БІЙ ІЗ ВЕЛИКОЮ ВОДОЮ

В області проведено комплекс робіт для захисту від підтоплень

«Готуй сани влітку, а до паводків готуйся ще за морозів». Так на волинський манер можна перефразувати народну мудрість. Бо хто, як не жителі північних районів області, знають, що воно таке — велика вода. Для них свого часу весна була найпідступнішою порою року, коли разом із теплом приходили паводки й овочі та консервацію доводилося виловлювати у затоплених погребах, або й гірше — рятувати власні оселі від невблаганної стихії.
Чого ж чекати волинянам цьогоріч, тим паче, коли початок 2013–го позначився серйозними снігопадами? Чи готові відповідні служби за потреби стати до бою із великою водою? Чи не повторяться ситуації кількарічної давнини, коли в одному з населених пунктів Ратнівщини покійників хоронили у могилах, до половини наповнених водою?

Леся ОСНИЦЬКА

Починаючи з 2009 року, вперше за часів незалежності на теренах області проведено комплекс протипаводкових заходів. Розуміючи гостроту ситуації, український уряд профінансував спорудження надважливих об’єктів. Цьому передували доручення Президента України Віктора Януковича.
Відправною точкою став 2010-й, коли розпочалося будівництво дамби на Любешівщині, що захищає від підтоплення с. Бучин повеневими водами річок Прип’ять та Стохід. Загалом робіт було виконано майже на мільйон гривень. Того ж року розчистили русло Західного Бугу від затоплених дерев, а також здійснили заходи з укріплення берега річки в зоні прикордонного знаку 1045 — 1046.
У 2011-му на боротьбу із підтопленнями уряд із резервного фонду спрямував в область 22,5 млн грн. Тоді спорудили кілька «об’єктів-мільйонників» — дамби для захисту від великої води Любешова, Люб’язя, сільгоспугідь біля Гречина, що на території Любешівського району. Постали відповідні об’єкти й на теренах Маневиччини, у Ратнівському та Старовижівському районах. Слід зауважити, що чималих зусиль, аби справа зрушила з місця й будівництво дамб розпочалося, доклав голова облдержадміністрації Борис Клімчук. Власне, він і став лобістом цього проекту.
Під час офіційного запуску насосної станції на одній із новозбудованих любешівських дамб голова Державного агентства водних ресурсів Василь Сташук зазначив: «Загальнодержавну програму боротьби зі шкідливою дією води в Україні підтримує Президент, адже чудово розуміє її важливість. Вона добре фінансується».
Сподівання не виявилися марними. Ще у 2011-му активно розчищали русла річок, ремонтували вже існуючі старі дамби, укріплювали береги, відновлювали мережу меліоративних каналів, у тому числі на землях лісового фонду. (Про останні — окрема мова, адже, як переконують лісівники, приходить велика вода саме з лісу, її затримує захаращена система дренажу). Тож у 2011 році на ці потреби Волинь витратила 2,4 млн. Результатом стали врятовані людські обійстя, городи та сільгоспугіддя. Словом, майже 50 населених пунктів та більш як 15 тис. га угідь і лісових масивів у такий спосіб вдалося врятувати.
Зрештою, цифри — надто красномовні: у 2011-му вдалося відновити 240 км внутрішньогосподарських каналів, збудувати й відновити 11 км захисних дамб, 13 км каналів, збільшити пропускну здатність русла у верхів’ї Прип’яті на ділянці 20 км, здати в експлуатацію три насосні станції. Ще 40 км внутрішньогосподарських каналів розчистили за гроші з обласного бюджету.
Чималі кошти на те, щоб захистити край від великої води, Волинь отримала у 2012-му. Рік тому Кабміном було виділено й скеровано в область більше 12 млн грн, хоча потужних об’єктів уже не будували. Тоді волинські водники відновлювали пропускну здатність річок, що виконують функції магістральних каналів, зокрема у Ратнівському та Маневицькому районах, а також здійснювали заходи, аби підвищити надійність роботи насосних станцій. Лісівники працювали над запобіганням підтопленню лісогосподарських угідь. Окрім того, саме минулоріч чимало робіт було виконано з відновлення меліоративних мереж, адже закладені ще в радянські часи, вони практично не виконували своїх функцій, а відтак весняна вода завдавала неабиякого клопоту людям. Сьогодні ситуація змінилася докорінно на територіях 74 сільських рад.
Варто нагадати, що в 2012-му важливі заходи з ліквідації підтоплень у центральному міському парку провели в обласному центрі. 170 тис. грн вклали у водопониження в районі шахти № 2 у Нововолинську. 300 тис. виділили Любешівській селищній раді, за які в райцентрі облаштували пішохідний мостовий перехід.
В обласному управлінні водних ресурсів повідомили: «На території області відремонтовано 95 км внутрішньогосподарських меліоративних каналів та 60 км лісових каналів, відновлено 20 км русел річок Прип’ять, Вижівка, Осина, проведено ремонт 30 насосних агрегатів на відповідних станціях, відновлено частину русла річки Сапалаївка». Від повеневих і тало-дощових вод вдалося вберегти тисячу садиб у 55 населених пунктах, більше 5 тис. га сільськогосподарських угідь.
— Це важливий крок у боротьбі зі шкідливою дією повеневих та паводкових вод на території області, попередженні надзвичайних ситуацій, що з цим пов’язані, а також у нарощенні площ використання осушених сільськогосподарських угідь, — підкреслив Володимир Вишневський, начальник відділу експлуатації водогосподарських об’єктів обласного управління водних ресурсів. — Чого очікувати цього року? Уже розроблено необхідні протипаводкові схеми, поповнено запас матеріалів, сформовано аварійні бригади, які діють при кожній райдержадміністрації. Все залежатиме від погодних умов. Прогнозують незначні паводки. Тому завчасно непокоїтися не варто.