«Ти — моя довгождана радість, велика надія і найбільша любов. Маленький найрідніший чоловічок, на якого я не можу надивитися...
«Ти — моя довгождана радість, велика надія і найбільша любов. Маленький найрідніший чоловічок, на якого я не можу надивитися. Навіть якщо спиш, не відходжу далеко від колиски, так цікаво спостерігати, як ти хмуриш лобик чи усміхаєшся уві сні. Коли болить животик, твій крик крає серце, я фізично відчуваю твої страждання і почуваюсь нещасною та безпорадною… Хочеться захистити свою кровиночку від усього злого — від болю, хвороб, бід. Постійно відчуваю страх: а раптом я щось роблю не так, про щось не знаю. Виникає багато запитань. Наприклад, тепер модно носити діток у так званих слінгах із тканини або в рюкзаках-«кенгуру». Чи це безпечно? На хрестини нам подарували ходунки, але я чула, що використовувати їх не варто. Хочеться знати, які вправи треба робити, щоб синочок краще розвивався, які обстеження слід пройти, аби бути впевненим, що з ним усе гаразд. Будь ласка, надрукуйте про це в газеті». З повагою Оля.
На запитання молодої мами відповідає досвідчений педіатр, заступник головного лікаря Луцької дитячої поліклініки Надія Іванівна Климович: — На жаль, автор листа не вказала віку немовляти, а це дуже важливо. Наприклад, поки дитина не здатна самостійно утримувати голівку у вертикальному положенні, необхідно всіляко оберігати шийний відділ хребта від можливих ушкоджень, а тому не варто використовувати різних пристосувань на зразок «кенгуру». Не можна поспішати і садовити маля. Приблизно у чотири місяці положення лежачи перестає задовольняти дитину, вона прагне бачити якомога більше навколо. Через це й прагне сидіти, але ні її хребет, ані м’язи до цього ще не готові. Тому не бажано довго (довше, ніж 5 хвилин) гуляти у візочку сидячи. Лише коли малюк навчиться сідати самостійно, можна дозволити бути у такому положенні стільки часу, скільки йому хочеться. У 8—9 місяців, коли дитинка натренувала м’язи повзанням, вона береться пробувати утримувати рівновагу, вчитися ходити. Але використовувати для цього ходунки я б не рекомендувала, бо це гальмує розвиток навику самостійної ходьби, маля звикає до механічної підтримки, вестибулярний апарат не тренується. Іноді дитина, довго пересуваючись у ходунках, звикає неправильно ставити ніжки, спиратися на пальчики. Тому гуляти у такий спосіб можна не більше 30 хвилин на день (2—3 рази по 10 хвилин). До року починається формування дрібної моторики, немовля тягнеться до іграшок, пізнає предмети на дотик. Це дуже важливий процес, який безпосередньо залежить від стану нервової системи дитини. Тому з 8—9 місяців треба пропонувати ігри, які стимулюють розвиток дрібної моторики. Це активізує розвиток мовної функції, бо в корі головного мозку центр, відповідальний за здійснення дрібної моторики, розташований поруч із центрами мови. Потрібно щодня робити комплекс гімнастичних вправ, проводити сеанси загальнозміцнюючого масажу, прості прийоми якого кожній мамі показують педіатри. Що ж до медичних обстежень, то важливо контролювати ріст, вагу, вимірювати окружність голови. При досягненні 1—2 років варто зробити аналіз на рівень гемоглобіну в крові, аби переконатися, що немає дефіциту заліза. Анемія — це стрес для серця, головного мозку, судинної системи. Якщо у батьків є проблеми із зором, уже з 9 місяців педіатр може запропонувати обстеження в окуліста.
