ЯК НАВЧИТИ ЛЮДЕЙ ДБАТИ ПРО СЕБЕ?

Офіційно на диспансерному обліку в лікувально-профілактичних закладах області зареєстровано до 180 тисяч волинян із гіпертонічною хворобою. Реально їх кількість, як припускають, удвічі більша. Люди або не підозрюють про свою недугу, або свідомо махнули на себе рукою: не обстежуються, не лікуються, ігнорують рекомендації медиків. Чому профілактика серцево-судинних захворювань є сьогодні найскладнішим і найактуальнішим завданням? Про це бесідуємо із керівником обласного центру кардіоваскулярної патології та тромболізису, професором, розробником програми «Волинькард» Андрієм Ягенським (на фото)

Галина СВІТЛІКОВСЬКА


—Моїй знайомій, якій за 60, діти подарували тонометр. Жінка, причому з вищою освітою, прилад так і не розпакувала, мовляв, від вимірювання тиску не поздоровшаєш, та й ніколи.
— На жаль, ситуація типова. У нас досі прийнято хвалитися: «Тиск зашкалює, а я ходжу на роботу, працюю на городі, турбуюсь про родину…». Людей, які дбають про себе, вважають ледь не егоїстами. Але при цьому далеко не всі задумуються, що інвалідність внаслідок серцево-судинних недуг — це удар, значні моральні й матеріальні втрати для родини, для держави і суспільства в цілому. У більшості європейських країн, де діють далекоглядніше, серцево–судинні недуги в загальній структурі смертності займають 40—49 відсотків, у нас цей показник — понад 65 відсотків. Завдяки профілактичним заходам цивілізований світ продовжив життя своїх громадян на 8—10 років, а ми досі втрачаємо багато людей працездатного віку, які стають жертвами інфарктів, інсультів. Тому ставлення до підвищеного артеріального тиску — зовсім не особиста справа.
— Під час засідання прес-клубу в нашій редакції ви розповідали, що в деяких населених пунктах фельдшери по домівках розносять рецепти для придбання здешевлених ліків від гіпертонії. Але державна програма пробуксовує, бо не всі хворі регулярно купують і приймають ці препарати.
— На здешевлення ліків для волинян із гіпертензією цього року держава виділила 4 млн гривень. Завдання сімейних лікарів, фельдшерів — не просто виписати рецепт, а докладно пояснити можливі загрози через відмову регулювати свій артеріальний тиск призначеними препаратами. Кажуть, крапля камінь точить. Так і в профілактичній роботі необхідно діяти настійливо і терпляче. От лікарі в рамках програми «Волинькард» виїжджали в села Маневицького району, безкоштовно обстежували жителів, проводили лабораторні дослідження для оцінки серцево-судинного ризику. Всупереч здоровому глузду 60 відсотків чоловіків і 30 — жінок не прийшли. Але ми цю роботу будемо далі продовжувати. Зокрема, в Горохівському і Любомльському районах зараз співпрацюємо із сільськими головами, аби вони стали нашими союзниками. Зараз ця робота дещо призупинилася через вирішення фінансових питань. Плануємо зробити реєстр волинян із групи ризику, щоб стежити, як вони виконують рекомендації лікарів. Треба розуміти, що повною мірою результати профілактичної роботи стануть відчутними через 5—10 років.
— Раніше роками формувалася думка, що за нас у випадку хвороби подбають: давали лікарняний листок, матеріальну допомогу, виділяли путівки в санаторії… Зараз так є не скрізь.
— Профілактика захворювань — категорія не тільки медична, а й економічна. Роботодавець, особливо якщо це приватна структура, зацікавлений у здорових працівниках. На деяких підприємствах існує практика матеріального стимулювання тих, хто веде здоровий спосіб життя, не хворіє. На жаль, сьогодні згадують про профілактику в небагатьох трудових колективах, стоять осторонь і суспільні інституції. А досвід європейських країн, де про запобігання серцево–судинним захворюванням дбають уже понад 40 років, свідчить, що підхід повинен бути комплексним, загальнодержавним.
— Андрію Володимировичу, кажуть, у Польщі знижують податки для виробників здорової їжі. А ми змушені споживати дуже багато відверто шкідливих продуктів, які здоров’ю серця і судин не сприяють.
— Що зазвичай люблять люди, в яких — зайва вага, «стрибає» тиск, високий рівень холестерину? Як правило, м’ясні жирні супи, ковбаси, яєчню на салі, смажену картоплю зі шкварками, салати з майонезом. Що потрібно споживати, аби нормалізувати тиск, вагу і роботу серця? Перші страви — на бульйоні з овочів, хліб із борошна грубого помолу, нежирне м’ясо, каші, бобові, олію, помідори, капусту, гарбузи, моркву… Дякувати Богу, на Волині городина й садовина всім доступні. Замість сумнівних ковбас краще купуйте морську рибу, відмовтесь від випічки з маргарином, напівфабрикатів, консервованої їжі, в якій багато солі. Для гіпертоніків допустима доза солі на день — половина чайної ложечки. Начебто достатньо, аби їжа не була прісною. Але не можна забувати, що більшість харчової продукції, яку виробляють наші підприємства, містить надмірну кількість натрію — ті ж ковбаси, сири, соуси і навіть хліб. Тож ми сьогодні ініціюємо програму зі зменшення вмісту солі хоча б у хлібобулочних виробах.
Ну, а поки в Україні на державному рівні до цієї проблеми руки не дійшли, самі дбаймо про свою безпеку. Відмова від паління, шкідливої їжі, зловживання алкоголем, помірність у фізичних навантаженнях — усе це зменшить загрозу смертельних серцево–судинних недуг.