поголів’я великої рогатої худоби припинена. Безперечно, розвитку АПК сприяла фінансова підтримка: з державного бюджету — 30 млн грн, із місцевих бюджетів — понад 15 млн грн. Селяни вже відчули дієвість ініціативи Міністерства аграрної політики та продовольства щодо розвитку сільських територій «Рідне село». Адже вперше за 20 років отримали від держави дотацію за утримання молодняку ВРХ та відшкодування витрат за придбання установок індивідуального доїння. За цими програмами торік для Волині виділено 22,3 млн грн, кошти отримали більше 26 тисяч сільських родин. Підтримка господарств населення підсилена фінансовим ресурсом із місцевих бюджетів в сумі 3,3 млн грн. Нашим пріоритетом стала підтримка власників особистих селянських господарств, оскільки переважна частина реальних доходів сільських сімей формується за рахунок власного господарства. В області уже нараховується 2630 родинних ферм: до початку року їх кількість збільшилася на 150. А до рівня минулого року зросла майже у 3 рази. Думаю, сьогодні вже немає людей, які б не знали механізмів обласних програм підтримки АПК. Це — дотація власникам, які утримують 3 і більше корів, у розрахунку 100 грн на 1 корову. У 2012 році найбільше — понад 23 тис. грн — отримали жителі Четвертнянської сільської ради Маневицького району. Понад 20 тис. грн — Мильської сільської ради Рожищенського району. Загалом найбільше дотаційних коштів освоїв Рожищенський район — 20 % від обласного показника… Програму здешевлення вартості штучного осіменіння найкраще освоїли у Годомичівській сільській раді Маневицького району, де охоплено 100 відсотків корів. Добре спрацювали у Несвічах Луцького району — 88%, Великій Глуші Любешівського та Липненській сільраді Ківерцівського районів. Але жоден господар Пожарківської, Луківської, Переспівської сільських рад Рожищенського району не отримав ані копійчини. Хоча на території цих сільських рад нараховується відповідно 371, 358 та 336 корів і пункти штучного осіменіння на території сільських рад є. І такі випадки не поодинокі. Торік відшкодовували відсотки за кредитами на закупівлю тракторів та причіпного інвентарю до них для 96 волинських селян. 1562 господарі скористались допомогою цукрових заводів і вивезли для власних потреб 14,5 тис. тонн жому. Для кормової бази тваринам, що утримуються в особистих селянських господарствах, у весняно–літній період 2012 року в області було створено громадські пасовища в 35 сільських радах. Отож, для сільських самозайнятих господарів уже зроблено багато хороших справ. Що далі? Гарантую, на 2013 рік дія цих програм зберігається. Будемо ще активніше працювати над питаннями збуту сільськогосподарської продукції, щоб селянин був зацікавлений вирощувати продукцію і мав з неї дохід, у тому числі через диверсифікацію виробництва. Тому роль сільських і селищних рад вбачаю у створенні сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, умов з придбання насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, інвентарю та інше. Ці питання спроможна вирішити кооперація. Тому другий етап ініціативи «Рідне село» — формування державної підтримки сільськогосподарської кооперації — стане реальним продовженням започаткованих напрямів розвитку сільських територій.
СІЛЬСЬКІ ШКОЛИ Й ДИТСАДКИ — НЕ ГІРШІ МІСЬКИХ Потребує виваженого підходу і ємких капіталовкладень система освіти наших дітей і внуків. Умови навчання і виховання повинні відповідати європейським стандартам, щоб виховати конкурентоспроможне майбутнє покоління. В основу політики закладено формування освітніх округів, розвиток окружних шкіл, зміцнення їх матеріально–технічної бази. Наступний крок — дати малечі шанс отримати якісні знання у належних навчальних умовах, з обов’язковим безпечним транспортуванням, з інтернет–технологіями, з високим методичним рівнем учителя. На сьогодні всі учні, які проживають за межею пішохідної доступності, підвозяться до шкіл перевізниками та шкільними автобусами. Їх в області 144, з них 62 надійшло за кошти держбюджету (у 2012 році — 29). Водночас на регіональному рівні ми активно впроваджуємо програму розбудови дошкілля. Вперше за роки незалежності торік відкрито три новобудови, з яких 2 — в сільській місцевості. На базі діючих дошкільних навчальних закладів відкрито 35 додаткових груп на 700 місць. Торік кількість вихованців ДНЗ збільшилася на 2269… У підсумку: очевидним є те, що обласна влада, в тому числі корпус сільських, селищних, міських голів, стає все більш досвідченою і здатною не тільки належним чином забезпечувати виконання наданих повноважень, але й ініціювати та реалізовувати необхідні для людей зміни. Наші ініціативи уже не перший раз підтримуються на державному рівні й реально працюють на добробут краян, на утвердження позитивного міжнародного іміджу не лише Волині, а й загалом України. Вкотре нагадую, що найголовніший критерій — це повсякденна наполеглива робота, щоб виправдати довіру волинян, задовольнити їх прагнення до кращого, заможнішого життя.
