Великий Окорськ — одне з шести сіл Затурцівської сільради. Причім найвіддаленіше. До Затурців — 10 кілометрів. І коли потрібна якась довідка, людям доводиться йти п’ять кілометрів до центральної автотраси, а вже звідти добиратись попутною машиною чи автобусом до сільради...
Великий Окорськ — одне з шести сіл Затурцівської сільради. Причім найвіддаленіше. До Затурців — 10 кілометрів. І коли потрібна якась довідка, людям доводиться йти п’ять кілометрів до центральної автотраси, а вже звідти добиратись попутною машиною чи автобусом до сільради. Найгірше взимку. Рейсовий автобус, як перемете дорогу, до села не доїжджає. Та й влітку чи в осінню негоду по ній важко проїхати — вибоїна на вибоїні. Крім дороги, у Великому Окорську є й чимало інших проблем: нема магазину, газу, водопроводу, лазні... Потребує капітального ремонту клуб, школа. У фельдшерсько-акушерському пункті немає працівника. Отож, селяни радо підтримали ініціативу Інституту аналізу державної і регіональної політики, який в чотирьох районах області за підтримки програми МАТРА КАП Посольства Королівства Нідерланди і сприяння облради впроваджує проект “Сільський староста — лідер сільської громади” – про створення сільського комітету. — Торік у жовтні ми проводили у селі соціологічне дослідження. Дев’яносто відсотків селян висловилися за створення сільського комітету,— сказав у розмові директор інституту Олег Савчук. — Усі опитані вважали, що йому під силу вирішити питання благоустрою вулиць, кладовищ, будівництва і ремонту шляхів, організувати допомогу громадянам похилого віку, самотнім, збут сільськогосподарської продукції. Ініціативна група села висунула кандидатів до сільського комітету і на посаду старости. У списку були активні, небайдужі до проблем села люди, ті, які користуються найбільшим авторитетом в односельців. Та чи підтримає їх громада? Відповідь на це запитання могли дати лише сходи селян. Щоб вони відбулися згідно з чинним законодавством, затурцівському сільському голові Володимиру Патійчуку і фахівцям інституту довелося провести чималу підготовчу роботу. Тож перед сходом вони хвилювалися: чи прийдуть люди? Та у визначений день зал сільського клубу був повний — жодного вільного місця. Прийшли навіть люди, яким уже за 80. 83-річний інвалід війни Іван Тисновець прийшов разом із 87-річним Степаном Лукащуком. Обоє ще пам’ятають сільського старосту, якого називали солтисом (до 1939 року у селах Волині керували старости). “То був господар села,— розказують довгожителі. — Його шанували люди, бо тримав порядок”. — Розвалився колгосп і зараз у селі нема влади,— обгрунтував свою позицію Степан Лукащук. — Коли в людини якась біда, нема в кого просити помочі. Голову сільського комітету і членів обирали таємним голосуванням. Після підрахунку голосів з’ясувалося, що переміг завідуючий майстернею кооперативу “Промінь” Олег Ліщинський — набрав 67 голосів (його суперник — 37). Олег Святославович й став сільським старостою. Крім нього, до складу комітету було обрано сім членів з одинадцяти запропонованих кандидатур. Увійшли представники від кожного села (комітет діятиме на території трьох сіл — Квасовиця, Великий і Малий Окорськ). Затурцівський сільський голова Володимир Патійчук задоволений новообраним старостою, бо, каже, матиме хорошого помічника. Олег Святославович – добрий організатор, працював заступником голови колгоспу, має досвід роботи з людьми. Судячи з реакції залу і теплих вітань, задоволені своїм лідером й селяни. — Олег Святославович молодий, енергійний, вболіває за людей, село,— доповнила характеристику пенсіонерка Віра Франчук. — Він не цурається ніякої роботи. Треба було дах клубу відремонтувати — поліз сам. На сході селяни визначили й коло проблем, які, на їх думку, необхідно вирішити сільському старості. Сам же сільський голова першочерговим завданням вважає газифікацію села. — Будемо прокладати газопровід від Затурець,— сказав у розмові. — Зберемо гроші з кожного двору. Трохи, може, виділять місцевий сільськогосподарський кооператив, обласна влада. А навесні треба буде братися за дорогу. Хоча б на перших порах замостити. — За сільськими комітетами – майбутнє,— вважає директор Інституту аналізу державної і регіональної політики Олег Савчук. — Поляки це вже зрозуміли. І, розпочавши адміністративну реформу, надали ширші повноваження низовим органам самоорганізації населення і, зокрема, сільським солтисам. Їх досвідом треба скористатися. Адже попереду у нас теж адміністративна реформа, укрупнення сільрад. А коли до їх складу входитиме шість і більше сіл, голові тяжко буде справлятися з обов’язками без помічника. А поки що основне завдання, яке стоїть перед старостою, — легалізувати комітет, а це, передбачає Олег Савчук, буде нелегко. Адже Закон про органи самоорганізації населення писався, так би мовити, під міські, будинкові, вуличні комітети, у ньому не врахована специфіка села, не чітко визначені фінансові аспекти діяльності комітету, складна процедура створення, реєстрації. Та попри це в Локачинському районі уже нині нараховується 30 сільських комітетів. П’ять з них, за словами голови районної ради Віктора Загорського, уже заявили про себе добрими справами. Євгенія СОМОВА.
