35 РОКІВ ВІДДАВ ПОШТІ

Трудову діяльність Петро Сацик (на фото) розпочав листоношею у своєму рідному селі Угриничі Любешівського району.

Василь УЛІЦЬКИЙ

Робота для нього була знайомою, адже на цій посаді рівно 35 років тому, у березні 1978 року, він замінив свого батька-фронтовика Уляна Сацика, який, до слова, протрудився на пошті 33 роки. З дитинства син допомагав батькові доставляти газети і журнали, іншу кореспонденцію.
— Але, з іншого боку, було нелегко, адже мій батько підняв дуже високо планку людяності, доброти, розуміння проблем. Я намагався відповідати заданому батьком рівню, вкладати душу у свою роботу, і за ці роки жодного разу не пожалів, що продовжив династію поштовиків. Не раз подумки дякував долі, що мої, вже, на жаль, покійні батьки Улян Йосипович та Євдокія Семенівна наполягли на тому, щоб став поштарем.
Із поштовою сумкою на плечі проходив Петро Улянович рідним селом чотири роки, два роки був заступником начальника районного вузла зв’язку, а зараз він — старший інструктор Центру обслуговування споживачів Волинської дирекції Укрпошти у Любешові. Якщо, будучи листоношею, побував у кожному дворі рідного села, то на теперішній посаді обійшов «не тільки всі села нашого району, а й хутори, де живуть наші клієнти».
— Незважаючи на деякі моменти, можливо, й складні у роботі поштової галузі, всі працівники ЦОС №2 впевнені у завтрашньому дні, — каже Петро Улянович. — Адже з року в рік хоча і повільно, але збільшуються тиражі газет і журналів, ми не втрачаємо позицій на ринку інших послуг, а у деяких сегментах займаємо свою нішу: це — поповнення рахунків мобільних телефонів, страхування цивільної відповідальності власників автотранспорту, прийом усіх видів платежів, штрафів тощо. Як бачите, робота листоноші вимагає глибоких знань, відповідальності, наполегливості. Листоноші — справжні «бджілки», трударі.
Але знають колеги Петра Сацика не тільки як сумлінного працівника, відзначеного численними нагородами, а й як активного члена профспілки, людину, яка бере участь в організації спартакіад, у конкурсах художньої самодіяльності тощо. Так, у 2007 році він разом із своєю дочкою Тетяною показав свій талант у ІІ конкурсі-огляді художніх колективів працівників Укрпошти у Києві, де зайняв перше місце у жанрі «музичне мистецтво».
— Золотий фонд нашої Волинської дирекції, — відгукується про цього невтомного поштового працівника директор Волинської дирекції Укрпошти Ярослав Кравчук. — Бо працює він із подвійною енергією, утверджуючи серед споживачів поштових послуг Волині надійний і високий імідж української пошти.
Колектив Волинської дирекції Укрпошти та редакція «Волині» бажають Петру Уляновичу здоров’я, добра, усіх гараздів. Нехай у майбутньому на нього очікують ще багато наповнених корисними справами і земними радощами років!