О пів на п’яту ранку автовокзал відпочиває від людського гулу. Тільки на лавках сплять ті, кому спати більше ніде...
О пів на п’яту ранку автовокзал відпочиває від людського гулу. Тільки на лавках сплять ті, кому спати більше ніде. За якийсь час двоє безпритульних прокидаються і починають голосно розмовляти. Це не подобається чоловікові, який сидить поруч, і він просить їх помовчати, правда, менш чемними словами. Коли ж його не слухають, застосовує кулаки. Приходять міліціонери і проганяють говіркого безхатченка. Чоловік, який вимагав тиші, задоволено усміхається. Розмова нічних бродяг уривається на найцікавішому. А їхній діалог можна було б на цитати розбирати: «ОУН воювала ще й в не таких умовах. І ми мусимо», «Усе в нас є у країні, тільки поваги один до одного не вистачає», «Яку країну нам треба шукати: російську чи європейську?», «Не можна ображати людину. Всі за подобою Божою створені». Гарно говорили безпритульні. Тільки ніхто не хотів їх слухати.
