Усю зиму ми підгодовували синичок: несолене сало, соняшникове насіння, хлібні крихти постійно були у годівниці, розташованій навпроти вікна...
Усю зиму ми підгодовували синичок: несолене сало, соняшникове насіння, хлібні крихти постійно були у годівниці, розташованій навпроти вікна... Птахам — користь, а нам — неабияка втіха. Бо, крім синичок, дармові харчі зацікавили й горобців, снігурів, ворону і навіть дятла. Мабуть, пташина «пошта» спрацювала, бо цього літа в нашому обійсті оселилося як ніколи багато птахів. Недільний ранок на Івана Купала розпочався таким пташиним концертом — заслухалася! І пошкодувала, що не вмію розрізняти пернатих за їхніми неповторними соло та незвичайним оперенням. Досі такий ранковий пташиний «рейвах» доводилося чути хіба що у світанковому лісі, заночувавши в наметі. Пошкодувала, що нема поруч такого досвідченого орнітолога, хоч і самоучки, як Павло Шесталюк із Хворостова, що в Любомльському районі. Він би точно розтлумачив, що то за красень із жовтогарячою грудкою і темно–коричневими крилами витьохкував на старій яблуні. А можливо, птахів так привабила невелика рукотворна водойма, що з’явилася у нашому дворі? Щовечора вони злітаються на водопій, і при цьому приблудний кіт, названий Лордом, веде себе цілком по–джентльменськи…
