Схоже, представники командних видів спорту України після багаторічних невдалих виступів на європейській арені починають повертатися на престижні змагання континентального рівня...
Схоже, представники командних видів спорту України після багаторічних невдалих виступів на європейській арені починають повертатися на престижні змагання континентального рівня. Першими вдалу спробу здійснили наші баскетболістки, які пробились у фінальну частину чемпіонату Європи 2013 року
Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ
Буквально за крок до такого ж успіху, на жаль, зупинилась наша жіноча національна збірна з волейболу, яка минулої суботи у Франції проводила другий матч плей-оф на чемпіонат Європи нинішнього року. Як відомо, перший поєдинок тиждень перед тим ці суперниці зіграли у Луцьку на майданчику обласної дитячо-юнацької спортивної школи. Ця зустріч закінчилась перемогою українок — 3:1 (25:23, 25:17, 24:26, 30:28). Для здобуття путівки на чемпіонат Європи, який у вересні пройде у Німеччині та Швейцарії, нашим волейболісткам необхідно було з будь-яким рахунком перемогти француженок у гостях, а в разі невдачі у матчі плей-оф потрібно було брати гору в «золотому» сеті. Поєдинок, що відбувався у невеличкому французькому містечку Сен-Д’є-де Вож, не транслювався по телеканалах на Україну, тому за ходом подій, що розгорталися на майданчику, я стежив в Інтернеті разом із завідувачем редакції новин Волинської обласної державної телерадіокомпанії Юрієм Яцюком. Уже традиційно перед початком гри обмінялися власними прогнозами. Обидва передбачали, що у збірної України після перемоги в Луцьку шанси значно вищі. Тренерам нашої команди залишалось тільки психологічно налаштувати своїх волейболісток на перемогу, а майстерності й досвіду нашим гравцям не позичати. Головний тренер команди Гарій Егіазаров виставив на матч бойовий склад: Тетяна Козлова (капітан), Ірина Трушкіна, Надія Кодола, Інна Молодцова, Олександра Перетятко, Наталія Захаревич. У грі також брали участь два ліберо — Вікторія Деврос і Олена Сидоренко. У стартовому сеті суперниці, як кажуть, йшли нога в ногу до рахунку 11:11. А потім українки відірвались — на другу технічну перерву вони пішли лідируючи — 16:11. Ще за декілька хвилин їхня перевага вимірювалась вісьмома очками — 20:12, 23:15, а в підсумку — 25:20. У другій партії теж довго точилася рівна боротьба — 10:10, при цьому француженки тільки один-єдиний раз виходили вперед — 7:6. Друга технічна перерва відбувалася за рахунку 16:12. Здавалося, ніщо не обіцяє українкам неприємностей. А наприкінці сету наша збірна вела 23:21 і була за два кроки до перемоги. Але вирішальні чотири очки несподівано здобули господарки — 25:23. Цей момент, як з’ясується згодом, став переломним у матчі. У третій партії українки, засмучені поразкою у попередній, теж поступились — 20:25. А в четвертому сеті французькі тренери, можна сказати, переграли своїх українських колег тактично. Адже вони дали відпочити лідерам своєї команди, щоб зберегти їхні сили на вирішальні сети. Господарі «віддали» гру суперницям майже без боротьби (у ході зустрічі рахунок був 8:2, 12:4, 22:14) — 25:18, але до заключної партії француженки підійшли менш втомленими. П’ятий сет наші волейболістки розпочали невдало — 0:3, 2:7. На технічну перерву команди пішли з рахунком 4:8. Потім рахунок скоротився до мінімуму — 7:8. Однак далі очки набирали господарки, які й довели партію до перемоги — 15:8. Отже, збірна Франції взяла реванш за поразку в Луцьку, таким чином зрівнявши загальний рахунок — 1:1. Для визначення переможця було призначено додатковий «золотий» сет. Можна собі уявити, з яким інтересом і хвилюванням ми очікували, як будуть розгортатися події на майданчику. Більше ніж півгодини жодних новин із міста Сен-Д’є-де-Вож не надходило. А потім засвітилось табло, на якому горіли цифри 15:11. На жаль, на користь збірної Франції, а не українок. Таким чином саме француженки здобули путівку на чемпіонат Європи, де у групі Б їхніми суперницями будуть бельгійки, італійки і швейцарки.
