Бог наче тримав парасольку над Любешівським районом на цих вихідних. Дощ, принаймні, обминав село Сваловичі, куди ми приїхали на відпочинок редакційним колективом...
Бог наче тримав парасольку над Любешівським районом на цих вихідних. Дощ, принаймні, обминав село Сваловичі, куди ми приїхали на відпочинок редакційним колективом... Бо коли телефонували із сусідніх районів області, то дивувалися, що в нас – сухо і сонячно. Чарівний світ волинських озер відкривали для себе на байдарках і моторних човнах. Про щось таємне шепотів очерет, чайки заклопотано туркотіли, латаття розсипалося білими зорями, а у воді дзеркально відображалася багата рослинність поліських водойм… Любешівські озера не так на слуху в туристів, як, скажімо, Світязь, але місцеві тим не переймаються: менше бруду і галасу. Попри це, навколишню територію все активніше облюбовують для будівництва дач. Один чоловік захотів вивищити свій відпочинковий комплекс на один поверх, але прислухався до поради місцевих жителів не робити цього. Мовляв, приватна оселя не може бути вищою за церковні куполи, що розташовані якраз по сусідству, розповіла Ярослава Тимощук.
