Вранці на тролейбусній зупинці зупиняю маршрутний автобус №15 (номер машини АА9755ЕЕ). Водій пригальмував і відчинив двері — троє пасажирів почали підніматися сходинками, але він і не думав зупинятися...
Вранці на тролейбусній зупинці зупиняю маршрутний автобус №15 (номер машини АА9755ЕЕ). Водій пригальмував і відчинив двері — троє пасажирів почали підніматися сходинками, але він і не думав зупинятися.
Так, ускочивши на ходу, їхала на роботу. Зробила зауваження водію і кондуктору, тож на наступних зупинках уже гальмували. Але ж як він їхав! Це були суцільні перегони тролейбусів та інших маршруток. Окрім того, задні двері автобуса не працювали і кондуктор просила переходити на середні. Що ж це за обслуговування, коли машина несправна, а водій у ранковий час пік уявляє себе Шумахером. За курсуванням маршруток №15 і №15а почала уважно стежити після того, як якось їхала з роботи у майже порожньому автобусі. Кондуктор телефонував у депо і голосно скаржився на маршрутку–приватника з таким самим номером, який перед ним забирає усіх пасажирів. Очевидно, у відповідь їм порадили обігнати конкурента, бо після дзвінка кондуктор щось шепнув водію і той поїхав із такою швидкістю, що не зупинявся на вимогу пасажирів. Вийти на своїй зупинці я змогла лише після погрози скаргою на господарів маршрутки. А нещодавно у жовтій маршрутці «Богдан» побачила понад три десятки першокласників, які з пришкільного відпочинкового табору їхали на екскурсію. Знайома вчителька, яка супроводжувала школярів, сказала, що на тролейбусній зупинці по проспекту Відродження зупиняла автобус 15–ку (там би дітям було більше місця). То водій, аби не брати дітей, пригальмував за чотири метри від зупинки і тільки там висадив своїх пасажирів. Доки триватиме хамство маршрутників у Луцьку, запитує Леся Бондарук.
