КОЛИ КІЛЬКІСТЬ ЧИНОВНИКІВ ПЕРЕРОСТЕ У ЯКІСТЬ ЇХНЬОЇ РОБОТИ?

…Теплого літнього вечора на пероні сидів літній чоловік. «За Польщі у ґміні був староста, писар, два-три помічники, ще зо три поліцаї — і порядок був, — пригадував він юні літа. — А тепер в районі стільки тих начальників: і адміністрація, і рада, і прокуратура, і міліція, і ще бозна-хто. Ніяк не візьму в толк, чого ж порядку немає?». З часу тої розмови минуло років п’ятнадцять. Але влучне зауваження простого селянина про відсутність зв’язку між кількістю чиновників та якістю їхньої роботи нині ще актуальніше.

Сергій НАУМУК, редактор відділу сільського життя

В українській владі час від часу зринають ідеї скорочення кількості чиновників. То Президент гучно заявить, що його стосунки будуть складними із тими губернаторами та мерами, де не проведуть скорочення. То прем’єр наміриться зменшити кількість підлеглих. Іноді державні мужі називають і конкретні цифри бюрократів, котрі нібито підуть на «вольні хліба»: від 30 до 50 відсотків. Але слова так і залишаються намірами. Бо у нас навіть якщо держслужбовців скорочують, то на їхньому місці одразу з’являється ще більше нових. Адже агентства, департаменти, інспекції, комітети ростуть, як на дріжджах.
Після приходу до влади Віктора Януковича заклики скоротити чиновників у рамках критики «папєрєдніків» лунали й на Волині. Пам’ятається, заступник голови обласної державної адміністрації Віталій Карпюк неодноразово на людях розпікав підлеглих, які розплодили «дармоїдів». Особливо діставалося Шацькому району. Мовляв, там немає жодного великотоварного підприємства (хоча хто сказав, що чиновники мають опікуватися лише цією категорією господарств?), а в районному управлінні агропромислового розвитку числиться аж 8 чоловік!
Тим більше здивування викликав намір Віталія Карпюка… збільшити кількість аграрних чиновників. «На 1 січня 2012 року в районних управліннях агропромислового розвитку була 191 посада, а на 1 січня цього року — 167. Якщо ми такими темпами, шановні голови райдержадміністрацій, будемо скорочувати основне базове управління, на яке нині покладено питання соціального розвитку села, то як справимося з усіма завданнями? У Володимир-Волинському районному управлінні нині 8 чоловік. Я не уявляю, на що там сподіваються. Хіба за ці роки Президент чи прем’єр зняв з нас якісь повноваження? Чого людей скорочуєте? — обурювався Віталій Володимирович на селекторній нараді минулого тижня. — У той же час понабирають дівчат у коротких спідницях, котрих вже немає де садовити в оргвідділах. Невже думаєте цим покращити роботу і ощасливити людей? Нам потрібні в районах міцні управління агропромислового розвитку з достатньою кількістю людей, котрі можуть виконати функції, що їх вимагає держава. Ще раз ставлю завдання головам РДА: повернутися до штатів станом на 1 січня минулого року — не менше. І постійно нарощувати й додавати функції, які покладає на нас держава».
От скажіть, шановні читачі, часто ви бачили у своєму селі клерка з районного управління агропромислового розвитку? І вірите, що робота управління покращиться щойно чиновників стане більше? Та й сама влада щось не зізнавалася, що останній рік не виконує всіх функцій через нестачу кадрів. Все більше хвалилася здобутками, в тому числі мільйонами, що надійшли в аграрну сферу. А тепер візьмімо дві цифри з обласного бюджету за минулий рік. На сільське і лісове господарство, рибне господарство та мисливство де-факто виділили 5,6 мільйона гривень. А витрати на непіарену графу «органи місцевого самоврядування» становили 4,5 мільйона гривень. І це ще без виконавчої влади. То що, може порівняємо видатки на чиновників та на сільське господарство?