ІГОР ЄРЕМЕЄВ НАПОЛЯГАЄ ВІДДАТИ БОРГИ ІЗ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ*
Виступаючи з трибуни Верховної Ради, позафракційний народний депутат від 23-го виборчого округу порушив болюче для нашої області питання соціальних виплат для «дітей війни», матерів-героїнь та чорнобильців. На кожній зустрічі з виборцями Ігор Єремеєв висловлював свою жорстку позицію з приводу того, що ці виплати мають бути відновлені...
Виступаючи з трибуни Верховної Ради, позафракційний народний депутат від 23-го виборчого округу порушив болюче для нашої області питання соціальних виплат для «дітей війни», матерів-героїнь та чорнобильців. На кожній зустрічі з виборцями Ігор Єремеєв висловлював свою жорстку позицію з приводу того, що ці виплати мають бути відновлені. Тож перед прийняттям державного бюджету на 2014 рік він був єдиним, хто привернув увагу парламенту до цієї проблеми. Маємо надію, що принципова позиція Ігоря Мироновича змусить урядовців та чиновників зрозуміти: держава повинна виконати свої зобов’язання перед громадянами. Публікуємо його промову в повному обсязі
Шановний голово, шановні народні депутати! Маємо надію, що цього тижня до парламенту нарешті надійде проект «Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік». І від того, в якому вигляді ми його ухвалимо, буде залежати, чи не стане цей документ знову «борговою розпискою» по відношенню до народу України, з допомогою якого держава у черговий раз «пробачить своїм громадянам все, що вона їм заборгувала». На минулих виборах не було жодної політичної сили, яка б не обіцяла погасити борги із соціальних виплат. Але вибори минули і що маємо зараз? Держава, здається, забула про «дітей війни», чорнобильців, матерів–героїнь. Виплати «дітям війни» заморожено ще в 2011 році. Загальна сума заборгованостей за судовими рішеннями чорнобильців становить уже понад 1,5 мільярда гривень. Тільки в чотирьох районах мого 23-го виборчого округу у Волинській області цей борг — 93 мільйони гривень. І це при тому, що індексацію грошових виплат цій категорії осіб уряд не робив ще з 1996 ро ку. На місяць люди отримають 2 гривні чорнобильських. У народі ці гроші називають «гробові». Хіба це не ганебне приниження з боку держави!? До якого цинізму має опуститися уряд, щоб зараз пропонувати скасувати першу, другу і третю чорнобильські зони?! Матері–героїні стикаються з шаленою бюрократією ще на стадії присвоєння їм цього почесного звання, не кажучи вже про обов’язкові одноразові виплати. Зараз держава заборгувала матерям-героїням 385 мільйонів гривень. Я хотів би подивитися на міністра, яка приїде вручати посвідчення багатодітній матері, а діти скажуть, що їхня мати, яка виховала 14 нащадків, померла, так і не дочекавшись належної пошани від держави. Я можу ще багато наводити прикладів і цифр. Усі вони свідчать про одне: в Україні принципові провали у соціальній політиці. У нас левова частка соцвиплат іде тим, хто і так далеко не бідний: на спеціальні пенсії і пільги, в тому числі і депутатські. При цьому мільйони українців, які дійсно потребують допомоги від держави, її не отримують. Тож, шановні колеги, перед початком розгляду проекту держбюджету я хочу наголосити: питанню погашення боргів держави перед цими категоріями громадян треба приділити першочергову увагу! Ми не маємо права знову «загнати під килим» ці борги і робити вигляд, що їх немає. Натомість повинні усвідомлювати, чим загрожує суспільству ця ситуація. Штучне обмеження виплат, невиконання судових рішень про стягнення нарахувань до пенсій — це запуск механізму соціального вибуху, масштаби якого можуть бути не прогнозованими!