В ефірі «Головної програми» 3D-принтер надрукував протез руки для семирічного Дмитра Коваленка (на фото) з Вінницької області, якому три роки тому ампутували руку після пожежі...
Це диво можна було побачити на каналі ICTV
В ефірі «Головної програми» 3D-принтер надрукував протез руки для семирічного Дмитра Коваленка (на фото) з Вінницької області, якому три роки тому ампутували руку після пожежі. Нещастя сталося 2 лютого 2010 року через недогляд його матері. За три роки він переніс з десяток операцій. Від пережитого стресу дитина перестала розмовляти. Щоб відродити у хлопчика бажання знову спілкуватися зі світом, який став таким жорстоким, знадобився не один рік
Дізнавшись історію Дмитрика, йому захотів допомогти киянин Тимофій — власник 3D-принтера — надсучасної технології, за допомогою якої можна друкувати одяг, протези і навіть внутрішні органи. До цього свій суперапарат він використовував тільки для друку ювелірних виробів. Але співчуття взяло гору над бізнесом. Раніше група медиків із Бельгії та Нідерландів у співпраці з компанією Xilloc виготовила за допомогою технологій 3D-друку штучну нижню щелепу для імплантації. Імплантат був встановлений 83-річній жінці, власна щелепа якої була серйозно пошкоджена. Щоб відновити її, знадобилася б багатогодинна операція… Тимофій зв’язався з протезистом за допомогою Skype-зв’язку. Після чого почав філігранну підготовку до першого експерименту в Україні. На виробництво робо–руки для Діми пішло майже два дні: вимірювання кінцівок, розробка комп’ютерної моделі протеза, а також замовлення фотополімера зі США. Проте результат, який побачили глядачі «Головної програми», був просто неймовірним! — Ми з Дімою познайомилися перед зйомками. Після пережитого стресу він дуже скутий у спілкуванні, але всі свої емоції виражає відкритою посмішкою, — зізнався ведучий програми Максим Драбок. — Ми раді, що вдалося подарувати хлопчикові шанс на нове життя — тепер він може відчувати другу ручку. У гонитві за рейтингами телебачення часто демонструє «чорнуху» і «расчлененку», а ми ж зробили навпаки — не розчленовували, а творили.