Після того, як кращим фільмом року американська Академія кіномистецтв визнала стрічку Бена Аффлека «Операція «Арго», в Ірані заявили, що й не очікували «від наших ворогів нічого іншого»...
Після того, як кращим фільмом року американська Академія кіномистецтв визнала стрічку Бена Аффлека «Операція «Арго», в Ірані заявили, що й не очікували «від наших ворогів нічого іншого».
Власника суперпрестижного «Оскара» у номінації «Кращий фільм» особисто оголосила перша леді США Мішель Обама, розкривши конверт із назвою «Арго» перед телекамерами в Білому домі. Так народився черговий міжнародний скандал. В Ірані стрічку одразу ж назвали «ворожою». Міністр культури Ірану Моххамад Хосейні заявив, що рішення американського журі вручити нагороду за найкращий фільм цій картині демонструє, наскільки Голлівуд слідує тенденціям американської політики. На загал, ситуація навколо «Арго» — ще одне свідчення, як потужна кіноіндустрія у наш час часто стає вагомішою «зброєю», ніж танки і ракети. Іранський режисер Атаолла Салманян планує створити патріотичний фільм «Генеральний штаб» як відповідь на картину Аффлека. За його словами, американська стрічка викликала велике обурення серед керівництва Ірану. Про що ж це кіно? У ньому розповідається про порятунок американських дипломатів під час ісламської революції в Ірані у 1979 році. В основі кінорозповіді — реальні факти. 4 листопада 1979 року в Тегерані місцеві демонстранти захопили американське посольство і взяли у заручники 52 працівники консульства США. Але шести американським дипломатам вдалось заховатись у канадському посольстві. І ось уже ЦРУ розробляє план, як їх повернути додому, — найкращим виявляється майже фантастична пропозиція агента Тоні Мендеса: прикинутись дипломатам… голлівудською знімальною групою, яка працює над фільмом і шукає в Ірані місце для зйомок, й під цією маскою виїхати з країни. Розробляється серйозна операція із створенням нової кіностудії і залученням справжніх голлівудських діячів. І в реальності, і у фільмі усе закінчилось хепі–ендом, незважаючи на те, що було безліч моментів, коли все могло полетіти шкереберть. Доля ж інших 52 заручників виявилась не такою щасливою. Їх відпустили аж через 444 дні після захоплення. До речі, нездатність звільнити їх і загасити конфлікт негативно відбились на кар’єрі президента США Джиммі Картера. Заручників звільнили за посередництва уряду Алжиру лише в день вступу на посаду Рональда Рейгана. Цікаво, що деталі тих подій і участь в них американських спецслужб стали відомими лише у 1997 році, коли подробиці розсекретив Білл Клінтон. Тим часом цей «Оскар» став другим у кар’єрі режисера стрічки Бена Аффлека (ім’я при народженні — Бенджамін Гіза Аффлек Болд), який також зіграв у фільмі головну роль. Свою першу статуетку американець отримав у 1998 році як сценарист за фільм «Розумник Вілл Хантінг». Так колишній хлопець Дженніфер Лопес ще раз довів, що він — і швець, і жнець, і на дуді гравець. — Я тут стояв років п’ятнадцять тому зовсім хлопчиськом і навіть не думав, що знову сюди потраплю. Але це сталося… Неважливо, як тебе б’є життя — головне, щоб ти завжди знову міг стати на ноги, — заявив на врученні 40–річний Аффлек (на фото).
