РЕАЛІЇ ЖИТТЯ: З П’ЯТИ БРАТІВ-ФРОНТОВИКІВ ЗАЛИШИВСЯ ОДИН

Кілька років тому ми надрукували в газеті розповідь про п’ятьох братів Демчуків із села Новостав Луцького району, яких призвали на війну і вони усі з неї повернулися живими, навіть не пораненими. Рідко таке бувало. Війна, немилосердна, братів пощадила, кулі їх обминали. А мирне життя виявилось жорстокішим, забрало уже чотирьох. Від правди не втечеш.
Цими днями до редакції завітала відвідувачка Ольга Швода.
— Ви мене не впізнаєте? Я дочка Йосипа Демчука. Ми зустрічались з вами, коли садили картоплю. 23 лютого, у День захисника Вітчизни, прийшли до тата сільський голова Сергій Яручик і наша активістка Марія Хом’як. Принесли подарунок. Батько був дуже радий і сказав: «Піди-но, дочко, в редакцію «Волині», подякуй добрим людям». Вибачте, що я трохи прийшла запізно — не було часу відірватися від сільських клопотів.
Попрощався з відвідувачкою. Порадив: «Давайте потерпимо до 9 травня. Напевно, знову тоді прийде до вас сільський голова».
Коли дочка останнього брата п’яти фронтовиків зачинила двері, подумав: «Хіба треба чекати Дня Перемоги? Подякувати за увагу і доброту ніколи не пізно».