Рідні парки, сади в ніжнім цвіті –
Все до болю кохане, моє…
Скільки міст є на білому світі,
Та найбільше люблю я своє...
Рідні парки, сади в ніжнім цвіті – Все до болю кохане, моє… Скільки міст є на білому світі, Та найбільше люблю я своє. Так висловив свої почуття до Луцька, який 23 серпня святкує день народження, волинський поет Олександр Богачук. А з чим у вас асоціюється Луцьк? Чи розмовляєте ви з ним? Чи відчуваєте його голоси, кольори, запахи? Луцьк, як на мене, такий собі мудрий сивий дідусь, який крізь пальці дивиться на твої тимчасові та тривалі відсутності й поблажливо прощає ці маленькі зради. Він наче знає, що, натішившись рухом та шумом більших міст, ти по-новому оціниш його виважену тишу і спокій. Іноді собі думаю: якби Луцьк умів говорити, то що б сказав? Може, попросив би не порівнювати з іншими, а вдивитися у його харизму? Луцьк — місто, призначене радше не для квапливих туристських прогулянок, а для щирих і відвертих розмов.
