У РЕФОРМАХ — СТРАТЕГІЯ УСПІХУ*

«Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» — таку програму економічних реформ три роки тому розпочав втілювати у життя Президент України Віктор Янукович. Чи не вперше за роки незалежності нашої держави уряд від балачок перейшов до конкретних справ. Тож сьогодні вже можна говорити про результати. Зокрема, у розвиток нашої області за цей час вкладено 6,2 млрд грн. Куди було спрямовано ці кошти і що конкретно зроблено для волинян — розповідає голова обласної організації Партії регіонів, перший заступник голови облдержадміністрації Олександр БАШКАЛЕНКО (на фото)

Сергій ОРЛОВ


– Олександре Костянтиновичу, минуло три з п’яти років президентства Віктора Януковича. Як державний чиновник і регіональний лідер партії влади як ви оцінюєте пройдений період? Що зі зробленого вважаєте найбільш вагомим?
— Модернізація економіки, розбудова країни з акцентом на регіони, підвищення соціальних стандартів — це три кити, на яких базується політика глави держави. Це те, чого давно потребувало суспільство, очікувала країна і говорили всі попередні державні керманичі. Щоправда, на жаль, тільки говорили, не роблячи ніяких конкретних кроків. Бо ж справжні реформи — річ не надто популярна, у першу чергу зважаючи на те, що їх результати стають відчутними лише у середньостроковій перспективі. Але у реформах — стратегія успіху.
Наступне, що вважаю не менш важливим, — у своїх діях влада керується не політикою, а економікою. Вона не приймає рішень ні під вибори, ні під виборця. Перевагою нинішньої влади є те, що вона більше робить, ніж говорить. Чи не вперше суспільство позбулося стереотипу, що програми пишуться винятково під вибори. Нині доведено: вони можуть і повинні бути планом спільних дій. Це принцип роботи теперішньої влади. А системність і послідовність — методи їх реалізації.
Сьогодні вже багато зроблено, а ще більше належить зробити. Є помилки і прорахунки, але країна розвивається і це головне. Запроваджуючи нову якість соціальної і економічної політики, влада діє відповідально, чітко, усвідомлюючи ціну цієї відповідальності, в тому числі і політичну.
— Левова частка ваших службових повноважень стосується одного із пріоритетних завдань влади — розвитку інфраструктури регіону. Які проекти із тих, що обіцяли людям, вже вдалося реалізувати?
— У першу чергу хотів би наголосити, що ми не даємо пустих обіцянок, а працюємо за чітким 5-річним планом дій під назвою «Будуємо нову Волинь». Він формувався знизу доверху. Вивчалися потреби кожної сільської ради, пропозиції громад узагальнювалися на рівні району, а потім визначалися пріоритети для області. Робилося це з огляду на реальну економіку і можливості бюджету. У плані дій немає популізму, громадам чесно було сказано: ось це зробимо, а з цим доведеться почекати. Більше того, про виконання плану дій ми щороку звітуємо перед волинянами. До нас цього ніхто не робив. До речі, і сьогоднішня наша з вами розмова — також звіт.
Отже, інфраструктура. Це один із головних напрямків роботи, оскільки стосується майже усіх. Капітальні видатки, які освоєно в області за три останніх роки, є рекордними для Волині за всі роки незалежності. За цей період у соціально-економічний розвиток області держава вклала майже 850 мільйонів гривень. Наголошую, що це кошти лише державного бюджету. Посильні капіталовкладення надходили також і з обласного та місцевих бюджетів, залучалися значні асигнування міжнародних інституцій, а також бізнесу на засадах державно-приватного партнерства, спонсорів.
— На які об’єкти у першу чергу були спрямовані капітальні видатки?
— Насамперед — у соціально-культурну сферу: будівництво та реконструкцію закладів освіти, охорони здоров’я, культури, архітектурних та історичних пам’яток. Першочерговість фінансування визначалася гостротою і масовістю потреби у тому чи іншому закладі. Ну і звісно ж, ми не могли загубити того, у що вже вкладено великі гроші. Маю на увазі завершення довгобудів. За останні три роки на Волині збудовано та реконструйовано близько двох десятків шкіл і більше 40 дитячих садочків. Лише за 2012 рік у дошкільних закладах області створено 1 400 нових місць.
Для сільських школярів придбано півсотні автобусів, тоді як із початку дії програми «Шкільний автобус» з 2003 по 2010 роки від держави область отримала їх тільки 30. Ще 50 одиниць плануємо закупити до 2015 року. Водночас вже зараз є потреба оновлювати парк шкільних автобусів. Батьки також просять про довезення дітей з відстані менше 3 кілометрів, потребує поліпшення організація транспорту для вчителів.
Капітальні ремонти та реконструкцію зроблено у понад 40 медичних закладах. Упродовж трьох років за державний кошт для області придбано медичного обладнання та автомобілів «швидкої допомоги» на суму майже 100 мільйонів гривень.
Збудовано та відновлено майже 850 кілометрів державних, комунальних і лісових доріг.
Вуличне освітлення із використанням енергоефективних ламп відновлено у 650 населених пунктах. Підкреслюю, що у третині сіл ліхтарі на вулицях з’явилися взагалі вперше.
За роки незалежності системно фінансувалися державні цільові інфраструктурні програми. Зокрема, «Питна вода». Якщо у 2010 році водопровідно-каналізаційна галузь області була профінансована в обсязі 2,3 млн грн, то на 2013 рік планують 60 мільйонів гривень. Це — реконструкція і нове будівництво водогонів та каналізації у містах, містечках, селищах і селах.
За програмою протидії паводковим та повеневим водам за два роки уряд виділив для області майже 35 млн грн. За ці кошти відремонтовано майже 350 км внутрішньогосподарських меліоративних та понад 120 км лісових дренажних мереж, відновлено більше 40 км магістральних каналів, побудовано 13 км нових каналів, зведено 11 км захисних дамб.
Розбудовується прикордонна інфраструктура, в яку за останні роки вкладено сотні мільйонів гривень. Зроблена практично з нуля нова ділянка зони в`їзду в Україну на території міжнародного пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ». Розпочато реконструкцію митного переходу «Устилуг — Зосин». Загальний бюджет реконструкції — більше 6,5 мільйона євро, обсяг співфінансування з української сторони — понад 650 тисяч євро.
Програма енергозбереження послідовно реалізується в області з 2011 року. Завдяки їй торік на Волині впроваджено майже 1 400 енергозберігаючих заходів вартістю 190 млн гривень. У 2013 році заплановано збільшити ці асигнування на чверть.
— Оскільки ви згадали про енергозбереження, проаналізуйте, будь ласка, розвиток дотичної до нього галузі — видобувної.
— Завдяки тому, що дорогий газ ми поступово замінюємо на дешевші,  але не менш енергоефективні місцеві види палива, наприклад, торф, наше державне підприємство «Волиньторф» отримало, без перебільшення, друге дихання. Було проведено його модернізацію. Більше 3 млн гривень вкладено у новітню лінію з виробництва торф’яних гранул. Якщо раніше основним покупцем цієї продукції було населення, то сьогодні, нарівні з ним, торфобрикети використовує бюджетна галузь. Нарешті завершилася дворічна робота з виділення для «Волиньторфу» землі під розробку нових родовищ, що дає нові перспективи і для підприємства, і для області.
— Підвищення соціальних стандартів та соціальні ініціативи Президента. Як вони реалізуються на Волині?
— Соціальні ініціативи Президента були означені двома головними векторами: перший — підтримка людей праці, другий — соціальний захист вразливих категорій населення. Якщо говорити про оплату праці, то мінімальна зарплата зросла з 744 гривень у 2009 році до 1 147 грн на 1 січня цього року. Одночасно суттєво скорочено борги з оплати праці. Сьогодні в області це 4,3 мільйона гривень, тоді як на кінець 2009 року було 26 мільйонів. Проведена велика робота з легалізації заробітної плати. Велика увага приділяється зайнятості населення. За останні три роки в області було працевлаштовано 73 тисячі осіб та створено 63 тисячі робочих місць. Окрім того, державні асигнування на соціальні гарантії в області за цей період зросли у два з половиною рази.
На завершення скажу: нереально зробити все і відразу. Але поступова і цілеспрямована робота дає результат. Він є на Волині, він є в Україні. І цей результат обов’язково оцінять люди.