«Прочитаний за день вірш зменшує, принаймні, штовханину у маршрутці», — вважає молодий український поет, родом з Луцька, Павло Коробчук. На підставі цього твердження можна зробити висновок, що поезію могли б читати більше...
«Прочитаний за день вірш зменшує, принаймні, штовханину у маршрутці», — вважає молодий український поет, родом з Луцька, Павло Коробчук. На підставі цього твердження можна зробити висновок, що поезію могли б читати більше... Хоча у Луцьку цю проблему почали вирішувати: тричі на день на хвилях радіо звучать вірші у виконанні відомих людей краю. Знайома журналістка розповідає: приходить до них у редакцію чоловік із проханням опублікувати його вірші. Не розгледівши у цих творіннях особливої художньої цінності, вона повертає рукопис власнику. «Чому? Ліну Костенко ви ж друкуєте!» — обурюється амбітний поет. Сьогодні — Всесвітній день поезії. Думається, щоб бути причетним до віршів, не обов’язково їх писати. Вміти читати і слухати — теж хороша риса, яка засвідчує любов до красивого і правдивого слова. Особисто мені не виходять з голови такі рядки Галини Крук: Не вистачить сіл і містечок, щоб кожна хата скраю, Не вистачить вояків, щоб по одному виходити в поле, Не вистачить поля, Навіть китайок не вистачить, навезених із Китаю.
