Сьогодні багато говорять і пишуть про неякісні, шкідливі продукти на прилавках наших магазинів. Але служби, які повинні контролювати якість, констатують, що їжа стає небезпечною, однак не втручаються, не намагаються змінити ситуацію на краще. Доводиться розраховувати на домашніх «лаборантів»...
Сьогодні багато говорять і пишуть про неякісні, шкідливі продукти на прилавках наших магазинів. Але служби, які повинні контролювати якість, констатують, що їжа стає небезпечною, однак не втручаються, не намагаються змінити ситуацію на краще. Доводиться розраховувати на домашніх «лаборантів»
Олексій РЕШЕТИЛО
Якось дружина купила на базарі ковбасу, яка так пахла, що я аж слину почав ковтати. Але коли шматочок дали киці, то вона понюхала і, не оглядаючись, відійшла. Знайомий підприємець, який виготовляє ковбасні вироби, почувши цю історію, повідомив, що ні сам, ні його рідні продукції масового виробництва не їдять. А потім у супермаркеті я придбав цукор для підгодовування взимку бджіл. І знову ж таки — Божі комахи відмовились його споживати. До того ж зварений сироп місяцями не псувався. А перевірити, що у тому цукрі містилося, змоги не було. Ті лабораторії, які є в Луцьку, за проведення аналізів вимагають гроші. Тому звернувся до адміністрації магазину зі скаргою. Мені, на диво, без суперечок замінили сумнівний цукор на інший. З продуктами ще якось можна дати раду. А ось про якість води, яку ми споживаємо, інформації майже ніде нема. Люди не знають, чи безпечною є вода з крана, з криниць у населених пунктах. Навіть джерельна вода, кажуть, тепер може бути забрудненою. Я неодноразово звертався до різних організацій, причетних до контролю за якістю, але досі ніхто не відгукнувся. м. Луцьк
