Ми робимо інвестицію в тих, хто будуватиме й розвиватиме Україну до кінця ХХІ століття...
Ми робимо інвестицію в тих, хто будуватиме й розвиватиме Україну до кінця ХХІ століття... На розширеному засіданні уряду я був особисто присутній і брав участь в обговоренні проекту державної програми активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки. У цьому важливому для держави документі передбачено нові перспективи і для Волині. Проект сьогодні допрацьовується. І вже незабаром його затвердить Кабінет Міністрів України. Це наш план роботи на два наступних роки
Борис КЛІМЧУК, голова облдержадміністрації
ІНВЕСТОРИ ВКЛАДАЮТЬ КОШТИ В ЕКОНОМІКУ ВОЛИНІ Підсумовуючи роботу попередніх років, нагадаю волинянам, що сума державних капітальних інвестицій на розвиток області за три роки становила 848,9 мільйона гривень. Це сумарні вливання у всі інфраструктурні проекти, які надійшли з Державного бюджету. На розвиток економіки Волині надійшло близько семи мільярдів гривень, у тому числі іноземних інвестицій. Це серйозна сума капітальних вкладень, якими слід гордитися. І водночас — хороша історія, що навчила нас швидко приймати рішення, заохочувати вкладення капіталу, сприяти інвесторам. І хоча торік в Україні був відтік іноземних інвестицій, Волинь мала приріст — плюс 70 мільйонів доларів. На засіданні уряду я акцентував увагу на тому, що треба зробити й скільки коштів знадобиться для цього. І, за мінімальними підрахунками, у 2013 році з Державного бюджету повинно надійти 287,9 мільйона гривень. Це без обласних ресурсів і ресурсів районів та міст. Це лише кошти, передбачені державою на інфраструктурні проекти та соціально-економічний розвиток Волині. Приблизно така ж сума буде виділена на ремонт і будівництво доріг. Але планування цих видатків тільки розпочинається.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ЛУЦЬКА — 375 НОВИХ МІСЦЬ У ДИТЯЧИХ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ На засіданні Кабміну Президент України Віктор Янукович озвучив тему, що стала для нас дороговказом — це дитячі садки і дошкілля. І я вже маю цікаві пропозиції для першого віце-прем’єра Сергія Арбузова. Хоча ми торік і позаторік будували, реконструювали дитсадочки, але відсоток дітей, які охоплені дошкіллям, у нас нижчий, ніж у середньому в Україні. Міський голова Луцька Микола Романюк виділяє чотири об’єкти для реконструкції, завдяки чому матимемо в обласному центрі додатково триста сімдесят п’ять місць у дитсадочках. Сумарна вартість цих проектів — близько 8 мільйонів гривень. І ці програми реалізовуватимемо першочергово. Крім того, будуватимемо і добудуємо в 2013—2014 роках Торчинський садочок, розпочнемо будівництво у Ратному, Ківерцях і Ковелі. Це те, що ми обіцяли людям. Хочу запевнити моїх друзів у селищі Головне Любомльського району: школу ми теж там будуватимемо.
НА ВІДКРИТТЯ ШАХТИ У НОВОВОЛИНСЬКУ ПРИЇДЕ ОСОБИСТО ГЛАВА ДЕРЖАВИ Президент зазирнув у майбутнє, говорячи про Нововолинську шахту № 10. Сказав, що прибуде на її відкриття у 2014 році. Залишається порадіти, бо те, що каже Віктор Янукович, — виконується. Це і президентсько-парламентська модель управління державою, і реалізація влади зверху до низу, чесна і чітка система фінансів, зрозуміла для всіх. На засіданні уряду багато говорили про вугілля. 89 мільйонів тонн його видобуває Україна щороку. Завдання — 104-105 мільйонів на кінець 2014 року. І, повірте мені, це буде виконано. Це правильна державна політика.
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ОЗВУЧИВ НОВІ СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ Говорячи про державну програму активізації економіки України на 2013-2014 роки, Віктор Янукович озвучив нові соціальні ініціативи. Вони стосуються дітей, сімей з дітьми, обдарованих дітей, дітей-інвалідів і захисту їх прав. Президент наголосив, що ми робимо стратегічну інвестицію в тих, хто будуватиме й розвиватиме Україну до кінця ХХІ століття. І це правильні слова — інвестуємо в дітей! Клімчуку вони, як мед на душу. Тому що я — шкільний учитель, директор школи і добре розумію, що таке інвестиції в дітей, материнство. Тож кому, як не мені першому, реалізувати ці завдання. Доходи кожної малозабезпеченої сім’ї в середньому зростуть до кінця 2013 року на 619 гривень. У 2014 році — на 976. Цифри виміряні до гривні. Це розрахунок, план дій для Кабміну, голів облдержадміністрацій. Говорячи конкретно, 6482 волинські родини з дітьми отримають додаткові виплати. Зокрема, розмір середньої допомоги для багатодітних сімей торік збільшився у 2,5 раза. Тобто, з 1002 до 2508 гривень. А це 4241 родина. Станом на 1 лютого цього року відбулося підвищення виплат багатодітним сім’ям на 63% і тепер середній розмір допомоги становить 2677 гривень. Й надалі буде надбавка виплат понад чотирьом тисячам волинських сімей на 23%. У пакеті державних соціальних допомог на цей рік передбачено для області один мільярд 415 мільйонів 600 тисяч гривень. Це прямі соціальні виплати держави людям. І це на 12% більше, ніж у 2012 році, при інфляції в області 99%. Я щодня контактую з державним і обласним казначейством, вони доповідають, що прийшов черговий транш на певні потреби. Згадую «кошмарні» роки, коли ми платили зарплати чайниками, прасками, холодильниками, гречкою, горілкою, мохом і болотом. А сьогодні все за формулою, вчасно і грішми. Тому я кажу «так!» організованій нормальній державі і насамперед прозорій системі фінансів.
У БЕРЕЗНІ РОЗПОЧНЕТЬСЯ КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ВОЛИНСЬКИХ ШЛЯХІВ Я сам їжджу за кермом і бачу якість наших доріг. За незручності прошу вибачення у земляків. Не нарікаю на зиму, що температура десятки разів піднімалася й опускалася. А саме це і вплинуло на руйнацію дорожнього покриття. Щойно з’являється перша ямка, і розпочинаються серйозні проблеми на дорогах. Я не розумію, чому в інших областях латають дірки, повні води. Такої команди на ямковий ремонт не даю. Мусимо потерпіти ще два-три тижні. З 20 березня розпочнемо нормальний ремонт. І хоча ресурсів на нього небагато, та все ж більше, ніж торік. Ми вже навчилися заробляти на комунальні дороги.
МАЄМО РОЗБУДОВУВАТИ ШЛЯХИ ДО ЄВРОПИ У мене була розмова з Президентом України щодо лобіювання питання будівництва другого переходу «Устилуг—Зосін». Думаю, що буде відповідне доручення глави держави і розпочнеться робота з Брюсселем. Необхідно 6 мільйонів євро на реалізацію цього проекту. З них лише шістсот тисяч євро — кошти української сторони. Моє завдання — прискорювати процеси, і я зі свого боку це всіляко робитиму. Адже навіть у важчі часи нам вдалося збудувати перехід «Ягодин». Він зведений за кошти Євросоюзу. Це був перший серйозний проект Євросоюзу, що стосувався нашої території. А потім вже добудували інфраструктуру: поляки зі своєї сторони, а волиняни — зі своєї.
У МІСТІ МОЖУТЬ З’ЯВИТИСЯ ВЕЛИКІ АВТОБУСИ З КАСОВИМИ АПАРАТАМИ Мене турбує обговорення перевізниками підняття вартості проїзду в луцьких маршрутках. Це питання міськвиконкому, але скажу від себе, що перший закон будь-якої гри: не вигравати дуже часто, бо позбудешся партнера. Чому ви змушуєте Миколу Романюка і луцький міськвиконком генерувати ідею про великі автобуси? Панове маршрутчики, до вас звертаюся, щоб потім не жалілися, що вам не дають маршрутів. Ми — в ринковій економіці. А це означає, що вона регульована скрізь — у Вільнюсі, Варшаві, Парижі, Луцьку. Тому майте на увазі! Ліпше заробляти 5%, але багато років, аніж зазіхнути на прибуток у 25% і зійти з маршруту! Крім того, панове перевізники, ви надихаєте на реалізацію ідеї про застосування касових апаратів. Ще десять років тому, будучи у Словенії, мені давали чек за все: кукурудзу на пляжі, за проїзд у громадському транспорті, гоління у цирульні. Я добре розумію, що таке прозорі фінанси. Усі ви живете в Українській державі, тому мусите жити за її законами — прозоро. І це не реформа, а встановлення елементарних порядних правил гри.
У 2013 РОЦІ АГРАРІЇ ОБЛАСТІ ПЛАНУЮТЬ ЗІБРАТИ МІЛЬЙОН ТОНН ЗЕРНА Торік Волинь зайняла шосте місце в державі за рівнем розвитку сільського господарства. За обсягами — дванадцяте. Як правило, аграрії не люблять хвалитися своїми планами і я у них вчуся бути обережним. І все ж ми хоч і несміливо, та все ж говоримо про мільйон тонн зерна — це з ріпаком, кукурудзою і соєю. 860 тисяч тонн для Волині торік — це хороший показник. З них 350 тисяч тонн — це експортне зерно. Ми тримаємо ціну на хліб. У нас достатньо регіональних запасів і зерна Державного аграрного фонду, щоб вартість соціальних сортів хліба не підвищувати. І це ринковий регулятор, а не Клімчук нагримав. До речі, Україна в Європі квоту зерна вже використала, і квітень-червень працюватимемо з борошном. А це ще вигідніше. Тому що борошно за рахунок доданої вартості дає вищі прибутки. Волиняни у цьому напрямку задумалися. Тобто, в крупному аграрному зерновому бізнесі в області все в порядку. І останніх три роки не даємо великим товаровиробникам сільськогосподарської продукції допомоги з обласного бюджету. Хоча це робили до 2010 року. Ми переговорили з власниками, великими волинськими аграріями і запитали, чи зводять вони кінці з кінцями, чи мають прибуток. Дивлячись в очі, вони відповіли, що працюють рентабельно. І тоді ми розпочали допомагати людям на селі, які працюють на землі, щоб вижити, заробити на навчання дітям чи онукам, на інші життєві потреби. Наші агропрограми, а їх десять, діють по двадцяти напрямках, волинянам відомі. Сесія облради усіх їх затвердила і вони вступили в законну силу. За неповних три роки близько дванадцяти мільйонів гривень отримали люди на селі. І найбільше мене тішить, що торік уряд прийняв дві постанови на основі саме волинських програм. Це стосується збереження молодняка великої рогатої худоби і доїльних апаратів. Пустопорожні балачки про збереження поголів’я ВРХ нікого не тішать. Потрібні економічні стимули, які ми ввели. І приріст маємо 3,5 тисячі голів до показника 2010 року. Це стосується крупнотоварних виробників і одноосібників. Так само доїльні апарати: ми ініціювали програму і держава нас підтримала. 2800 родинних ферм отримали установки індивідуального доїння. Це понад 85% від потреби. Є їх сервісне обслуговування. Іноді депутати облради запитують, що з тими апаратами: чи використовуються вони за призначенням? Я не знаю і не повинен цього знати. Ми дали шанс сім’ї, а чи використала вона його — не відомо. Впевнений, понад 90% застосовують їх правильно, не викидають на брухт. І це добре, що такі програми діятимуть у 2013-2014 і наступних роках. Це підтримка господарів, які працюють, а не опускають рук. Бо саме вони формують основу держави. Як наслідок, на Волині створено ще десять нових молочних ферм. Тому я звертаюся до людей на селі: якщо у вас є ідея, ви один одному довіряєте, створюйте молочні кооперативи. Дамо гроші, холодильники, знизимо відсотки або обнулимо кредит. Допоможемо написати бізнес-план. Створюйте! Але тільки ви це повинні ініціювати, гарантувавши власним чесним словом. Почуйте мене! Це ваш шанс!
ТЕ, ЩО МИ ОСТАННІМИ РОКАМИ РОБИМО В МЕДИЦИНІ, — ЦЕ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПІДХІД Медицина — це та галузь, де реформи не припиняються ні на день. І те, що ми розпочали, — не революція, а спроба оптимізувати наші ресурси. На Любешівщині люди нарікають на старі машини «швидкої допомоги». Я обіцяю, що не тільки Любешівщина, а всі пункти «швидкої» медичної допомоги, які ми створили, отримають в цьому році нові автомобілі. Але треба трохи потерпіти. Давайте будемо чесними перед собою і людьми. Будувати нову лікарню на місці тієї, що зараз є у Великій Глуші, на десять ліжок, ми не будемо. У світі ніде цього не роблять. Це величезні затрати, які не дійдуть до людей. Бо там ніколи не буде хорошого хірурга чи іншого високопрофесійного спеціаліста. А те, що там є сьогодні, — це ілюзія лікування. Натомість ми робимо і завершуємо одними з перших в Україні систему екстреної допомоги. Меншими затратами зробимо більше. А гроші, що вивільнятимуться, йтимуть на реконструкцію, на нове обладнання, нові методики лікування, зарплату лікарям. Те, що ми останніми роками робимо в медицині, — це європейський підхід. В охороні здоров’я ми відстали щонайменше на двадцять років. Але добре, що у нас сьогодні вимогливий Президент. Він ставить чіткі й правильні цілі, має політичну волю. Сьогодні його завдання безапеляційно виконують. Далі говорити про реформи ніхто не буде, тільки діятимемо.
