Минуло 40 скорботних днів, як відійшла у Вічність видатний мовознавець Волині доктор філологічних наук, професор Людмила Василівна Бублейник (на фото)...
Минуло 40 скорботних днів, як відійшла у Вічність видатний мовознавець Волині доктор філологічних наук, професор Людмила Василівна Бублейник (на фото)
Народилася Людмила Василівна на східних теренах України, в місті Алчевську Луганської області в учительській сім’ї. У родині панував дух книги, яка й визначила її майбутній життєвий шлях. З відзнакою закінчивши Дніпропетровський державний університет, свій трудовий шлях починала вчителькою російської та української мов у Горлівці на Донеччині. Потім вирішила розширити обрії своїх знань із лінгвістики і вступила до аспірантури Орловського державного педагогічного інституту (Росія). У 1968 році Людмила Бублейник переїхала на Волинь і почала працювати в Луцькому педагогічному інституті ім. Лесі Українки доцентом, професором кафедри російської мови, завідувала цією кафедрою, згодом — іншими кафедрами у Волинському державному університеті. З 2006–го — професор та завідувач кафедри теорії та практики перекладу Волинського інституту економіки та менеджменту. Людмила Бублейник є автором понад 200 опублікованих праць. Сфера наукових інтересів Людмили Василівни Бублейник надзвичайно широка — це не тільки лексика і стилістика української, російської та білоруської мов, зіставна лінгвістика, а й мова художньої літератури, проблематика білінгвізму, перекладознавство, методика викладання мов у вищій школі тощо. У 2000 році Людмила Бублейник видала навчальний посібник зі спецкурсу для студентів гуманітарних факультетів «Особливості художнього мовлення». Вона досліджувала мову Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, Є. Маланюка, О. Пушкіна, М. Лермонтова, С. Єсеніна, А. Ахматової, М. Цвєтаєвої та інших класиків російської й української літератури, вивчала волинську говіркову лексику та архетипний у світосприйнятті українського селянина образ землі в романі-епопеї Уласа Самчука «Волинь». Людмила Василівна була одним з авторів–упорядників колективної монографії у трьох томах «Роде наш красний…Волинь у долях краян та людських документах», працювала в редакційних колегіях багатьох філологічних збірників у Луцьку, Рівному, Кривому Розі та інших містах, очолювала редакційну колегію часопису «Проблеми славістики» (Луцьк). Свій великий досвід і глибокі знання вона успішно передавала молодшому поколінню мовознавців. Її лекції завжди викликали у студентів глибокий інтерес, їх захоплювала лекторська майстерність, блискуче володіння мовами, ерудиція викладача. Людмилу Василівну із вдячністю згадує не одне покоління випускників філологічних факультетів. Тож хай пухом буде для неї волинська земля, якій вона віддала десятиліття сумлінної праці. Колеги.
