ЩОБ ПРОГОДУВАТИ СЕСТРИЧОК, ПІШОВ У НЕЛЕГАЛЬНУ ШАХТУ-КОПАНКУ
Фільм-історію про юних шахтарів із Донеччини Міністерство культури не допустило до українського прокату...
Фільм-історію про юних шахтарів із Донеччини Міністерство культури не допустило до українського прокату...
Проте школярам Луцької гімназії №4 імені Модеста Левицького нещодавно пощастило познайомитися із Дмитром Оприщенком, одним із героїв нашумілої в Україні документальної стрічки «Шахта №8», та переглянули уривки фільму. У ньому йдеться про дитячу працю на нелегальних і смертельно небезпечних шахтах — копанках на Донеччині, знятий естонською режисеркою Маріанною Каат. Сюжет фільму та долю героїв гімназисти обговорили під час «Уроку правової свідомості та громадської активності», організованого молодіжною організацією «Учнівське братство»
Ярослава ТИМОЩУК
Події відбуваються у містечку Сніжне. Головний герой фільму — 15-річний Юрій Сіканов. Хлопець рано втратив батька, мати страждає алкогольною залежністю. Щоб прогодувати себе і двох своїх неповнолітніх сестер, Юра йде працювати в шахту–копанку. Його друг, інший персонаж фільму, Дмитро Оприщенко ще з десяти років працює в нелегальній шахті разом зі своїм вітчимом. Вугілля на копанках з–під землі видобувають вручну. Такі підпільні шахти без жодних засобів безпеки на Донеччині звуться також «дірками». За відсутності альтернативи вони забезпечують місцевим жителям стабільний заробіток. Зараз Дмитру — 22 роки. Кілька разів під час обвалів та інших аварій на шахті хлопець отримував серйозні травми. Після того, як копанки позакривали, хлопець почав працювати на легальній шахті. Окрім цього, Дмитро має фах кухаря–кондитера і заробляє приготуванням їжі. Юнак мріє здобути освіту еколога — «тому що в країні дуже багато сміття». Дмитро покинув курити і прагне реалізувати себе в громадській діяльності. — Своє майбутнє я бачу із отриманою вищою освітою. Хочу вирішувати локальні екологічні проблеми, а згодом, можливо, займатися правозахисною діяльністю, — розповідає Дмитро. ...А ось Юру Сіканова після фільму жорстоко побили битами, він довгий час перебував у Макіївській лікарні, потім півтора місяця переховувався від міліції, поки його зрештою не спіймали і не відправили в школу-інтернат. На щастя, згодом йому вдалося знайти роботу. Нещодавно донецький бізнесмен запропонував Юрі працювати в пекарні і підшукав житло в Києві.
На фото: Дмитро Оприщенко у нелегальній шахті працював із 10 років.