«У нас повторно горять сараї та хліви. Люди бояться, вночі чергують. «Червоний півень» гуляє по новому колу», – телефонний дзвінок покликав журналіста «Волині» у село Залісся...
«У нас повторно горять сараї та хліви. Люди бояться, вночі чергують. «Червоний півень» гуляє по новому колу», – тривожний телефонний дзвінок покликав журналіста «Волині» у село Залісся Камінь-Каширського району.
Олександр НАГОРНИЙ
СУСІД ОБІЦЯВ СПОПЕЛИТИ ХАТУ «Хто пускає «червоного півня» у Заліссі?» — таке питання ми поставили перед правоохоронцями 12 квітня 2012 року в однойменному критичному матеріалі. Згодом редакція поцікавилася, чи спіймано палія, спрямувавши інформаційний запит у прокуратуру області. Перший заступник прокурора області Володимир Троц 10 серпня 2012 року надіслав оптимістичне реагування на газетну статтю: «У провадженні слідчого відділу Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області перебуває кримінальна справа № 37-024-12, яка порушена 13.04.2012 р. прокурором Камінь-Каширського району за фактами підпалів у господарських спорудах жителів села Залісся Камінь–Каширського району (як бачимо, наступного дня після виходу статті в світ — авт.). Крім того, прокуратурою Камінь–Каширського району порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника згаданого райвідділу міліції М. В. Степанця, який своєчасно не проаналізував усі наявні дані про пожежі в селі Залісся та не вжив адекватних заходів щодо виявлення винних у підпалі осіб». Після резонансного матеріалу газети і оперативного втручання прокуратури селяни в редакцію більше не зверталися. Ми зрозуміли, що хоч особу палія не встановлено, але все-таки зловмисника добряче налякали. І все ж події у той час, як тепер розповів начальник райвідділу внутрішніх справ Валентин Чих, розвивалися досить бурхливо і цікаво. Два місяці тривало міліцейське патрулювання в селі з 20–ої до 5–ої години ранку. Під час розслідування погорільці прямо вказували на причетність до злочину особи, яка проживає в іншому селі району. За словами Валентина Чиха, вину чоловіка, на якого впало підозріння, довести було неможливо, хоча певну роботу провели. Зрозуміло, що справа надто делікатна: можна безпідставно образити невинну людину. Тим більше, що при підпалах слідів злочину майже не залишається. Адже відразу після спалаху вогню збігаються люди, приїжджають пожежні, а вже згодом оглядають місце події міліціонери. А ось наочний приклад, як можна помилитися в здогадках чи підозрах. Коли ми минулого року розмовляли з лісником Віктором Приймачуком, прибудови якого добряче потерпіли від вогню, і губилися в здогадках, принесли листа з погрозою: «Кидай роботу, бо спопелять хату, я попереджаю перший і останній раз, такий приказ». Уявіть собі моральний стан господаря і його сім’ї, в яких недавно палахкотіли хліви, а трохи раніше — горів сарай у сусідки. І ось такий надходить «приказ» — кинути роботу лісника, бо й хату спопелять. Хто це: маніяк, хвора людина, озлоблений месник? Як при цьому в селі панікували — годі й говорити. І все ж основна здогадка була такою: хтось із зловмисників через свого підручного — справді неграмотного дядька — мстить і збиткується не лише над Приймачуком чи сусідами, а й сміється над страхами всього села. Тим більше, що на конверті адреса була написана іншою рукою. Не інакше, як палії таким чином маскуються. Стурбований Віктор Прий мачук вів і свою розшукову роботу. Випадково дізнався, що жінка, яка працює в магазині Каменя-Каширського, підписала адресу на конверті для якогось дядька. Міліція швидко з’ясувала, що «приказ» віддав житель села Залісся (хто б міг подумати!) Григорій Пилипович Ткачук, якому, до речі, цьогоріч виповнюється 80 років. Кілька десятків років цей чоловік трудився в колгоспі головним зоотехніком. І ось такий конфуз! Не вдаючись у подробиці складних стосунків між сусідами (хати знаходяться на одній вулиці, за кілька десятків метрів одна від одної), можна лиш сказати, що все-таки основною причиною дикого вчинку Григорія Ткачука була елементарна заздрість, бажання насолити ближньому. Як пояснив при зустрічі Григорій Пилипович, Віктор Приймачук хоч і зробив йому певну послугу, але не повернув гроші. А окрім того, виникли в нього до сусіда інші претензії — земельні, і взагалі він вважає, що це через Приймачука палять господарські приміщення і люди страждають. Тож вирішив його ще більше налякати погрозою. З почуття справедливості Ткачук вирішив Президентові відкрити очі на дії лісника, який нібито допускає зловживання, а тому написав листа за підписом Глазова Віктора Петровича. Віктор Приймачук звернувся з позовною заявою в районний суд із приводу погрози Ткачука, вимагає відшкодувати завдані ним моральні збитки. Віктор Приймачук спокійно пояснив свою позицію: Я б не звертався в суд, може, і я в чомусь винен. Але люди перестрівають і говорять: він хотів твою хату спалити, а ти нічого не робиш. Думав, що в суді він попросить пробачення, скаже, що лихий попутав. А Ткачук приходить з адвокатом і загрожує: «Ну що ж, заварив кашу, тепер матимеш». Довелося звертатися в міліцію за матеріалами розслідування. Я вважаю, що він має якесь відношення до тієї людини, на яку натякає, що саме вона мстить мені і всім, хто має зі мною якісь справи.
ЗАМАХ НЕ ЛИШЕ НА ПІДПАЛ, А Й НА ЖИТТЯ БАБУСІ У Віктора Приймачука збудовано нові господарські підсобні приміщення (з блоків!), поновлено загорожу. Та знову чоловік переживає, тим більше, що й дружина хворіє, хвилюється. Після останніх подій, як вважає Віктор Іванович, невідомо чого слід чекати і в який спосіб. Підстави так думати є і в Приймачука, і в інших жителів Залісся. … У селі Олександрія Камінь–Каширського району проживає самотньо старенька мати Віктора Приймачука — Ганна Іванівна. Як то буває у старих людей, жінка не хоче вибиратися зі своєї хати. У 2011 році загорівся хлів, де молоді сусіди тримали коня, котрий в результаті пожежі згорів. Тоді у сина була впевненість, що це підпал, але палія не виявили. І ось цього року у святий вечір на Водохреще жінка напалила грубку, і помолившись, самотньо сиділа біля неї. Віктор Іванович вважає, що це Господь врятував матір від найгіршого. Ганні Іванівні захотілося пити і вона вийшла в коридорчик. Побачила, що там світиться, ніби машина їде надворі. Раптом вгледіла вогонь, що розгорявся у відрі. Залила полум’я і покликала сусідів, які побачили добре видні сліди невідомої особи на снігу. Дослідили, що зловмисник через кватирку, яка закрита знадвору, відчинив двері і вкинув якусь ганчірку чи то пакет, политі соляркою. Тут стояли два газові балони. На щастя, злочинець потрапив своїм пакетом у помийне відро. Шансів у старенької вибратись із приміщення не було б. На другий день Віктор Іванович із братом заявили про спробу підпалу в міліцію. Порушено кримінальну справу за статтею про замах на підпал (на жаль, за ніч випав сніг, який сліди приховав). Ось така страшна пригода. У селі Залісся почали згадувати, що в минулому році саме на Водохреще загорівся сарай із сіном в Івана Карпука, який живе неподалік Приймачука. Тоді ж постраждали від вогню садиби інших сусідів Приймачука — Надії Кереб, Сергія Клотчика, людей, які нікому нічого не завинили. І ось знову, вже у цьому році, 2 січня «червоний півень» з’явився в Заліссі. О 10–ій годині вечора загорілися хліви в Анатолія Ханичука. Згоріла корова, хату врятували. Господар стверджує, що нічого в той вечір не робив із вогнем, електропроводка була справною. Через декілька тижнів удосвіта запалав хлів у сестри погорільця — Любові Кіптик, матері трьох дітей, в якому не було ні електрики, ні якоїсь легкозаймистої речовини. І знову в селі запанікували. Якщо це помста, то незрозуміло за що. Якби це робила людина з психічними відхиленнями, то її б громада швидко виявила. Вражені односельчани: чим завинила беззахисна багатодітна сім’я Кіптик? У Віктора Приймачука, який знову заснути не може, як і сусіди, своя версія, яка проте мало чим відрізняється від думки односельчан. Надто багато від вогню потерпіло його родичів (зокрема, була спроба підпалити авто сина), добре знайомих, тих, хто допомагав відновлювати будівлі після минулорічної пожежі. Неспокій у селі — привід для аналітичних висновків правоохоронців. Начальник Камінь-Каширського райвідділу внутрішніх справ Валентин Чих розповів, що в цьому році проведено ряд слідчих дій, оперативно–розшукові заходи, зроблено висновки з оглядів місця подій. Злочин перебуває на контролі в управлінні МВС України в області. Керівник також нагадує, що підпал — це особливо тяжкий злочин, який передбачає позбавлення волі до 10 років. Віриться, що міліція за допомогою громадськості все ж розкриє злочин, який не характерний нині для волинських сіл, і виявить особу, котра тероризує селян. Жителі Залісся просять, якщо палія вистежать, щоб суд був виїзним, у їхньому селі, яке так натерпілося від переживань і страху.
