Викладачка німецької не вірить, що я зробила завдання, розраховане на 5 хвилин, доки вона пояснювала, як його виконувати. Слід було перекласти оголошення про оренду квартир...
Викладачка німецької не вірить, що я зробила завдання, розраховане на 5 хвилин, доки вона пояснювала, як його виконувати. Слід було перекласти оголошення про оренду квартир... «Я їх стільки прочитала, що тепер зміст розумію і на чужій мові», – пояснюю. Та й що там перекладати? Скрупульозні німці чітко пишуть, що хочуть або пропонують і скільки це коштує. Ніякої тобі творчості. Не те що наші люди. Оголошення, написані ними, такі захоплюючі, що я читаю їх, як художню літературу, задля задоволення. От наприклад: «Жінка старшого віку, патріотка України, візьме на квартиру порядну дівчину». При зустрічі ця, як виявляється, бабуся дивиться на вас прискіпливим поглядом і запитує, чому у вас так довго триває робочий день. Думаю, вечорами патріотці України кортітиме комусь пожалітися на нелегку долю і поганого Януковича. Або ще, чисто за Фрейдом: «Господар візьме на підсилення двох дівчат». Боюся навіть подумати, що він насправді мав на увазі. Хлопець пропонує дівчині спільно проживати у його квартирі, гарантує свободу й анонімність, від грошової оплати відмовляється. «Двоє дівчат візьмуть на підселення ще двох дівчат. Буде весело!», «Хлопець шукає дівчину, щоб разом винаймати житло. Самому дорого». Після цього німецькі оголошення, написані мовою цифр і фактів, здаються сухими і нецікавими. А нашим людям може не вистачати грошей, але точно не креативу. Оголошення читала Ярослава Тимощук.