Заповітну мрію дівчини-інваліда — мати власну швейну машинку — здійснив обласний центр зайнятості...
Заповітну мрію дівчини-інваліда — мати власну швейну машинку — здійснив обласний центр зайнятості...
Валентина БЛІНОВА
Інна Малащицька (на фото), торішня випускниця Рожищенського навчально-реабілітаційного центру, на жаль, не може похвалитися добрим здоров’ям: дівчина – інвалід ІІ групи. Діагноз, який їй поставили лікарі, звучить як вирок: дитячий церебральний параліч. Це означає, що вона не може обходитися без милиць. Але хай якими непереборними здаються, на перший погляд, перепони, Інна ніколи не втрачала надії, що її мрія теж обов’язково збудеться. У навчально-реабілітаційному центрі вона вивчала швейну справу. Це їй дуже сподобалося: моделювати фасони нарядного вбрання, безформний відріз тканини перетворювати на гарну обновку – звісно, під керівництвом педагогів. Дівчина усвідомлювала, що улюблене заняття стане недосяжним, як тільки опиниться вдома: у батьків, що живуть у селі Котів Ківерцівського району, немає швейної машинки. І навряд чи вона коли–небудь буде. Адже стабільний дохід родини — пенсія Інни та стипендія брата. У тата і мами роботи немає. Вони лише утримують домашнє господарство, тож найближчим часом навряд чи їм вдасться назбирати грошей на вартісну річ. Про те, що їй необхідна швейна машинка, аби займатися улюбленою справою, Інна наважилася привселюдно сказати на Святі остан-нього дзвоника, де була і директор обласного центру зайнятості, депутат обласної ради Раїса Кучмук. — Таке незвичайне зізнання зворушило до глибини душі, — зізналася керівник. – Адже з досвіду роботи у службі зайнятості знаю, що зазвичай випускників вишів чи коледжів насамперед цікавить висока заробітна плата та престижна посада. Інні ж передусім потрібен був лише засіб, щоб самій заробляти собі на прожиття. Раїса Євгенівна з допомогою не байдужих до долі випускниці людей знайшла можливість подарувати їй корисну для майбутнього самостійного працевлаштування річ. — Швейну машинку дівчині вручили привселюдно на святі села, — додав директор Ківерцівського районного центру зайнятості Микола Музичук. – Не лише вона, а й усі присутні були вражені незвичайним подарунком, що коштує досить недешево. Тепер Інна не тільки радує себе та рідних скромними обновками, а й інколи відгукується на прохання односельчан, коли потрібно виконати якусь нескладну роботу. Однак дівчина відчуває, що їй бракує знань та навичок для того, щоб стати справжнім майстром улюбленої справи. — Хотіла б і далі вчитися, — зізналася вона під час зустрічі. — Не відмовилася б піти на курси, які організовує служба зайнятості. — Якби Інна здобула професію швачки, можна було б допомогти їй із працевлаштуванням у Котові, — така думка дернівського сільського голови Олексія Лисюка. – Адже в цьому селі, що входить до нашої сільської ради, немає пункту побутових послуг. Замовлень у кравчині не бракувало б. Тож поки перше робоче місце чекає дівчину, обласна служба зайнятості шукає варіанти, які б найкраще підійшли для її професійного навчання. — Така послуга доступна не тільки завдяки коштам Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, — пояснила Раїса Кучмук. — Це можна зробити і за сприяння Фонду соціального захисту інвалідів. У нашої служби є змога організувати індивідуальне навчання Інни вдома. Напевне, так і буде, бо головне – вона сама хоче здобути професію. Цей особливий випадок свідчить, що в нашій області фахівці служби працевлаштування організовують профорієнтаційну роботу, що спрямована на конкретну молоду людину, із врахуванням особливостей ринку праці та тенденцій зайнятості. До цього спонукає і статистика. На 1 червня цього року на обліку перебувало 5979 осіб віком до 35 років, тобто 59 відсотків від усіх безробітних. Відсутність виробничого досвіду, стажу роботи за професією – причини, що роблять молодь соціально вразливою на ринку праці. Тому служба зайнятості орієнтує юнаків та дівчат здобувати нові професії, додаткові вміння та навички. Завдяки підвищенню конкурентоздатності знайшли постійне місце праці понад 1640 осіб із 4790, які зареєстровані у службі зайнятості впродовж січня – травня як шукачі роботи.