ОДИН ГОЛОВА РАЙОНУ СІЛЬРАДУ ВИСЕЛИВ, А ІНШИЙ ХОТІВ ПОВЕРНУТИ

Нещодавно в нашій газеті було опубліковано статтю про те, як у Кортелісах Ратнівського району під розпаювання потрапило приміщення, де, крім контори сільгосппідприємства, розташовувалися сільрада, відділення «Ощадбанку», пошта та кімната дільничного (на фото)...

Сергій НАУМУК


За сприяння районної влади сільську раду завбачливо перемістили в амбулаторію. У статті помилково вказано, що сільську раду виселяв голова Ратнівської райдержадміністрації Валерій Трикош. Насправді виконавчу владу району тоді очолював Адам Харлампович, а головою районної ради був Микола Макарук.
— На час мого приходу на посаду голови РДА у тому приміщенні вже не було сільради. Будівлю розпаювали. Це була колективна власність без жодної державної частки. На зборах прийняли рішення про співпрацю з інвесторами із Дніпропетровська. Я не міг іти проти волі людей. Мене як керівника району цікавили робочі місця, податки і соціальний захист працівників, — розповів Валерій Трикош.
Саме він задумав повернути сільраду на попереднє місце й почав робити для цього певні кроки. Перш за все у котельні, що обігріває школу та контору сільгосппідприємства, було замінено старий неефективний газовий котел на новий твердопаливний. Це дало значну економію коштів. Валерій Трикош обіцяв працівникам сільради переселити їх назад та профінансувати ремонт, адже попереднє приміщення за кілька років занепало. Проте не встиг завершити задумане, бо його звільнили з посади голови райдержадміністрації.
— Треба було внести цю будівлю в рахунок невитребуваних паїв, — розповів Валерій Олександрович. — Тоді районна влада мала знайти кошти і викупити споруду, щоб це була спільна власність територіальних громад району. Такі гроші можна було відшукати. Попередники цього не зробили, а я не встиг. Тоді кмітливий підприємець придбав те, що не викупила влада. Проте навіть у такій ситуації я бачив вихід. Хотів запропонувати підприємцеві викупити коштом районного бюджету приміщення, а як компенсацію виділити йому десь в іншому місці ділянку. Нехай би будував там собі крамницю чи щось інше. Думаю, ми знайшли б спільну мову. Цей випадок може бути уроком для інших господарств, які ще не розпайовані. Важливо, щоб ситуацію контролював сільський голова та районна влада.