«ВОЛИНЬТОРФ» ТРИМАЄ ОБОРОНУ

У Маневицькому районі зроблено спробу рейдерським способом захопити потужне державне підприємство

Сергій НАУМУК


Про інтерес наразі не встановлених осіб до ДП «Волиньторф» вже неодноразово йшлося на сторінках нашої газети. Стабільне підприємство (лише за минулий рік отримало 1,2 мільйона гривень чистого прибутку) із значною сировинною базою, налагодженим виробничим процесом та ринками збуту продукції — ласий шмат. Тож час від часу «Волиньторф» витримує рейдерські атаки. Причому щоразу вони відбуваються по-новому. То його пробували виключити із переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації. То лише з великими потугами і втручанням обласної влади минулого року виділили родовища сировини. А тепер невідомі зацікавлені особи підійшли до проблеми з іншого боку.
25 лютого директора ДП «Волиньторф» Івана Киричика викликали в Міністерство енергетики та вугільної промисловості. Іван Миронович був переконаний, що йдеться про продовження контракту, який закінчився 22 лютого. Адже напередодні було подання голови облдержадміністрації Бориса Клімчука про призначення Киричика та й жодних зауважень до його роботи не виникало. Навпаки, і керівники району, і колектив, і громадськість позитивно відгукуються про Киричика, який пройшов на «Волиньторфі» шлях від майстра до директора. Але у столиці його приголомшили звісткою про звільнення.
Не менш цікаві події відбувалися у цей час в селі Прилісному, де розташована контора «Волиньторфу». На підприємство приїхав невідомий чоловік, який заявив, що його призначили виконувачем обов’язки директора. Представляти нового керівника Олександра Шульгу прибув головний спеціаліст відділу кадрового забезпечення профільного міністерства Юрій Царковський. Однак, за словами працівників, новоприбулих найбільше цікавили печатка та статутні документи. Проте потрапити в кабінет директора Шульга не зміг. Його вимозі зібратися колектив не підкорився. Забігаючи наперед, зазначимо, що власне завдяки позиції працівників новоявленому виконувачу обов’язків не вдалося сісти в крісло директора. «Він не працював у нашій системі: ні на торфобрикетних заводах, ні в главку, ні в міністерстві. Зовсім нова людина, яку в торфовій галузі ніхто не знає», — так характеризував міністерського ставленика директор Маневицького торфозаводу (філія ДП «Волиньторф») Володимир Щербачук.
Відтак на перемовини приїхали голова районної ради Петро Зінчук та заступник голови райдержадміністрації Сергій Борисюк. На їхнє запитання, чому не була поінформована місцева влада, приїжджі відповіли, що повідомляти про виконувача обов’язків не зобов’язані. І процедуру призначення не порушено, бо Шульга — виконувач обов’язків, а не директор.
Такого повороту подій ніхто не чекав. З ініціативи прилісненського сільського голови Ігоря Терещенка звернулися за допомогою до народного депутата України Ігоря Єремеєва. Той надіслав на підприємство 25 охоронців.
Наступного дня на зустріч у Маневичах Олександр Шульга не приїхав. А тим часом питання довкола торфозаводу розглянула позачергова сесія районної ради. Було прийнято звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України, Голови Верховної Ради України з проханням продовжити контракт з Іваном Киричиком на п’ять років. На захист директора висловився і колектив: усі 382 працівники підписали своє звернення з цього приводу.
Відтак, щоб розібратися у ситуації на «Волиньторфі», на підприємство приїхали голова районної ради Петро Зінчук, народний депутат України Анатолій Вітів, депутати обласної ради Людмила Кирда, Микола Давидюк, Ігор Гузь, Святослав Боруцький. Через півгодини після розмови біля заводу з’явився Шульга і колектив зібрався знову. Начальник райвідділу міліції Анатолій Трофімов для охорони порядку викликав загін «Беркута». Власне бус, яким прибули бійці загону спецпризначення, пізніше і спровокував появу чуток, мовляв, приїхали для захоплення підприємства.
Колектив зустрів виконувача обов’язків несприйняттям. «Проти волі колективу я не піду, ніхто вломлюватися не буде. Це не захоплення. Усе законно і легально: у мене є наказ про призначення», — намагався переконати працівників Олександр Шульга. Але на підприємство його так і не пустили. На пропозицію Шульги скласти акт про те, що йому не дали змоги потрапити на роботу, працівники відповіли відмовою. Після того «виконувач обов’язків» та міністерський чиновник зникли.
Попри офіційні запевнення, що ніяких рейдерських дій не було, на мою думку, описані події довкола «Волиньторфу» є спробою рейдерського захоплення підприємства. Адже усім добре відомо, що на нього тиснуть не вперше. А спосіб представлення виконувача обов’язків викликає багато запитань. Цікаво, відколи це керівників представляють рядові працівники відділу кадрів, а не керівники відомства? І те, що місцева влада була не в курсі подій, говорить багато. Адже виконувача обов’язків можна було офіційно представити на зборах за участю районних чиновників. Врешті на підприємстві не бракує фахівців справи, тому колектив й обурила поява чужої людини без досвіду роботи в галузі.
На позачерговій сесії районної ради начальник райвідділу міліції повідомив, що Шульга звернувся до нього так: «Допоможи мені сісти в крісло директора». Навіщо ж допомагати, якщо це не рейдерські дії?
Наступного дня, у четвер, народний депутат України Ігор Єремеєв, голова Маневицької районної ради Петро Зінчук та прилісненський сільський голова Ігор Терещенко провели переговори з міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким. Вирішено взяти тайм–аут до 10 березня. Проте міністр таки відкликав свій наказ про призначення виконувачем обов’язків директора ДП «Волиньторф» Олександра Шульги. Відтак має відбутися зустріч міністра з Іваном Киричиком і є велика ймовірність, що останньому продовжать контракт.
Схоже, чергову спробу прибрати до рук підприємство цього разу відбито. Та чи надовго?

На фото: Біля прохідної «Волиньторфу» чергує посилена охорона.