НАВІЩО ДІТЯМ «ВРІЗАЛИ ПАЙКУ»?

У їдальнях ковельських шкіл і дитячих садків бракує... харчів

Ярослав ГАВРИЛЮК


Ще з грудня минулого року вартість дитячих сніданків у навчальних закладах Ковеля знизилась із трьох до двох гривень, а про поживність та калорійність страв, які й до того не відповідали затвердженим санітарним нормам, годі вже й говорити. Одночасно припинилось завезення у школи окремих продуктів — м’яса, молока, сметани, олії тощо. Кухарі освітянських їдалень навіть постали перед гострою проблемою: чим годувати дітей? Як же таке могло статися?!
Серед волинських міст саме у Ковелі тривалий час був найбільший відсоток школярів, які отримували організоване гаряче харчування. Ціни у шкільних їдальнях були доступними. Перші проблеми з’явилися на початку 2012 року, коли з ініціативи Ковельського міськвиконкому та начальника міського управління освіти Віктора Бичковського було прийнято рішення міськради про оптимізацію штатної чисельності працівників закладів освіти, яким на «централізоване обслуговування» перевели найбільші навчальні заклади. Одним махом кабінетних «оптимізаторів» ці установи позбавились фінансової автономності, можливості оперативно та найменш затратно вирішувати питання гарячого харчування.
А вже з лютого 2012 року в управлінні освіти вишикувалися довжелезні черги батьків, які, заплативши гроші за гаряче харчування, змушені були в робочий час годинами вистоювати за талонами. Видавати їх зобов’язали працівника бухгалтерії Андрія Клімчука, якому довелося вислухати чимало неприємного на адресу міської влади. Батьківська громадськість, яка звикла до зручності та організованості у шкільному харчуванні, зіштовхнулася зі справжнім хаосом.
«Доручення голови ОДА передбачає, що оптимізація має сприяти тому, щоб наші діти отримували «більш якісні» послуги, — йдеться у зверненні голови ради навчально-виховного комплексу №11 Сергія Семерея до влади міста. — За кілька днів роботи школи в умовах централізованого обслуговування всі відчули його недоліки і переваги, коли заклад здійснює фінансові розрахунки автономно. У нас склалося враження, що хтось через некомпетентність зруйнував налагоджену систему роботи, яка на перший план ставила здоров’я дітей, раціональне використання бюджетних ресурсів та батьківської плати. Ми, батьки, стурбовані ситуацією з харчуванням: напрацьована роками система, яка нас задовольняла, розвалилася. Нова нас не влаштовує через погіршення послуг».
Коли оптимізація розпочиналася, Віктор Бичковский мало не клявся депутатському корпусу, що від об’єднання бухгалтерій харчування дітей тільки поліпшиться: фінанси — в одних руках, і відповідатиме за все — один посадовець, тобто він. І організація гарячого харчування поступово почала розвалюватися. А в грудні 2012 року на засіданні виконкому Віктор Бичковський уже дивним чином «коливався», немов намацуючи правильну «лінію партії»: то заспокоював керівників міста, що в його «царині» все гаразд, то, ховаючи очі, визнавав існування проблеми.
— Зараз така пішла інформація, що із харчуванням «щось там» по школах, — промовляв пан Бичковський, раз по раз дякуючи владі. — Харчування проводиться. Зрозуміло, що нам хотілось би краще, але зрозумійте одне: це не по нашій вині трапилось. Сьогодні у нас проблема із м’ясом. А всі інші питання по харчуванню — вирішені… Я розумію, що десь є певні нарікання, але просив би бути спокійними, щоб дійсно не було ніяких ситуацій, щоб не робили з того певного піару.
Про який «піар» казав головний педагог міста, так і залишилося не відомим ні членам виконкому, ані решті присутніх. Між іншим, показовим є й таке місцеве «ноу-хау»: якось наприкінці року, аби заладнати борги перед «Ковельтеплом», владці хотіли оплатити за теплопостачання коштами від економії (?!) по харчуванню (!!!) у закладах освіти, яка утворилась у зв’язку з тим, що дитяче харчування отримував не весь списковий склад дітей — в загальному 175 тисяч гривень.
Нинішні недопоставки продуктів харчування на освіту пов’язані ще й із недотриманням вимог тендерного законодавства. Нещодавно правоохоронці виявили серйозні порушення у проведенні міським управлінням освіти тендерів на харчування у навчальних та дошкільних закладах.
Постає резонне запитання: чи доцільно було руйнувати напрацьовану десятиліттями практику організації харчування та роботу відокремлених бухгалтерій навчальних закладів? Пригадуються слова прем’єр-міністра України Миколи Азарова, сказані ним торік: «Кожен випадок неякісного харчування уряд розглядатиме як надзвичайну ситуацію, і всі причетні до організації дитячого харчування нестимуть за це найсуворішу відповідальність». Це для кого вкотре наголосив глава уряду і хто за це у Ковелі буде відповідати?