ЩОБ У СЕЛАХ ЖИЛОСЯ НЕ ГІРШЕ, ЯК У МІСТІ

Жнивної пори, коли хлібороби трудяться на ланах до смеркання, не можна забувати й про насущні проблеми сільських територій ― освітлення доріг, облаштування санітарних кімнат у школах, наповнення дитсадків. Тому актуальним є доручення Президента Віктора Януковича, який вимагає від урядовців та влади на місцях дбати про підвищення рівня життя на селі, наближення його до міських стандартів. «Сучасне українське село повинно мати розвинуту інфраструктуру ― платформу для залучення інвестицій та відродження підприємницької активності, ― наголошує глава держави. ― Її невід’ємною складовою має стати комплексна розбудова аграрного ринку, розвиток доріг, транспорту, житлово-комунальної та інженерної сфер. Це повинно бути пріоритетом роботи уряду та місцевої влади»


ОЛЕГ МИХАЛЬЧУК


Згідно з плановими розрахунками, цьогорічний врожай зернобобових у державі загалом, зокрема і на Волині, обіцяє сягнути рекордних показників. І природно, що наші працелюбні селяни заслуговують гідної нагороди за свою працю.
― Насамперед ідеться про поліпшення інфраструктури на селі, соціальний захист, охорону здоров’я, культуру, сферу послуг, на що якраз і націлює глава держави, ― зазначає заступник голови ― керівник апарату облдержадміністрації Станіслав Ющик. ― Без згоди відповідної територіальної громади на Волині не закрито жодного ФАПу чи амбулаторії, освітнього закладу. Влада дослухається до людей ― керується їхніми побажаннями, максимально задовольняючи потреби. Хоча підвищення якості життя волинян безпосередньо пов’язане з реформами ― подекуди болісними, непопулярними, однак необхідними для досягнення реальних результатів.
Щоб з’ясувати динаміку соціально–економічних перетворень на селі, облдержадміністрація започаткувала низку своєрідних моніторингових досліджень ― прес–тури районами краю.
— Лише в такий спосіб можна відстежити дієвість кроків влади, ― вважає Станіслав Ющик. ― Бо реальне життя сповна пізнається саме на рівні селищної та сільської рад, де керівники найближчі до людей. Це, власне, й підтверджують здобутки місцевих громад Луцького району.
— Усі підрозділи влади активно долучилися до виконання президентських ініціатив. На доказ цього ― конкретні справи останніх трьох років, ― розповідає перший заступник голови Луцької райдержадміністрації Віктор Сіліхін. ― Добудовано школу в Баєві, амбулаторію ― в Боратині. Відкрито ФАПи у Великому Омелянику та Крупі, збудовано станцію очищення питної води у Брищі, автономну котельню для опалення Рокинівського навчально–виховного комплексу та дитячого садочка. Загалом уведено в дію близько чотирьох десятків соціально значимих об’єктів.
Як зазначає перший заступник, розвиток сільських територій підтверджує актуальність президентської вимоги про нагальність залучення інвестицій. Адже розбудова соціальної інфраструктури району на дві третини залежить від можливостей місцевих бюджетів і допомоги підприємств–інвесторів: Гнідавського цукрового заводу, СП ТОВ «Модерн–Експо», СП «Кромберг енд Шуберт Україна», фабрики м’яких іграшок «Тигрес», господарського супермаркету «Епіцентр». Завдяки залученим коштам вдалося оновити Торчинську районну лікарню. Тут відремонтовано харчоблок, хол, їдальню терапевтичного, а також приймальне, пологове, інфекційне та дитяче відділення. Не в кожній районній лікарні, як у Торчині, в палатах є холодильники та телевізори, ігрові кімнати для найменших пацієнтів. Сюди, у центр первинної медичної допомоги, який став пілотним у краї, їдуть переймати досвід навіть фахівці Вінницької області, звідки проект мігрував на Волинь.
У Луцькому районі в рамках втілення президентських ініціатив значні кошти спрямовано на соціально–економічний розвиток територій. За сприяння керівників сільськогосподарських підприємств відкрито навчально–виховний заклад у Коршовці, а на базі дитсадків ― додаткові групи у Липинах, Боратині, Підгайцях, Гіркій Полонці, Веселому, Воютині, Романові, Одерадах.
— Переконався, що має рацію голова облдержадміністрації Борис Клімчук, коли наголошує, що держава та обласна влада допомагає передусім тим, хто хоче щось робити, ― додає Віктор Сіліхін. ― Ми представили проект, на який уже виділено гроші з районного бюджету. За постановою Кабміну надійшли кошти з держбюджету на будівництво Торчинського дитячого садочка. Так само будуватимемо новий дитсадок у Шепелі.
Показовою є динаміка розбудови інфраструктури селища Торчин. На особливу увагу заслуговує реалізація локальних малих проектів, зініційованих місцевими громадами.
— Коли вісім років тому я прийшов на посаду, в селищі була катастрофічна ситуація з дорогами, ― пригадує торчинський селищний голова Юрій Кревський. ― Шляхів із твердим покриттям мали менш як 10 відсотків, а сьогодні вже близько 85. Недавно доасфальтували вулицю Народну, на що затратили близько 400 тисяч гривень. Два роки тому впорядкували Козацьку. А нині тривають роботи на Коцюбинського, де плануємо освоїти 420 тисяч. Об’єднали кошти обласного, районного та селищного бюджетів і встановили на вулиці Луцькій 72 ліхтарі. Загалом освітлено понад 90 відсотків торчинських вулиць. Залишилося змонтувати два–три десятки ліхтарів.
Показовим також є ставлення місцевої влади Торчина до проблеми збирання та складування твердих побутових відходів і сміття.
— У селищі встановлено 93 контейнери, які забирає спеціалізована машина і відвозить на полігон, ― розповідає Юрій Кревський. ― Цю практику втілюємо в рамках проекту «Європейський вектор». Через вісім років плануємо викупити сміттєвоза і контейнери. Уже нині мешканці стовідсотково оплачують їх оренду. І заборгованості немає. Єдине ― люди просять ще 40-50 кон­ тейнерів.
У перспективі селищна рада хоче спільно з «Європейським вектором» долучити до проекту «Чисте село» навколишні села. Торчинське УЖКГ уже готове укласти договори з сільрадами Білостока, Воютина, Хорохорина, Веселого та інших населених пунктів.

На фото: Заступник голови Луцької райдержадміністрації Віктор Сіліхін і заступник голови-керівник апарату облдержадміністрації Станіслав Ющик задоволені комп’ютеризацією Торчинської дитячої бібліотеки.