ДО ГОЛОВИ ОБЛАСНОЇ РАДИ ДЗВОНИЛИ НАВІТЬ ІЗ ПОЛЯ

Репортаж із «прямої лінії» Володимира Войтовича (на фото) в редакції газети «Волинь-нова»

Упродовж двох годин голова обласної ради відповідав на запитання наших читачів, вислуховував їхні побажання і пропозиції. Навіть погожої весняної днини, коли час — на вагу золота, охочих поспілкуватися знайшлося чимало. Дехто телефонував просто з поля. Були й повторні звернення від людей, які дзвонили на «пряму лінію» попереднього разу зі своїми «хронічними» проблемами. Працівники виконавчого апарату нотували доручення голови щодо звернень, які потребували додаткового вивчення, щоб згодом надати письмові відповіді


Галина СВІТЛІКОВСЬКА

ПОКИ ЖИВЕ ПАМ’ЯТЬ…
— Володимире Івановичу, турбує вас вчителька-пенсіонерка Любов Йосипівна Возняк із села Баїв Луцького району. Я викладала в школі історію. У нас на сільському кладовищі є братська могила, де поховано 101 людину, в тому числі 35 дітей. Серед них спочивають і дві мої сестри. Останнім часом у зв’язку із сумною річницею Волинської трагедії заговорили про події 1943 року. У нас зібрано багато матеріалів на цю тему, записано свідчення людей, які доводять, що й поляки відносно жителів Волині чинили звірства, палили села. Потрібно, щоб обласна рада прийняла якесь рішення щодо увічнення пам’яті загиблих.
— Нещодавно відбулося засідання Волинської ради церков, в якому взяли участь представники усіх релігійних конфесій. Вони прийняли звернення і до поляків, і до всіх волинян, щоб не роздмухувати ворожнечу, згадуючи про трагічні події, а навпаки — шукати порозуміння. На наступній сесії обласної ради, яка відбудеться 24 травня, я впевнений, це звернення депутати підтримають. А щодо увіковічнення пам’яті жертв, то минулого року було впорядковано місце поховання жителів села Красний Сад Горохівського району. Робота ця ведеться по обидва боки Бугу.
— Але, Володимире Івановичу, потрібно дати справедливу оцінку тих подій на міждержавному рівні, щоб люди знали правду.
— На міждержавному рівні передбачена зустріч колишніх президентів України і Польщі, працюють на рівні обох урядів спеціально створені до 70–річчя Волинської трагедії комісії, які й повинні дати оцінку, прийняти відповідні документи. Ми ж будемо просити керівників засобів масової інформації, щоб ширше висвітлювати той трагічний період в історії Волині, поки є живі свідчення людей.
— Телефоную від імені батька-фронтовика, інваліда І групи. Його цікавить, чому за догляд інвалідів декому платять 13 гривень, а декому — 160. Чому така різниця? І в пенсійному забезпеченні нема справедливості, — нарікає житель Любешівського району, прізвища якого не вдалося розчути, бо дзвонив чоловік з поля.
— Надішліть письмове звернення з цього приводу в головне управління праці і соціального захисту облдержадміністрації. Я попрошу начальника управління уважно поставитись до перевірки вашої скарги.
— Чому міська влада у Володимирі-Волинському не виконує Закон України про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту. З «афганців», наприклад, вимагають плату за проїзд у громадському транспорті. Тут не в грошах справа, а в неповазі до ветеранів, — обурюється полковник Василь Романюк, учасник бойових дій в Афганістані.
— Обов’язково буду розмовляти на цю тему з міським головою Володимира–Волинського. Вивчимо це питання і вас поінформуємо, як його в місті вирішать.

ДО БОГА ВИСОКО, ДО ЦАРЯ ДАЛЕКО
— Звертаюся від імені всіх вкладників «Західінкомбанку», яким не повертають депозити. Стільки кожного дня хворих, пенсіонерів оббивають пороги. Дехто вже зі світу пішов із цими митарствами. Банк не віддає наших грошей, бо розбазарив їх на кредити місцевим олігархам. Дехто з них зараз у Верховній Раді, дехто — в обласній. І совість не мучить, що обікрали людей. Невже не можна змусити цих багатіїв повернути кредити, щоб вирішити проблеми вкладників? Чому б не оприлюднити списки всіх боржників?
— «Західінкомбанк» — не державний банк, а комерційний. Обласна рада не має права втручатися в діяльність комерційних структур. Але на сесії обласної ради прозвучало кілька депутатських запитів щодо ситуації довкола «Західінкомбанку». Коли отримаємо відповіді зі структур, що мають повноваження контролювати банківську сферу, зможемо говорити на цю тему більш предметно. Зараз єдине, що можу сказати: вкладники мають право звертатися до суду, щоб їм повертали кошти.
— Понад 150 клієнтів «Західінкомбанку» мають на руках рішення суду, але вони не виконуються, бо в банку нема грошей. Виконавча служба не може стягнути борги з олігархів, бо вони ховають своє майно, переписавши його на інших осіб. Тут зав’язався клубок корупції. Є в області управління юстиції, виконавча служба, але вони покривають винних, — продовжив розмову клієнт «Західінкомбанку».
— Запити направлені і в управління юстиції, і у виконавчу службу. На наступній сесії обласної ради оприлюднимо їхні відповіді.
— У нас у селі Залізниця Любешівського району діє, мабуть, до 50 пилорам, а офіційно зареєстровано не більше 10. Наші чоловіки, сини наймаються на роботу, щоб мати якусь копійку, але стаж їм не зараховується. І державі податки власники пилорам не платять. Ми неодноразово зверталися до податківців, але ніхто не реагує. Просимо, наведіть порядок.
— Спасибі за дзвінок. Попрошу правоохоронні органи, щоб перевірили ситуацію на місці. І обласну податкову інспекцію підключимо.
— Часто начальство запрошує людей подавати пропозиції, наприклад, щодо створення сільських кооперативів із заготівлі молока. Я спробував потрапити на прийом до голови облдержадміністрації, щоб поговорити на цю тему, але мене не записали, — нарікає Василь Трофимук із села Видраниця Ратнівського району.
— Можу відповідати тільки за себе. Я приймаю людей кожного другого і четвертого понеділка щомісяця. Свою проблему ви можете озвучити і за телефоном 77-83-01.
— Чи може далі наша держава існувати, якщо у нас такі порядки? Керівники області, міст, районів, не кажучи вже про вищих чинів, мають величезні зарплати та ще й одержують матеріальну допомогу, — запитував чоловік, який не побажав сказати, хто він і звідки.
— Сперечатися на цю тему з вами не буду. Відповідаю тільки на конкретні запитання конкретних людей.
— Цікаво знати, у чому наш уряд бачить покращення життя? Літр молока колись коштував 2 гривні, а зараз — 6, м’ясо теж удвічі подорожчало, не кажу вже про вартість медикаментів.
— Ціни, як відомо, формує ринок. Влада не може диктувати тут свою волю. Хоча в нашій області ціни на продукти харчування далеко не найвищі.

ГРОШЕЙ ЗАВЖДИ БРАКУЄ
— Звернутися до вас за допомогою спонукає складна ситуація з ремонтом даху нашої школи — НВК № 4, — зателефонував Юрій Яворський із Рожищ. — Цієї зими покрівля дуже пошкодилась. Сесія районної ради ще взимку виділила 75 тисяч гривень, щоб «підлатати» дірки. Але проблеми це не вирішує. Потрібно щонайменше 340 тисяч, щоб перекрити дах повністю. Без допомоги з обласного бюджету не можемо обійтися.
— Наскільки мені відомо, у районному бюджеті є нерозподілені залишки, але, зрозуміло, місцева влада має план їх використання. На жаль, допомогти вам зараз дуже складно. Треба клопотатися про виділення коштів перед затвердженням обласного бюджету, що відбувається зазвичай наприкінці року. Є багато об’єктів, де потрібно ремонтувати покрівлі, міняти системи опалення. Це — дитячі садочки, інші заклади бюджетної сфери. Я знав про подібну проблему в Уляниківській школі Рожищенського району і поклопотався, щоб їм було виділено 250 тисяч гривень. Але жодного звернення щодо вашої школи досі від керівництва району не надходило. Тому завчасу подавайте клопотання, готуйте документи, щоб потреби було враховано у бюджеті 2014 року.
— Ще торік на сесії Луцької районної ради було прийнято рішення зробити тверде покриття дороги у Рокинях на вулиці Польовій. Казали, що виділять кошти, ніби й розпочали роботу. Але до сьогодні на вулиці затишшя. Прошу вас вплинути на селищного голову, бо, як виявилося, затримка через те, що неправильно оформлені документи.
— Луцький район, як і всі інші, отримав із держбюджету цього року значні кошти на ремонт і будівництво доріг. Наскільки мені відомо, виділяли значні суми — від 700 тисяч до 2 мільйонів гривень. Містам дісталися ще більші кошти. З обласного бюджету викроїли 35 мільйонів гривень для будівництва і ремонту комунальних доріг. Враховуючи пропозиції районів, сформовано перелік вулиць населених пунктів, де буде проводитись ремонт. Його можна побачити на сайті облдержадміністрації. Я поцікавлюся, чому виникла затримка з роботами на вулиці Польовій у Рокинях. Відповідь вам буде надано.
— І про освітлення Рокинь хочу запитати. Чому в нас нема жодного ліхтаря? Ми згідні платити, щоб селище було цивілізованішим.
— Ініціатива має йти від голови селищної ради. Треба виготовити проектно–кошторисну документацію. І громада має долучитися до фінансування. На дольовій участі надасть підтримку районна рада, і обласна готова підставити плече. Але початок — за селищною радою.
— Будь ласка, допоможіть відремонтувати аварійний міст у нашому селі. Виряджаємо дітей до школи і кожен день переживаємо за них. Міст такий, що ходити страшно. У районі кажуть, щоб селяни робили його власним коштом. А де ж нам взяти такі гроші? — скаржаться жителі села Малий Обзир Камінь-Каширського району.
— Насамперед треба з’ясувати, у чиїй власності цей міст. Поцікавлюсь в управлінні промисловості й інфраструктури облдержадміністрації, який вихід можна знайти в цій ситуації. Думаю, спільними зусиллями спробуємо вирішити вашу проблему.
— Моя дочка — інвалід І групи, пересувається тільки на візку. Доїхати до центру села не може, бо дуже погана дорога. Я звертався в попередні роки до влади. Приїжджала комісія, але відремонтувати тих 350 метрів дороги так і не вдалося, — зателефонував Анатолій Повх із села Дідичі Ківерцівського району.
— Перелік доріг, які підлягають ремонту цього року, складали за пропозиціями районної влади. Після розмови із керівництвом Ківерцівського району зможу дати вам конкретнішу відповідь листом.

ХОЧЕТЬСЯ ЖИТИ ПО-ЛЮДСЬКИ
— Просимо допомогти у будівництві сміттєзвалища. Не вистачає коштів, щоб зробити нормальний полігон для відходів. Така ситуація не тільки у нашому селі, а й у більшості. Чи може обласна рада надати допомогу у виготовленні проектної документації, забезпечити фінансову підтримку, юридичний супровід? — запитують жителі Поворська, що в Ковельському районі.
— Зазвичай сміттєзвалища розташовують за межами населеного пункту, тобто на землях державної власності. Тому з приводу виділення земельної ділянки для полігона звертайтеся в райдержадміністрацію. Юридичну допомогу ми надамо, якщо буде звернення сільського голови.
— Минулого року я вже телефонував із приводу незаконного захоплення землі в селищі Колки. Розповідав, що у нас люди господарюють як хто хоче. Копають ставки, не маючи відповідних дозволів. Колись селищна рада виділяла по 8 соток, а зараз приватизовують по 12 — 16, і ніхто не питає, де ж ця «зайва» земля в людей взялася, — скаржиться житель Колок.
— Торік, готуючи відповідь на ваше звернення, я спілкувався з керівництвом районної ради, просив уважніше перевірити дотримання відповідних законів, які стосуються контролю за використанням землі. Звичайно, у першу чергу несе відповідальність селищний голова. Але й екологічні служби повинні поцікавитись законністю ставків на присадибних ділянках. Обов’язково повернемось до порушеного вами питання.
— Хочемо похвалити сільського голову: дбає про благоустрій, турбується про людей. Єдина проблема — погано курсує автобус, якому вже до 40 років, часто виходить з ладу. Йдеться про маршрут Нововолинськ — Кречів, — непокояться жителі села Мовники Іваничівського району.
— Дам доручення відповідним службам втрутитись, знайти перевізника, послуги якого будуть задовольняти людей. Відповідь вам надішлемо.
— Із цими реформами у медицині маємо нерозбериху: з Торчинської лікарні автомобіль забрали, люди не знають, де тепер шукати «швидку допомогу».
— Як і раніше, треба дзвонити на номер 103 і «швидка» приїде. А щодо реформ, то обласна рада рішення про реформування охорони здоров’я не приймала. Ми затвердили рішення про утворення обласного комунального закладу — Центру екстреної медичної допомоги, який тепер фінансується з обласного бюджету. Для людей не важливо, на чиєму балансі знаходиться автомобіль «швидкої». А в обслуговуванні людей погіршення бути не повинно.
— Вкотре хочу нагадати про кричуще становище сім’ї Бобровських із Луцька, з п’яти осіб троє — інваліди, на відкриту форму туберкульозу можуть захворіти й решта членів родини. Багато разів зверталися, щоб вирішити питання із житлом, але досі люди мучаться, — клопочеться пенсіонер Віктор Брачій, який вже не вперше телефонує з цього приводу на «пряму лінію».
— Житлові проблеми — в компетенції міської влади. Але в обласній раді, сподіваємося, до кінця року з’явиться можливість виділити однокімнатну квартиру для цієї сім’ї. Є два проекти рішень стосовно розподілу помешкань, чекаємо завершення спорудження житлового будинку. Один проект підготовлений депутатом Анатолієм Грицюком, інший — депутатом Олександром Курилюком. У цих проектах — різні претенденти на житло, але прізвище Бобровського є в обох списках.
— Наше село газифіковане на 90 відсотків, балони зі скрапленим газом тепер не доставляють. А що робити людям, які не змогли підвести природний газ? Голова Шельвівської сільської ради це питання вирішити не може, — нарікає житель села Войнин Локачинського району.
— Я записав ваше прохання. Навіть якщо йдеться про потреби кількох сімей, треба шукати можливість допомогти. Адже, як правило, газ неспроможні підвести до своїх осель люди похилого віку, малозабезпечені. Тому районна влада має втрутитись.